Північний полярний басейн ( або ) — це великий басейн у північній півкулі Марса, який покриває близько 40 % поверхні планети. Рівнина Chryse Planitia, місце висадки спускового апарата «Вікінг-1», є «затокою», яка відкривається у цей басейн.
Одним із ймовірних пояснень такого низинного, плаского та порівняно безкратерного рельєфу цього басейну є те, що він міг бути сформований в результаті єдиного масштабного зіткнення із дуже великим космічним тілом. Проведення двох симуляцій такого зіткнення дозволило зробити нарис умов, за яких мало б відбутися це зіткнення, щоб отримати сучасний вигляд басейну: низька швидкість тіла — від 6 до 10 км/с, — непрямий кут падіння (падіння під нахилом) та діаметр космічного тіла від 1600 до 2700 км. Топографічні дані, отримані космічним апаратом Mars Global Surveyor, є цілком сумісними із цією моделлю, а також свідчать про те, що кратер має форму еліпса з осями приблизно у 10600 км та 8500 км, із центром у точці , хоча еліптична форма була частково прихована пізнішими вулканічними виверженнями, внаслідок яких утворилась опуклість Тарсис вздовж кільцевого валу цього басейну. Існують ознаки, що свідчать про існування і вторинного валу. Якщо все це виявиться правдою, Північний полярний басейн можна буде з певністю назвати найбільшим ударним кратером у Сонячній системі, причому значно більшим за інші великі кратери. Він був би приблизно в чотири рази більшим за кожен із таких трьох найбільших кратерів: Рівнина Утопія, що розташований всередині Північного полярного басейну, басейн Південний полюс — Ейткен на Місяці та Рівнина Еллада у південній півкулі Марса.
Посилання
Примітка
Див. також Гіпотеза океану на Марсі (Oceanus Borealis) Північний полярний басейн (Земля) Planum Boreum Utopia Planitia Vastitas Borealis