Вогнепальна рана () — пошкодження тканин і органів з порушенням цілості їх покрову (шкіри, слизової або серозної оболонки), викликане вогнепальним снарядом і характеризується зоною первинного некрозу і змінами, що обумовлюють утворення в навколишніх тканинах осередків вторинного некрозу, а також неминучим первинним мікробним забрудненням, що значно збільшує ризик розвитку ранової інфекції.
Прагнення зберегти вражаючу міць вибухової зброї (насамперед снарядів і мін) та збільшити радіус її дії, попри сучасні засоби бронезахисту, призвело до появи тяжких, сукупних і багатофакторних вибухових пошкоджень.
Класифікація вогнепальних ран
За характером снарядів, що ранять: кульові осколкові (осколками неправильної форми; стандартними осколковими елементами (стріловидними, кульковими та ін.).
За характером поранення: сліпі наскрізні дотичні
Стосовно порожнин тіла: проникні не проникні
За кількісною характеристикою: одинокі множинні
За локалізацією: ізольовані (голови, шиї, грудної клітки, живота, таза, хребта, кінцівок) поєднані (2 анатомічні області або більше)
За клінічним перебігом раневого процесу: неускладнені ускладнені (за обтяжливими наслідками) з: масивною кровотечею (у тому числі з пошкодженням великих судин); гострою регіонарною ішемією тканин; пошкодженням життєво-важливих органів, анатомічних структур; пошкодженням кісток і суглобів; травматичним шоком.
Перша допомога Головними об'єктами лікувального впливу при вогнепальному пораненні є зона первинної руйнації (некрозу) тканин і ділянки вторинного некрозу навколо неї, а також мікробна флора рани. З перших годин після поранення поряд зі знеболюванням і припиненням кровотечі необхідно забезпечити умови для самоочищення рани і обмежити розповсюдження вторинного некробіозу.
Лікування починається з накладання первинної пов'язки. Остання захищає рану від несприятливого впливу зовнішнього середовища і від повторного мікробного забруднення, забезпечує відтік раневого ексудату з частковим видаленням дрібних елементів первинного забруднення. При великих вогнепальних пораненнях необхідна іммобілізація пошкодженого сегмента, що охороняє його від повторної травматизації.
Центральним компонентом лікувального впливу є хірургічна обробка вогнепальної рани. Більшість вогнепальних ран підлягають ранній хірургічній обробці. У залежності від показань розрізняють первинну, повторну і вторинну хірургічну обробку ран.
Див. також Аптечка Перша медична допомога Травматологія Військова медицина Хірургічна операція
Джерела Заруцький Я. Л., Запорожан В. М., Білий В. Я., Денисенко В. М., Асланян, С. А. (2016) Воєнно-польова хірургія : підруч. для студ. лікарів-інтернів і лікарів - слухачів закл. (ф-тів) післядиплом. освіти / Укр. військ.-мед. акад., Одес. нац. мед. ун-т. - Одеса : ОНМедУ, 2016. - 415 с. ISBN 978-966-443-078-1 Вогнепальні ушкодження кінцівок, травматичний шок, синдром тривалого стиснення. Ампутації та протезування. Бур'янов О. А., ННМУ ім. О. О. Богомольця НОВІ НАПРЯМКИ В ЛІКУВАННІ ВОГНЕПАЛЬНИХ РАН/ Каштальян М.А., Герасименко О.С., Тертишний С.В., Єнін Р.В., Дауаді Ф. 2017
Посилання Особливості вогнепальної рани 2015 Травматичні та вогнепальні пошкодження Военно-полевая хирургия. Н. Н. Еланский