«Chevrolet Bel Air» () — американський легковий повнорозмірний автомобіль, який випускався підрозділом Chevrolet корпорації General Motors з 1953 по 1976 рік (в Канаді автомобілі з цією назвою продавались до 1981 модельного року включно). Отримав назву в честь престижного району Лос-Анджелесу, Каліфорнія.

З 1950 по 1952 рік ім'я Bel Air використовувалось для позначення хардтопів моделі Chevrolet Styleline Deluxe, які не були самостійною моделлю.

До 1959 року Bel Air був найдорожчою і добре укомплектованою моделлю Chevrolet, нижче стояли моделі «150», «210» і Biscayne. В 1958 році з’являється комплектація Chevrolet Bel Air Impala, яка з 1959 року виділяється в окрему модель на ступінь вище, ніж Bel Air. В 1965 році з’являється Chevrolet Impala Caprice, модель ще більш високого цінового діапазону, а Bel Air зводиться донизу в лінійці повно-розмірних Chevrolet на положенні моделі нижнього рівня. Ще нижче була тільки модель Chevrolet Biscayne, яка в основному використовувалась в таксі (Bel Air тих років також був популярним в таксомоторних компаній). На основі Bel Air створені також універсали Chevrolet Beauville, в 1957 році замінений моделлю Townsman (4-дверний) і Nomad (2-дверний).

1949—1954

Назва Bel Air згадується у фірмових каталогах з 1950 року — тоді так позначали версії люксової моделі Styleline Deluxe з кузовом хардтоп-купе (купе без середньої стійки). А в 1953 році Bel Air була виділена в окрему серію, яка стала найрозкішнішою в модельному ряді Chevrolet.

В 1950 році Chevrolet прийшов з революційним стилем, що заклав основу на десятиліття. Хардтоп Bel Air мав вигляд кабріолета з незнімним жорстким дахом. Такі моделі існували з 1920-х, включаючи ранні Chevrolet, з жодним ступенем успіху. Але по-новому переосмислена ідея з розділення лінії GM від Chevrolet до Cadillac, нарешті знайшла свій час. Виробництво за перший рік склало лише 76 662 автомобілі, так як покупці обережно тестували переосмислену концепцію. Автомобіль коштував $1741 і важив 3225 фунтів (1463 кг)Sixty years of Chevrolet by George H. Dammann. Передня підвіска була незалежною, під назвою «knee-action».

Перші Bel Air того часу ділили лише передню частину кузова до передніх стійок з рештою модельного ряду. Вітрове скло, двері, вікна і багажник були спільними зі Styline DeLuxe Convertible Coupe, однак дах, задні крила і задні вікна (3) були унікальними. Шасі і механічна частина були спільними з рештою ряду пасажирських автомобілів, і загальний зовнішній вигляд був таким самим як решта ряду, окрім того, що лінія даху була нижчою і унікальне заднє скло з трьох частин давали йому довший і більш збалансований вигляд. Перші Bel Air були доступні лише в преміум рівні оздоблення і комплектації «DeLuxe».

Окрім звичних щорічних змін решітки і оздоблення, Bel Air 1951–1952 рр. відрізнявся від ранньої моделі 1950 року представленням вищих і квадратніших задніх крил, які були у всьому ряді.

В 1953 році були перейменовані серії Chevrolet, і назва Bel Air була присвоєна найвищому рівню оздоблення. Дві нижчі серії, 150 і 210, також злились (як наслідники серіям Special і Deluxe відповідно). Chevrolet 1953 року був представлений як «Абсолютно новий знову і знову», через оновлені кузовні панелі спереду і ззаду. Однак, в основі ці Chevrolet мали аналогічну раму і механічну частину автомобілів 1949–1952 рр..

