Милоградсько-Підгірцівська культура, Милоградська культура () — поліська археологічна культура VII—I століть до н. е. (згідно з Расадіним С. Є. IX—I ст. до н. е.).
Ототожнена з неврами ГеродотаПроисхождение славян (Этногенез), Часть 3, 2006 г. . Носіїв цієї археологічної культури зараховують до балтів або до праслов'ян . Генетично пов'язана з сосницькою і тшинецькою культуроюМаксимов Е. В., «Миграции в жизни древних славян» // Славяне и Русь (В зарубежной историографии) — г. Киев: изд. «Наукова думка», 1990 г. — С. 5—11. .
Надалі зазнала сильного впливу культури підклешово-поморських племен, які прийшли з північного заходу і разом з місцевими милоградсько-підгірцівськими племенами сформували згодом на цій території зарубинецьку культуру. На півночі частина території Милоградської культури увійшла до складу культури штрихованої кераміки пізнього періоду.
Межувала з дніпро-двинською культурою на півночі, юхнівською культурою на сході, поморською культурою на заході. На півдні та південному сході межувала зі скіфами.
Назва культури походить від городища Милоград і Підгірці. У 1950-х роках О. Мельниківська, дослідивши городища Милоград Речицького району Гомельської області (Білорусі), виокремила милоградську культуру серед пам'яток ранньої залізної добиМельниковская О. Н. Племена Южной Белоруссии в раннежелезном веке. Москва, 1967.. Одночасно археолог В. Даниленко виявив пам'ятки цієї культири у селі Підгірці Обухівського району Київської областіДаниленко В. М. Дослідження пам'яток підгірцівського та бобрицького типів на Київщині в 1950 р. // Археологічні пам'ятки УРСР. К., 1956. Т. 6..
Територія Це культура племен, котрі жили на сточищі річки Дніпро між середньою течією Березини на півночі та річкою Рось на півдні, Західним Бугом на заході та річкою Іпуть на сході (терени Південної Білорусі та Українського Полісся).
Житла Населення цієї археологічної культури мешкало в поселеннях, які складаються з землянок.
Поховання Поховальний обряд синкретичний: практикувалася і кремація, і курганні поховання.
Примітки
Джерела та література
Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія — Мугаджары / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — г. Мінск: БелЭн., 2000 г. — 544 с.: іл. ISBN 985-11-0169-9 (т. 10), ISBN 985-11-0035-8. Даниленко В. М. Дослідження пам'яток підгірцівського та бобрицького типів на Київщині в 1950 р. // Археологічні пам'ятки УРСР. К., 1956. Т. 6. Ерёменко В. Е. Археологическая карта милоградской культуры // Славяне. Этногенез и этническая история (междисциплинарные исследования). — Л.: Издательство Ленинградского Университета, 1989 г. — С. 76-105, карта.
Рассадин С. Е. // «Милоградская культура: ареал, хронология, этнос». — г. Минск: изд. Институт истории НАН Беларуси, 2005 г. — 106 с. — ISBN 985-6769-02-7 Лошенков М. И. // «Городища милоградской культуры на территории Беларуси» — г. Минск: изд. Минская фабрика цветной печати, 2011 г. — 406 с.: ил. — ISBN 978-985-454-575-2 Супрун А. Е., ДРЕВНИЕ СЛАВЯНЕ И ИХ ПРАРОДИНАВведение в славянскую филологию. — Минск, 1989. — С. 135—155 І. Т. Черняков. Милоградська культура //
Посилання
Дубіцкая Н. М., ВЫВУЧЭННЕ ПОМНІКАЎ ЖАЛЕЗНАГА ВЕКУ І РАННЯГА СЯРЭДНЯВЕЧЧА Ў БАСЕЙНЕ НІЖНЯЙ БЯРЭЗІНЫ, 2010 г. Артыкулы па тэме «Археалогія» Супрун А. Е., ДРЕВНИЕ СЛАВЯНЕ И ИХ ПРАРОДИНА: Вопрос о времени и месте формирования славян