Мітлиця повзу́ча Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович, мітлиця пагониста , мітлиця біла (Agrostis stolonifera) — багаторічна рослина родини тонконогових. Кормова, протиерозійна та декоративна рослина, що використовується як газонна трава.
Опис
Багаторічний низовий злак 30-85 см заввишки. Утворює невеликі дерновинки з рясно вкритих листям столоновидних пагонів до 40 см завдовжки (в умовах затоплення досягають 200 см), що стеляться по поверхні ґрунту і легко вкорінюються. Основна маса коренів розташовується в шарі ґрунту до 6 см. Листя 3-10 см завдовжки, 2-4 мм завширшки, плоскі, тонкі, яскраво-зелені, численні; язичок верхніх стеблових листків 2,5-3 мм завдовжки. Волоті 5-15 см завдовжки, вузьковидовжені, з короткими сильношорсткуватими гілочками, що стирчать, після цвітіння — стиснуті. Колоски 1,5-2,5 мм завдовжки, одноквіткові, світло-зелені або фіолетові, на шорсткуватих ніжках, зазвичай безості. Верхня квіткова луска в 1,5-2 рази коротша за нижню, нижня трохи коротша колоскових. Пиляки близько 1 мм завдовжки, світло-жовті. перехресне Запилення перехресне (вітрозапилювані). Насінини мало опадають. Вага 1000 насінин 0,09 г. Цвітіння триває з червня по серпень. Розмноження — насіннєве, вегетативне (переважно); квітки утворюються відносно рідко навіть в сприятливих умовах.
Число хромосом: 2n = 28, 30, 33, 35, 40, 42.
Поширення
Природний ареал Африка Макаронезія: Португалія — Мадейра Північна Африка: Алжир; Лівія; Марокко; Туніс Азія Західна Азія: Афганістан; Кіпр; Єгипет — Синайський півострів; Іран; Ірак; Ізраїль; Ліван; Сирія; Туреччина Кавказ; Російська Федерація — Передкавказзя, Дагестан Сибір: Бурятія, Читинська область, Іркутська область, Кемеровська область, Красноярський край, Курганська область, Новосибірська область, Омська область, Томська область, Тува, Тюменська область, Республіка Саха Середня Азія: Казахстан; Таджикистан; Туркменистан; Узбекистан Монголія Далекий Схід Росії: Амурська область, Хабаровський край, Приморський край Китай: Аньхой, Ганьсу, Гуйчжоу, Хейлунцзян, Внутрішня Монголія, Нінся, Шеньсі, Шаньдун, Шаньсі, Синьцзян, Тибетський автономний район, Юньнань Східна Азія: Японія — Хоккайдо Тропічна Азія Індійський субконтинент: Бутан; Індія); Непал; Пакистан Європа Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ісландія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Російський Федерація — європейська частина; Україна (вкл. Крим) Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція (вкл. Крит); Італія (вкл. Сардинія, Сицилія); Румунія; Сербія; Словенія Південно-Західна Європа: Франція (вкл. Корсика); Португалія; Іспанія (вкл. Балеарські острови) Північна Америка Субарктична Америка: Гренландія
Натуралізація Австралія і Океанія Австралія Нова Зеландія Північна Америка Південний Схід США — Флорида Південна Америка Карибський басейн: Ямайка Аргентина; Чилі; Уругвай
У 21 столітті з'явились повідомлення про колонізацію мітлицею повзучою острова Маріон біля берегів Антарктиди, куди її насіння заноситься вітрами з ПатагоніїВ Антарктиду вторгаются чуждые виды флоры и фауны // Русская служба BBC, 6 березня 2012 .
Культивування Азія Китай Європа Північна Америка Канада США
Екологія Гігромезофіт, з широкою екологічною амплітудою. Зустрічається переважно на заплавних вологих і заболочених луках, болотах, біля берегів водойм, на річкових піщаних і галечникових мілинах, на сирих лісових луках і узліссях, як бур'яна обабіч доріг і в населених пунктах; до верхнього гірського пояса. Надає перевагу перезволоженим, суглинним і глинистим ґрунтам, але зростає також на піщаних ґрунтах, може рости на кислих і слабозасолених ґрунтах. Холодостійка, стійка до затоплення (понад 100 днів), виносить помірне засолення.
