Чад — центральноафриканська країна, що знаходиться в самому центрі континенту . Загальна площа країни 1 284 000 км² (21-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 259 200 км², а на поверхню внутрішніх вод — 24 800 км². Площа країни трохи більша ніж у 2 рази за площу території України.
Етимологія Офіційна назва — Республіка Чад, Чад (; ). Назва країни походить від назви озера Чад у південно-західній частині країни. Ця назва, у свою чергу, походить від слова «цаде» на місцевому діалекті канурі, що означає велику кількість води, озеро.
Історія дослідження території
Географічне положення
Чад — центральноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Лівією (спільний кордон — 1050 км), на південному заході — з Камеруном (1116 км) і Нігерією (85 км), на півдні — з ЦАР (1556 км), на заході — з Нігером (1196 км), на сході — з Суданом (1403 км). Загальна довжина державного кордону — 6406 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.
Крайні пункти
Час
Час у Чаді: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом).
Геологія
Територія Чаду розташована на північному сході Африканської платформи, в межах Центральноафриканського щита, тектонічної плити Сахари і синеклізи Чад. Метаморфічні породи докембрійського фундаменту виходять в масивах (нагір'ях) Тібесті, Вадаї і на південному заході країни. У будові платформенного чохла беруть участь різні осадові породи палеозою, крейди (масив Тібесті, плато Ерді і Еннеді) і кайнозою (синекліза Чад). У масивах Тібесті і Вадаї широко розвинені вулканічні породи кайнозою.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 543 м; найнижча точка — уріз води річки Джураб (160 м); найвища точка — сплячий вулкан Емі-Куссі (3415 м). Велику частину території займають рівнини і плато, які чергуються з плоскими западинами. На північному заході розташоване нагір'я Тібесті з найвищою точкою країни — вулканом Емі-Куссі (3415 м). Майже неживі, випалені сонцем схили нагір'я складені метаморфічними породами докембрійського фундамента, сильно розчленованими конусами вулканів, ущелинами й тимчасовими водотоками — ваді. На вершині вулкана Емі-Куссі розташований кратер діаметром 15 км і глибиною приблизно 700 м, із висохлим озером на дні. У західній частині нагір'я височить декілька діючих вулканів, найвищий з яких — Тусіде (3265 м), виверження відбувається досить регулярно. Міжгірні райони рясніють солончаками і кам'янистими пустелями — гамадами, серед яких можна знайти чимало тектонічних западин (Шиєде, Айн-Галакка, Текро, Егрі, Брульку тощо) вкритих солончаками. Найнижча точка поверхні країни — депресія Джураб (160 м). У північно-східній частині Чаду підносяться плато Ерді (1115 м) і Еннеді (1450 м), у центрі — масив Вадаї з горою Гера (1790 м), а на сході — гірська місцевість Уаддан (до 1340 м).
На території чаду знаходиться метеоритний кратер Гвені-Фада.
Клімат
Північ Чаду, до 16° паралелі, лежить у тропічному кліматичному поясі, південь — у субекваторіальному. На півночі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури (в середньому 20°С). Середня температура січня 15 °С (на нагір'ї Тібесті нижче 10 °С), липня 30—35 °С. Переважають східні пасатні вітри. У сухий період року (жовтень-липень) віє харматан — розжарений північно-східний вітер, що приносить багато пилу й різко погіршує видимість. Опадів 100—250 мм на рік (місцями менше 50 мм); випадають вони дуже рідко і нерегулярний.
У центрі й на півдні влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Середня температура січня 21—24°С, квітня або травня 30—33°С. У центрі зволоження нестійке, влітку чітко простежується сухий сезон (з жовтня — листопада по квітень — травень), на півдні достатнє. Річна кількість опадів зростає з півночі на південь від 250—500 мм до 1000 мм.
Чад є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Річки
Річки і тимчасові потоки (ваді) країни належать до басейнів безстічних областей. На півдні до безстічної області озера Чад. Майже всі річки, окрім басейнів Шарі й Логона (судноплавні), є сухими руслами, що наповнюються водою тільки в період дощів. Густа мережа річок характерна для південного регіону: Шарі, Логон, Батха, Майо-Кебі, Мбере. У центральній і північній частині країни пустеля Сахара.
Озера
Найбільші озера країни: Чад (колись 4-те за розмірами на континенті), Іро, Фітрі. Озеро Чад — найбільша водойма Центральної Африки і єдине постійне джерело прісної води для більшої частини країни. Колись площа водного дзеркала становила близько 25 000 км², однак у зв'язку з посухами, що регулярно вражають регіон Сахеля, а також у зв'язку з колосальним водозабором для потреб населення, його площа за 10 років скоротилася майже в 5 разів. Регулярні підйоми рівня води і майже повне висихання відбувались щонайменше 8 разів за останнє тисячоліття. Навколо озера тягнеться череда густих лісів, а на південь і південний схід — смуга заболочених прирічкових областей, які служать притулком для 120 видів риб і 200 різновидів птахів.
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Північна частина території країни вкрита кам'янистими й піщаними пустелями з нечисленними оазами. На півдні напівпустелі й савани. У південних і південно-східних районах великі площі вкривають болота.
Тваринний світ
Зоогеографічно більша північна частина території країни належить до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області, області на південь від озера Чад — до Східноафриканської підобласті Ефіопської області.
