Ерлікон (Oerlikon) GDF або Oerlikon 35 мм — буксирована здвоєна зенітна артилерійська установка. Розроблена в 1950-х роках швейцарською компанією Oerlikon Contraves (після 2009 року Rheinmetall Air Defense) як 2 ZLA/353 ML, однак пізніше перейменована в GDF-001.
Історія Першим варіантом зенітної установки стала модель 353 MK, пізніше перейменована в серію KD. Зенітні гармати цієї серії використовувалися в таких зразках як німецька ЗСУ Гепард (на базі танку Леопард 1), Type 87 (на базі танка Type 74) та (на базі танка Т-55).
В 1980 почалося серійне виробництво модернізованої системи під назвою GDF-002, а через кілька років — GDF-003. У 1985 році дійшло до виготовлення найбільш сучасної моделі — GDF-005 з автоматизованою системою контролю вогнем та інтегрованим лазерним далекоміром .
Зазвичай, зенітні установки транспортували 5-ти тонною вантажівкою 6×6.
Базова GDF може діяти в умовах доброї видимості, але більшість користувачів застосовують її спільно з системою управління вогнем. Спочатку застосовувалася системи управління вогнем Super Fledermaus, пізніше вона була замінена у виробництві на більш ефективну Skyguard. Зазвичай батарея GDF складається з двох установок GDF, двох генераторів і однієї системи управління вогнем Skyguard.
Super Fledermaus
Система управління вогнем Super Fledermaus була створена окремою на той час компанією Contraves.
Вона встановлена на 4-колісний причіп та має пошуковий імпульсно-доплерівський радар в діапазоні E/F та радар наведення на ціль в діапазоні J. Обидва радара мають максимальну відстань до 15 км.
Ця система використана в самохідній зенітній артилерійській установці «Gepard».
Skyguard
Система управління вогнем Skyguard встановлена у 4-колісний причіп, обладнана робочим місцем для двох операторів, має автономний генератор електричної енергії, пошуковий радар та радар стеження а також коаксійною телевізійною системою.
Призначена для захисту стаціонарних об'єктів від повітряних атак: літаків, вертольотів, крилатих ракет, безпілотних літальних апаратів, керованих бомб, тощо.
Система може керувати чотирма вогневими установками: дві спарених зенітних гармати Oerlikon GDF-007 та дві пускові установки зенітних керованих ракет.
Різні версії можуть вести вогонь різними зенітними керованими ракетами, зокрема Raytheon AIM-7E/AIM-7F/AIM-7M Sparrow та її модифікацій .
Кілька раз проходила модернізацію. Версія Skyguard III отримала можливість, серед іншого, вести вогонь програмованими снарядами повітряного підриву AHEAD та мати у своєму складі зенітну артилерійську причіпну установку Oerlikon/Rheinmetall Mk2 з револьверною гарматою (аналогічна гарматі в системі MANTIS) .
Ефективна дальність радарів заявлена до 20 км, артилерійських установок — до 4 км, а зенітних керованих ракет — до 7 км.
Модифікації
GDF-001/2 ZLA/353 MK: XABA приціл. GDF-002: В виробництві з 1980. Модернізований приціл Ferranti. Зенітна установка має боєзапас в 112 снарядів та 126 в резерві (всього — 238) GDF-003: Мінімальні зміни — введені захисні щітки. GDF-005: Початок виробництва в 1985. Цифрова система управління вогнем Gun King з балістичним комп'ютером, яка отримує дані від опто-електронного приціла, лазерного далекоміра, бере до уваги метеорологічні дані, пристрою вимірювання початкової швидкості снарядів, та обчислює необхідне упередження гармати. Установка має покращену систему енергоспоживання та діагностики. Боєзапас 280 снарядів та автоматична система перезаряджання мають вистачити на 10 бойових залпів. Максимальна відстань до цілі — не більше 4000 м. Обслуга може складатись лише з одного чоловіка. GDF-006: Системи GDF-001/002/003 модернізовані за допомогою комплекту програмованих боєприпасів AHEAD. GDF-007: GDF-005 модернізована за допомогою комплекту AHEAD. MKE GDF-003B та MKE/Aselsan GDF-003B Modernized: вироблені в Туреччині за ліцензією. Друга версія істотно модернізована, додана можливість використання снарядів з програмованим підривом. AHEAD: Комплект модернізації ЗУ серії GDF. Використовувався Канадою, Пакистаном, Грецією, Оманом, Іспанією, Тайванем та Чилі. Flugabwehrkanonenpanzer Gepard: ЗСУ на базі танка Leopard 1. Marksman: ЗСУ на базі турелі Marksman. Може монтуватися на різному танковому шасі. Єдина серійна модифікація — на базі Т-55 для Фінляндії. Type 87: Японська ЗСУ . PZA Loara: Польська ЗСУ на базі танка PT-91. Type 90 (PG99): Китайська ліцензійна копія GDF-002. PG99 (CS/SA1): Модернізований китайський варіант GDF-002. Монтується на 6 x 6 вантажівці SX2190. Samavat: Іранська версія з приладом нічного бачення та радарами Skyguard & Super Fledermaus. Amoun: Єгипетська версія з використанням Skyguard та ЗРК Sparrow. Denel 35-мм DPG: артилерійська установка самооборони кораблів, використовує артилерійську частину на основі 35-мм гармат Oerlikon.