Господарське значення Хороша кормова пасовищна рослина, швидко розростається і відростає після інтенсивного поїдання худобою, стійка до витоптування, відрізняється високою поживністю. Декоративна, використовується для озеленення спортивних майданчиків та газонів. Перспективна для створення протиерозійних дернових покриттів.
Див. також Список видів роду мітлиця
Примітки
Література
Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с. Губанов И. А., Киселева К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России. Т. 1. М.: Т-во научных изданий КМК, 2002. 526 с. Дикорастущие кормовые злаки Дальнего Востока. — М.: Наука, 1982. — 240 с. Черепанов С. К. 1995. Сосудистые растения России и сопредельных государств. СПб.: Мир и семья. 990 с. Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 2. Poaceae (Gramineae). Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1990, 361 стр. ISBN 5-02-028894-2 Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). Alderson, J. & W. C. Sharp. 1995. Grass varieties in the United States, U.S.D.A. Agric. Handb. 170, rev. ed. Boulos, L. 1995. Flora of Egypt checklist. Brako, L. & J. L. Zarucchi. 1993. Catalogue of the flowering plants and gymnosperms of Peru. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 45. CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. 1974. The CIBA-GEIGY Weed Tables. CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. Documenta CIBA-GEIGY (Grass weeds 1. 1980, 2. 1981; Monocot weeds 3. 1982; Dicot weeds 1. 1988) Cronquist, A. et al. 1972-. Intermountain flora. Davis, P. H., ed. 1965–1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. Erhardt, W. et al. 2000. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 16. Auflage. FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1991. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada, ed. 2. Hanelt, P., ed. 2001. Mansfeld's encyclopedia of agricultural and horticultural crops. Volumes 1-6. Hansen, A. & P. Sunding. 1993. Flora of Macaronesia: checklist of vascular plants, ed. 4. Sommerfeltia vol. 17. Hara, H. et al. 1978–1982. An enumeration of the flowering plants of Nepal. Howell, C. J. & J. W. D. Sawyer. 2006. New Zealand naturalised vascular plant checklist. Instituto de Botánica Darwinion. 2008. Flora del Conosur. Catálogo de las plantas vasculares. [as Agrostis stoloniferapalustris]. International Seed Testing Association. 1982. A Multilingual Glossary of Common Plant-Names 1. Field crops, grasses and vegetables, ed. 2. Kartesz, J. T. 1994. A synonymized checklist of the vascular flora of the United States, Canada, and Greenland. Kharkevich, S. S., ed. 1985. Vascular plants of the Russian Far East. Koyama, T. 1987. Grasses of Japan and its neighboring regions. Krasnoborov, I. M., ed. 2000-. Flora of Siberia (English translation). Lv, C. C. et al. 2011. First report of dollar spot of Agrostis stolonifera, Poa pratensis, Festuca arundinacea and Zoysia japonica caused by Sclerotinia homoeocarpa in China. New Dis. Rep. 23, 37. [DOI:10.5197/j.2044-0588.2011.023.037]. McGregor, R. L. et al. (The Great Plains Flora Association). 1986. Flora of the Great Plains. Mouterde, P. 1966-. Nouvelle flore du Liban et de la Syrie. Nasir, E. & S. I. Ali, eds. 1970-. Flora of [West] Pakistan. Office of the Union. 2009. UPOV: International Union for the Protection of New Varieties of Plants. List of the taxa protected by the members of the Union. Randall, R. P. 2007. The introduced flora of Australia and its weed status. Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. Rugolo de Agrasar, Z. E. & A. M. Molina. 1997. Las especies del género Agrostis L. (Gramineae: Agrostideae) de Chile. Gayana, Bot. 54:123. Sell, P. & G. Murrell. 1996-. Flora of Great Britain and Ireland. Stubbendieck, J. et al. 1992. North American range plants, ed. 4. Townsend, C. C. & E. Guest. 1966-. Flora of Iraq. Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea. Ugarte, E. et al. 2011. Vascular alien flora, Chile. Check List 7:365-382. Weber, E. 2003. Invasive plant species of the world: a reference guide to environmental weeds. Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). Zohary, M. & N. Feinbrun-Dothan. 1966-. Flora palaestina. Zuloaga, F. O. et al. 1994. Catalogo de la familia Poaceae en la Republica Argentina. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 47.
Джерела
Посилання http://www.tropicos.org/Name/25502014