Модельний ряд Chevrolet 1953–1954 рр. мав унікальний і дещо незграбний вигляд, і багато з цього випливало з його ролі як перехідної моделі для представлення багатства змін, які були необхідними щоб прокласти шлях представленню модельного ряду 1955–1957 рр., який дійсно утвердив Bel Air як ікону культури. Довоєнна технологія, така як торсіонна трубка, 6-циліндрові двигуни бризкового живлення, незалежна передня підвіска knee action, розділене вітрове скло і т. д. ранніх моделей були витіснені і основи для перших тогочасних повоєнних пасажирських автомобілів Chevrolet були завершені в цій моделі 1953–1954 рр.. Серія Bel Air мала широку хромовану смугу на випуклості заднього крила, яка проходила від її початку до заднього бампера. Всередині цієї смуги була вставка такого кольору, з яким поєднувався колір кузова, і всередині неї були написи «Bel Air». Нижчі моделі не мали позначення моделі ніде на машині, лише маючи емблему Chevy на капоті й багажнику. 1953 був першим роком, коли моделі мали гнуте суцільне вітрове скло.

Інтер’єри Bel Air мали опційний масивний хромований пояс по нижній частині панелі приладів (більшість мали кольоровий) разом з люксовим кермом Bel Air, яке мало повністю хромоване кільце сигналу. Килимки і суцільні ковпаки коліс виділяли стандартне обладнання Bel Air. В 1954 році, Bel Air залишився в основному тим самим, окрім оновленої решітки і задніх ліхтарів, та оновленого двигуна, який мав вставні підшипники і вищий тиск мастила, необхідні для системи його фільтрування повного потоку, яка не була доступна до 1954 року. До 1954 року, 235 і 216 куб. дюймові 6-циліндрові двигуни мали вкладишеві підшипники і повітрозбірники для створення тиску мастила на низу кожної рейки і тиск мастила був стандартним на 15-30 PSI. Протягом цих років, це були три двигуни на вибір, залежно від замовленої трансмісії. Обидва 235 куб. дюймові двигуни «Blue Flame» були рядні 6-циліндровими двигунами OHV, які мали гідравлічні штовхачі клапанів (у 1953 році з автоматичними трансмісіями) і алюмінієвими поршнями. 106 к. с. (79 кВт) 235 куб. дюймовий двигун був стандартним на моделях з механікою, з твердими штовхачами і впорскування з тиском мастила, включаючи вкладишеві підшипники.

Потужні автомобілі мали версію зі 115 к. с. (86 кВт), яка мала гідравлічні штовхачі і повний тиск мастила.

В 1953 і 1954 рр., Bel Air мона було замовити в кузові кабріолет, хардтоп-купе, 2- і 4-дверні седани і, в 1954 році, універсал Beauville, який мав оздоблення з дерев’яної панелі навколо бокових вікон. Багато нових опцій, які були доступні лише на більш дорогі люкс-автомобілі, почали пропонуватись з 1953 року, включаючи підсилювач керма і дзеркало фар Guidematic у 1953; та підсилювачі гальм, електричне переднє сидіння 2-way і електричні склопідйомники на передніх дверях у 1954 році. Всі моделі 1954 року, обладнані стандартною трансмісією, мали двигун Powerglide 1953 року.

В 1954 році Bel Air отримав нову решітку радіатора з частими вертикальними ламелями і прямокутними підфарниками, а також два надфарні «плавнички». В 1954 році було продано 486 240 екземплярів.

1955—1957

В 1955 році Bel Air отримав цілком нову платформу з пониженою рамою, що дозволило дизайнерам Клеру Маккічену, Карлу Реннеру і Чарльзу Стеббінсу створити низький і широкий кузов з панорамними вікнами і широкими бамперами, який не мав нічого спільного з попередніми моделями Chevrolet. В цьому році Bel Air також отримав найновіший мотор V8 об’ємом 265 кубічних дюймів (4,3 л). В 1955 році модель пропонувалась під слоганом «The Hot One!» (Гарячий!). Всього ж в 1955 році було продано 773 238 Bel Air, включаючи універсали Beauville і Nomad : 41 292 кабріолетів, 345 372 4-дверні седани, 168 313 2-дверні седани, 24 313 Beauville і 8 386 Nomad. Кабріолет коштував 2006 доларів, хардтоп купе — 2067, 4-дверний седан — 1932, а Nomad — 2472. До речі, в 1955 році Chevrolet став лідером ринку США з результатом в 2 223 360 автомобілі. Довжина нового автомобіля складала 4968 мм (універсали — 5006 мм), маса — 1410 і 1450—1500 кг відповідно. Ззовні автомобіль майже нічим не відрізняється від набагато менш дорогої Chevrolet 150, але його належність до престижної серії легко можна визначити за подвійним боковим молдингом, суцільними ковпаками коліс і написом Bel Air на задніх крилах. Модель 1955 року крім всього іншого відрізняє досить скромна решітка радіатора. "Незрозумілі" лампи були замінені на шкали генератора і тиску мастила.