MKE GDF-003B та MKE/Aselsan GDF-003B
Турецька компанія Mechanical and Chemical Industry Corporation (MKEK) налагодила виробництво 35 мм гармат серії GDF за ліцензією. Установка отримала позначення MKE GDF-003B .
Надалі система була модернізована разом з компанією Aselsan та отримала позначення MKE/Aselsan GDF-003B Modernized.
Aselsan розробила нову систему управління вогнем, має тривимірний пошуковий радар, радар управління вогнем, електро-оптичну станцію, та інші електронні системи. В результаті вона стала дещо аналогічна системі Skyguard.
Темп вогню дорівнює 1100 постріли на хвилину (2 × 550) на ефективну відстань у близько 4 км.
Модернізація дає можливість вести вогонь снарядами Aselsan ATOM 35mm з програмованим підривом, які вибухають перед ціллю та викидають в неї вольфрамову шрапнель. Також система може вести вогонь снарядами HEI та TP-T.
Потреба в снарядах з програмованим підривачем типу ATOM 35mm виникла для ефективнішої боротьби артилерійської системи проти сучасних повітряних цілей: окрім звичайних літальних апаратів (літаків й вертольотів), додалась можливість ефективно боротись проти крилатих ракет, ракет типу повітря-поверхня, безпілотних літальних апаратів та інших високоточних боєприпасів.
Розроблена Aselsan система управління вогнем на додачу до 35 мм гармати також може застосовувати зенітні керовані ракети для ураження маловисотних цілей.
Подібно GDF-009 модернізовані установки використовують акумуляторні батареї як джерело живлення, яке можна підзаряджати від зовнішнього джерела електричної енергії.
Також було створено самохідну зенітну установку KORKUT шляхом встановлення модернізованої системи GDF-003B на амфібійне шасі FNSS ACV-30 .
Батарея KORKUT складається з машини управління з тривимірним пошуковим радаром з ефективною дальністю до 70 км та трьома самохідними зенітними артилерійськими установками. Кожна з них має радар управління вогнем, електро-оптичну станцію та спарені 35-мм гармати.
Номенклатура боєприпасів
Позначення НАТО HE-T/HEI-T HE/HEI HEI(BF) SAPHEI/SAPHEI-T APDS/FAPDS TP-T/TP AHEAD ATOM 35mm Маса снаряду n/a Маса вибухової речовини n/a n/a n/a n/a Заряд n/a Маса всього снаряду Дульна швидкість
Позначення: HEI: фугасний-запалювальний (-T— з трейсером) SAPHEI: напів-бронебійний фугасний-запалювальний FAPDS: бронебійний підкаліберний з відкидним піддоном та крихкою серцевиною TP: навчальний (-T— з трейсером) AHEAD: програмований снаряд з повітряним підривом, викидає шрапнель з 152 вольфрамових уламків ATOM 35mm: розроблений Aselsan програмований снаряд з повітряним підривом, що викидає шрапнель
Тактико-технічні характеристики
Для модифікації GDF-001 заявлені такі тактико-технічні характеристики: Калібр: 35 мм (35×228 мм) Довжина ствола: 3,15 м Причіп: на 4 колесах, з висувними домкратами для вирівнювання Маса: в похідному положенні з боєкомплектом та приладдями: 6700 кг, (7700 кг для GDF-005) в похідному положенні без боєкомплекту й приладдя: 6300 кг, (7250 кг для GDF-005) Радіус обертання гармат в горизонтальному положенні: 4,63 м Довжина: в похідному положенні: 7,8 м в бойовому положенні: 8,83 м Ширина: в похідному положенні: 2,26 м в бойовому положенні: 4,49 м Висота: в похідному положенні: 2,6 м в бойовому положенні: 1,72 м Кути піднесення гармати: -5°…+92° Темп вогню (на ствол): 550 пострілів/хвилину Боєкомплект: 238 пострілів в магазині: 112 резерв: 126 Максимальна ефективна відстань (горизонтальна): 4 км Обслуга: 3 чоловіка
Бойове застосування
Ірано-іракська війна
Іран мав певну кількість зенітних артилерійських установок GDF-001 та GDF-002. Начебто в 1986 році також було отримано 20 систем Skyguard. Проте, істотного впливу на перебіг повітряних ударів Іракських ВПС вони не мали. А передача запасних частин й навіть цілих систем Skyguard спричинила скандали, в тому числі — через поставлений під сумнів нейтралітет Швейцарії.