Стихійні природні явища На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: жаркі й посушливі вітри харматани на півночі дмуть з Сахари; періодичні посухи; періодичні нашестя сарани.
Природні ресурси
Мінеральні ресурси
Корисні копалини Чаду вивчені слабо. Надра країни багаті на ряд корисних копалин: нафта в басейні річки Шарі на південному заході країни; уранові руди на плато Еннеді; натрон — на північно-східному узбережжі озера Чад; каолін; золото у Вадаї; цинк на плато Тібесті; кам'яна сіль в улоговині озера Чад; олово і вольфрам на плато Тібесті; мідь поблизу озера Лере; залізняк на стику масиву Вадаї (Хаджер-Каммаран — Хардід) і в районі Лягла; вапняк, пісок, гравій. Є родовища руд, пов'язані з пегматитами, в яких зустрічаються і танталоніобати. На південному заході країни відомі родовища бокситів, найбільші родовища Мунду (розвідані запаси — 10 млн тонн) і Гавкіт (5 млн тонн).
Водні ресурси Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 43 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 300 км² зрошуваних земель.
Земельні ресурси Земельні ресурси Чаду (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 39,6 %, орні землі — 3,9 %, багаторічні насадження — 0 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 35,7 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 9,1 %; інше — 51,3 %.
Охорона природи
Серед екологічних проблем варто відзначити: спустелювання. забруднення вод і ґрунтів в містах; недостатні запаси питної води;
Чад є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища: Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів, Монреальського протоколу з охорони озонового шару, Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права, Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів.
Фізико-географічне районування Територія країни розташована в зоні переходу від пустельних до саванових ландшафтів і характеризується надзвичайною різноманітністю природних умов — від посушливих пустель на півночі до вологих саван і болотистих районів на півдні. Це зумовлено як географічним положенням у перехідній зоні між Сахарою та тропічними лісами Центральної Африки, так і значними відмінностями в рельєфі. Загалом Чад лежить у межах двох фізико-географічних країн — Сахари і Судану, де поширені відповідно два типи ландшафтів: 1 — тропічні пустельні північноафриканські; 2 — саванові північноафриканські (підтипи: опустелені, типові, вологі). Типи ландшафтів представлені 5 групами ландшафтів: 1 — низинні й піднесені алювіальні та озерно-алювіальні внутрішньоконтинентальні рівнини; 2 — еолові рівнини; 3 — високі ступінчасті плато на моноклинальних палеозойських пісковиках і вапняках; 4 — високі цокольні рівнини на кристалічній основі Африканської платформи; 5 — вулканічні нагір'я.
Територію Чаду можна поділити на 3(6) фізико-географічних областей: Сахарська (північна пустельна) область. Займає близько 50—55 % території країни, у тому числі Гірський масив Тібесті — унікальний вулканічний комплекс із численними кратерами, який виділяють в окремий район або навіть фізико-географічну область. У рельєфі домінують плато, піщані пустелі, солончаки, ерги та кам'янисті рівнини. Клімат гіпераридний, середньорічна кількість опадів тут не перевищує 100 мм, а в багатьох районах можуть траплятися роки без дощу; денна температура влітку досягає 45–50 °C, із значною різницею температур між днем і ніччю. Рослинність ксерофітна і розріджена, зосереджена переважно навколо оаз. Сахельська (центральна) область. Простягається широкою смугою із заходу на схід та охоплює території між пустелею Сахара та південними саванами. Клімат сухий тропічний, з опадами 200—500 мм/рік, які випадають тільки в червні—серпні, протягом решти року панує сухий пекучий вітер харматан. Рослинність переважно напівпустельна, з ділянками сухої розрідженої савани, на піщаних або супіщаних ґрунтах з низьким вмістом гумусу. Місцями трапляються кам'янисті ділянки та пересохлі русла тимчасових річок. У межах області як окремий район і навіть як фізико-географічну область виділяють Басейн озера Чад — місцевості з родючими алювіальними ґрунтами та унікальними болотистими ландшафтами з густою водною та прибережною рослинністю. Саваново-лісова (південна) область. Характерною особливістю клімату області є значно більша кількість опадів (800—1 200 мм на рік). Ландшафти представлені справжніми саванами з густим трав'яним покривом та окремими деревами, лісо-савани та галерейні ліси вздовж річок, зокрема річки Шарі та Логоне, сезонні болота та озера. Рослинний світ тут значно багатший, ніж у північних регіонах. У межах області як окремий район і навіть як фізико-географічну область іноді виділяють Південні прикордонні ліси — рідколісся та галерейні ліси, розташовані на межі з Центральноафриканською Республікою та Камеруном.
Природні зони і висотна поясність Природне зонування Чаду тісно пов'язане з кліматичними поясами та особливостями рельєфу, а висотна поясність найяскравіше проявляється в гірських масивах півночі, таких як Тібесті.
Пустельна зона розташована в північній частині країни і займає понад 40 % її території, входить до складу Сахари. Це зона надзвичайно посушливих умов, де опади рідкісні, а рослинність практично відсутня. Переважають піщані та кам'янисті пустелі, а також плато та вулканічні масиви, зокрема гори Тібесті. У цій зоні трапляються оази, в яких зосереджене життя людей та рослинність.