В 1956 році лінійка двигунів розширилась — крім старого доброго Blue Flame пропонувались Turbo-Fire в трьох варіантах потужності — 162, 170 чи 205 к. с., а також 225-сильний «корветівський» мотор. Новий слоган голосить — «Гарячий став ще гарячішим!» В 1956 році було продано 669 064 машини: 41 268 кабріолетів, 103 602 спорт седанів, 128 382 спорт купе, 269 798 4-дверних седанів, 104 849 2-дверних седанів, 13 279 Beauville і 7 886 Nomad за цінами: кабріолет — $2346, хардтоп купе — 2176, 4-дверний седан — 2068, а Nomad — 2608. Хромований декор стає дуже масивним — потужні «двоповерхові» бампери, решітка з прямокутними прорізами, ножеподібні молдинги — все масивно покрито хромом. Капот також отримав масивну хромовану поперечину.

В 1957 році модель отримує новий слоган — Sweet, Smooth and Sassy! (Солодкий, гладенький і дерзкий!) і найновіший V8 об'ємом 4,6 л, оснащений системою впорскування палива Ram Jet. Ця система була розроблена Джоном Дольца і Дональдом Стольтманом, інженерами відділу Rochester, і Зорой Аркус-Дантовим, головним інженером проекту Chevrolet Corvette. Всього ж в 1957 році пропонувались наступні мотори: «корветівський» V8 об’ємом 283 куб. дюймів (4,6 л) (270 чи 245 к. с.), V8 Turbo-Fire (220 к. с. з 4- і 185 к. с. з 2-камерним карбюратором), і заслужений рядний 6-циліндровий Blue Flame. Також пропонувався новий полегшений майже на 40 кг «автомат» Powerglide. Було продано 702 220 машин: 47 562 кабріолети, 137 672 спорт седани, 166 246 спорт купе, 254 331 4-дверний седан, 62 751 2-дверний седан, 27 375 Townsman (який замінив модель Beauville) і 6 103 Nomad. Ціни складали 2511 доларів за кабріолет, 2290 за хардтоп купе, 2299 за 4-дверний седан, і 2757 за Nomad. Кузов отримав дуже цікаві бокові молдинги, фари — добре помітні хромовані ободки, бампер — резинові «кулі» скраю. Але найцікавішим фактом є те, що на моделі 1957 року чітко проявляється знаменитий «плавниковий стиль». Бампери стають заокругленими й візуально інтегруються в кузов, формуючи цілісну композицію автомобіля.

Bel Air 1957 року є одним з найвпізнаваніших американських автомобілів всіх часів; добре збережені екземпляри, особливо спорт-купе і кабріолети, є найбажанішими серед колекціонерів і ентузіастів. Вони просторі, зі стриманим, періодичним використанням плавників і хрому. Друга автоматична трансмісія, Turboglide, була опційною, тоді як оригінальний 2-ступеневий Powerglide залишився незмінним. Turboglide давав безступеневий коефіцієнт передачі, який робив переключення передачі непомітним. Квадрант передачі на автомобілях Turboglide мав важіль "P R N D Gr".

1958

В 1958 році моделі Chevrolet оновили, зробивши їх довшими, нижчими і важчими, ніж їхні попередники 1957 року, і перший у виробництві Chevrolet великий блок V8, 348 куб. дюймовий (5700 куб. см), тепер був опцією. Bel Air отримав покращену модель у 1958 році, Impala, доступну лише в кузові хардтоп-купе і кабріолет в своєму дебютному році. Стиль Impala наслідував основні лінії інших моделей Chevrolet, але отримали особливі стильові риси, включаючи іншу лінію даху, решітку над заднім склом, унікальне бокове оздоблення і потрійні задні ліхтарі, розміщені у злегка ширших нішах. Бюджетні моделі, Biscayne (раніше 210) і Delray (раніше 150) завершили сімейні та утилітарні пропозиції того модельного року.