Ценокінез (від грец. koinos - спільний та kinema - рух) - один з розділів синдинаміки, сукупність процесів, які зумовлюють існування, розвиток, продуктивність і сталість біоценозів як ценоекосистем. Включає такі явища: захоплення автотрофами сонячної енергії при здійсненні ними ендотермічних реакцій фотосинтезу; виробництво завдяки цьому первинної біомаси (фітомаси); транспорт органічних речовин і енергії по трофічних каналах від автотрофів до гетеротрофів – консументів; виробництво консументами вторинної біомаси; втягнення до кругообігу великої кількості речовин по медіопативних каналах; розкладання біомаси і мортмаси організмами- редуцентами; пов’язане з цим і з круговоротом речовин ґрунтоутворення; вивід енергії із системи при диханні організмів; репродукування (розмноження) і відновлення організмів; перебудова систем при змінах зовнішніх (режимних) умов.
Регулювання усіх цих процесів здійснюється по трофічних (біотрофія) і медіопативних (медиопатія Медіопатія (від лат. medius - середній і ... патія) - взаємини організмів за допомогою зміни біоценотичного середовища завдяки, з одного боку, виділенню в нього продуктів життєдіяльності (алелопатія), а з іншого - вилученню з нього ряду речовин (алелосполія). ) каналах зв’язків у ценоекосистемах.
Багато явищ ценокінезу виявляються в більшій або меншій повторюванності - ритмиці, зокрема в ритмиці поведінки організмів. Ці ритми наступні: добові (циркадні) - сумарного фотосинтезу і обміну речовин, розвитку і активності ценопопуляцій рослин і тварин; річні - зміни сезонної активності і продукування популяцій, їх флуктуації, сезоні феноритми і аспекти, коливання інтенсивності процесів обміну та ін.; вікові – пов’язані з циклічністтю сонячної радіації.
Див. також Синценогенез Екологічна ефективність Алелопатія Алелосполія
Література Быков Б.А. Экологический словарь. - Алма-Ата: Наука, 1983. - С. 216. Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника, О.П. Топачевського. – 2-ге вид. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. – 679 с. Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь. – Кишинев: Молд. сов. энцикл., 1989. – 408 с. Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с. Кондратюк Е.М., Хархота Г.І. Словник-довідник з екології. – К.: Урожай, 1987. – 147 с.
Виноски