Фолклендська війна
Під час Фолклендської війни Аргентинські військові (зокрема, зі складу ) активно застосовували наявні артилерійські 35-мм установки Oerlikon під управлінням систем Skyguard та Super Fledermaus. Останні дали можливість застосовувати артилерійські установки за будь-яких погодних умов та час доби. Окрім 35-мм артилерійських установок, Аргентинські військові мали на озброєнні 30-мм артилерійські установки HS-831, 20-мм артилерійськими установки Rheinmetal, ЗРК Roland, тощо.
Артилерійські установки під управлінням Skyguard змогли вплинути на перебіг бойових дій та служили чинником стримання британської авіації. Зокрема, під час битви під Гуз-Грін саме з такого комплексу 4 травня було збито перший (під час цієї війни) британський літак — Sea Harrier (лідер пари був обладнаний пристроєм попередження про випромінювання, й вчасно скинув пастки та виконав маневр, другий номер пари такого пристрою не мав і його літак був уражений вогнем зенітної артилерії).
Одну установку Skyguard було знищено парою протирадарних ракет AGM-45 Shrike випущених з бомбардувальника Avro Vulcan під час шостого вильоту в рамках операції «Black Buck» 3 червня 1982 року. При тому, основною ціллю операції було знищення оглядової РЛС великого радіусу дії AN/TPS-43, яка залишалась вимкненою під час підльоту британських бомбардувальників, тому під час одного з вильотів було вирішено знищити Skyguard, роботу якого було помічено під час попередніх спроб (під час першого вильоту роботу РЛС взагалі вдалось придушити підвісним модулем РЕБ Westinghouse AN/ALQ-101D) та під випромінювання якого було підлаштовано ракету.
На завершальних етапах битви установки були застосовані по наземних цілях — ними було зупинено передові загони британського десанту, який штурмував летовище у Гуз-Грін. Вогнем з зенітних установок було знищено будівлю школи в селищі Дарвін, яку перед тим вже встигли підпалити британські військові.
З установками Oerlikon було і два випадки дружнього вогню.
Перший випадок стався 1 травня 1982 року, коли трьома чергами було знищено Mirage III, який здійснював аварійну посадку на летовище в Стенлі, після того, як у нього вже влучили аргентинські морські піхотинці з гармат HS-831. Літак впав на північ від летовища, пілот загинувRodríguez Mottino, p. 170El derribo del primer avión argentino en Malvinas .
Другий випадок стався поруч з Гус-Грін, коли один A-4 Skyhawk через помилку пілота залетів у заборонену зону. Літак був знищений, пілот загинувFernández Reguera, José (1987). La Guerra de las Malvinas. Ed. Fernández Reguera, p. 572 .
Всього, за підсумками війни, британські військові захопили як трофеї 15 артилерійських установок та 5 систем Skyguard. При чому чотири Skyguard виявились в доволі прийнятному стані та їх вдалось повернути до робочого стану. П'ятий Skyguard був сильно пошкоджений обслугою перед здачею в полон, і його відновлення було визнано недоцільним.
Артилерійські установки та системи Skyguard перебували на озброєнні британських військових протягом майже 10 років, поки їх не довелося зняти зі служби внаслідок скорочень видатків й проблем з отриманням запасних частин, нових стволів, боєприпасів .
Вторгнення Іраку в Кувейт