Хром(VI) окси́д, окси́д хро́му(VI) — неорганічна сполука, оксид складу CrO3. За звичайних умов є темно-червоними, парамагнітними кристалами. При нагріванні переходить у газуватий стан і розкладається. Проявляє сильні окисні та кислотні властивості.

Застосовується як окисник в органічному синтезі та в медицині як антисептик.

Поширення у природі

У вільному стані оксид хрому не зустрічається. Він поширений у складі деяких природних хроматів та дихроматів, зокрема, крокоїту PbCrO4, хроматиту CaCrO4 та лопециту K2Cr2O7.

Фізичні властивості Оксид хрому(VI) являє собою темно-червоні (з фіолетовим відтінком), парамагнітні кристали. При нагріванні вище 250 °C перетворюється на червону пару. За підвищених температур поступово розкладається із виділенням кисню.

Розчинність сполуки у воді мало залежить від температури: при 0 °C розчинність складає 62,2 %, а при 100 °C — 67,9 %.Числове позначення розчинністі є відношенням маси розчиненої речовини до маси розчину, виражене у відсотках.

Отримання Оксид хрому синтезують дією води на хроміл хлорид, а також обробкою концентрованих розчинів хроматів, дихроматів надлишком конц. сульфатної або гексафторосилікатної кислот.

Хімічні властивості Оксид хрому є нестійкою сполукою, при нагріванні поетапно розкладається з утворенням оксидів CrO2,67 (або Cr3O8, будова (CrV2CrVI)O8), CrO2,625 (або Cr8O21, будова CrIII2(Cr2O7)3), CrO2,5 (або Cr2O5), CrO2,4 (або Cr5O12, будова CrIII2(CrO4)3), CrO2, Cr2O3.

Проявляє сильні кислотні властивості. Розчиняючись у воді, утворює дихроматну кислоту, а при її концентруванні — трихроматну (H2Cr3O10) і тетрахроматну (H2Cr4O13) кислоти. При розведенні розчинів ці кислоти можуть деградувати до хроматної. (n = 2÷4)

Оксид взаємодіє з розчинами лугів та амоніаку:

Хлороводень та концентровані розчини хлоридної кислоти утворюють з оксидом хрому хроміл хлорид:

Взаємодіючи з фтором, утворює фторид хрому (V):

Окиснює багато ковалентних сполук (у розчинах):

Окисні властивості оксиду використовуються в органічній хімії — наприклад, для синтезу альдегідів та кетонів з первинних та вторинних спиртів відповідно. У той час, як реакція із вторинними спиртами зупиняється на стадії утворення кетонів, альдегіди далі окиснюються до карбонових кислот.

Реакція проходить надзвичайно енергійно, можливе навіть самозаймання реакційної суміші.

Токсичність Оксид хрому — отруйна речовина. При вдиханні оксиду (у газуватому стані) можлива поява болю у горлі, кашлю, утрудненого дихання.

Твердий CrO3 є дуже їдкою речовиною. Потрапляючи у стравохід, може спричинити серйозні опіки рота, горла і шлунку, що призводить до смерті. Може призвести до сильного гастроентериту, судом м'язів, аномальної кровотечі, гарячки, ураження печінки та гострої ниркової недостатності.

Доза понад 0,6 г є летальною.

Застосування Використовується як ефективний окисник у хімічних синтезах та антисептик у медицині. Застосовується як пігмент у виготовленні кераміки та скла.

Див. також Дихромати Хромати

Примітки

Посилання CHROMIUM TRIOXIDE. Hazard information

Джерела