Кая Каллас (; — естонська та європейська політична діячка, прем'єр-міністр Естонії з 26 січня 2021 до 22 липня 2024 року. З 1 грудня 2024 року — Висока представниця Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки.
До роботи в уряді була лідеркою Партії реформ з 2018 року, депутат Рійгікогу (2011—2014; 2019). Була депутаткою Європейського парламенту з 2014 до 2018 року, представляючи Альянс лібералів і демократів за Європу. До цього працювала юристом, спеціалізувалась на європейському й естонському антимонопольному законодавстві.
Життєпис Народилася в Таллінні 18 червня 1977 року, донька 14-го прем'єр-міністра Естонії та єврокомісара Сііма Калласа. Під час радянських депортацій із Естонії її матір Крісті, якій на той момент було 6 місяців, було депортовано до Сибіру разом із матір'ю та бабусею у вагоні для перевезення худоби, і вона жила там у засланні до 10 років. Прадідом Каллас був Едуард Алвер, один із засновників Естонії 24 лютого 1918 року і перший начальник поліції Естонії з 1918 по 24 травня 1919 року.
У 1995 році вона склала іспит на атестат зрілості. Каллас закінчила юридичний факультет Тартуського університету у 1999 році й здобула ступінь бакалавра права. З 2007 року навчалася в Естонській школі бізнесу, одержавши в 2010 році ступінь EMBA (Виконавчого магістра ділового адміністрування) з економіки.
Кар'єра У 1999 році Каллас була членом Естонської колегії адвокатів, а у 2002 році ― адвокат, партнеркою юридичної фірми Luiga Mody Hääl Borenius and Tark & Co, була тренеркою в Естонській школі бізнесу. Член Європейського антимонопольного альянсу. 2011 року отримала статус неактивного члена Естонської колегії адвокатів. У листопаді 2018 року Каллас опублікувала свої мемуари «MEP: 4 aastat Euroopa Parlamendis» (Євродепутатка: Чотири роки в Європейському парламенті), в яких вона описує своє життя і роботу в Брюсселі з 2014 по 2018 рік.
Зв'язки з Росією Станом на 2023 рік, чоловік Каї Каллас Арво Халлік, був співвласником російської транспортної компанії Stark Logistics (станом на серпень, володів 25 % акцій). Після того, як цей факт став широко відомим у 2023 році, Арво заявив про плани продати всі акції компанії і розірвати зв'язки з нею. Ця компанія також пов'язана з виробником сльозогінного газу, що постачається міністерствам внутрішніх справ Росії та Білорусі.
Після викриття зв'язків чоловіка з РФ, Фракція Центристської партії у Парламенті Естонії підняла питання про можливу відставку Каллас із посади прем'єр-міністра і висловлення вотуму недовіри главі естонського уряду. Каллас відмовилася йти у відставку.
Політика
Депутат Рійгікогу (2011—2014) У 2010 році Каллас вступила до Партії реформ Естонії. У 2011 році вона балотувалася до Рійгікогу від повітів Гар'юмаа і Рапламаа, набравши 7157 голосів. Депутат Рійгікогу XII скликання, з 2011 по 2014 рік очолювала парламентський комітет з економічних питань.
Депутат Європейського парламенту (2014—2018) На виборах 2014 року Каллас балотувалася до Європарламенту й отримала 21 498 голосів. У Європейському парламенті Каллас входила до Комітету з промисловості, досліджень та енергетики і тимчасово входила до Комітету з внутрішнього ринку та захисту споживачів. Вона була заступницею голови делегації в Комітеті парламентського співробітництва між ЄС та Україною, а також членом делегації у Парламентській асамблеї Євронест і делегації з питань відносин зі США.
Каллас була членом Інтергрупи Європейського парламенту з питань цифрового порядку денного і заступницею голови Молодіжної Інтергрупи.
Під час перебування в парламенті Каллас працювала над стратегією єдиного цифрового ринку, енергетичної та споживчої політики, а також над відносинами з Україною. Зокрема вона захищала права малих та середніх підприємств (МСП), підтримуючи ідею, що кордони в цифровому світі перешкоджають появі інноваційних компаній. Вона є прихильницею інновацій та часто підкреслює, що правила не можуть і не повинні перешкоджати технологічній революції.
Каллас виступала як доповідачка з шістьма доповідями: думки про так зване регулювання електронної конфіденційності, правила цивільного законодавства щодо робототехніки, річний звіт про політику конкуренції ЄС, про укладення нового курсу для споживачів енергії, законодавство про митні порушення і санкції та звіт про єдиний цифровий ринок за власною ініціативою.
Під час свого перебування в парламенті вона також була номінована на звання європейського молодого лідера (EYL40).
Національна політика 13 грудня 2017 року керівник Партії реформ Ганно Певкур оголосив, що не балотуватиметься на посаду голови партії в січні 2018 року, і запропонував натомість балотуватися Каллас. Після розгляду пропозиції 15 грудня Каллас оголосила, що братиме участь у виборах керівництва.
3 березня 2019 року Партія реформ під керівництвом Каллас виграла вибори, набравши близько 29 % голосів, а панівна Центристська партія здобула 23 %.
25 січня 2021 року, після відставки Юрі Ратаса з поста прем'єр-міністра, Каллас сформувала очолюваний реформістами коаліційний уряд з Центристською партією, ставши першою жінкою — прем'єркою в історії Естонії.
Прем'єр-міністр Естонії 26 січня 2021 року Каллас стала прем'єр-міністром Естонії, 14 липня 2022 року заявила про відставку і розпуск уряду, щоби почати формування нової коаліції.
18 липня Каллас було повторно призначено прем'єр-міністром, вона зібрали новий уряд, який мав працювати протягом восьми місяців, до наступних виборів до Рійгікогу у березні 2023 року. У березні Каллас було переобрано на посаду прем'єра. У липні Каллас подала у відставку з посади.
Керівник Європейської дипломатії Влітку 2024 року Каллас стала головним дипломатом ЄС, замінивши на цій посаді Жозепа Борреля. 1 грудня 2024 року Каллас прибула до Києва разом із Антоніу Коштою, Президентом Європейської ради.
Родина Одружена, мати трьох дітей.
Погляди щодо України
Каллас на посаді голови європейської дипломатії закликала «долучатися до санкцій проти Росії», у той час, коли «Україна та всі її союзники хочуть, щоб ця війна завершилася, а єдиний, хто цього не хоче — це Росія», «Тому наш заклик усім союзникам — допомагати Україні військовим шляхом, щоби вони могли захищатися і зупиняти російську агресію» і ще додала про наслідки для агресора «щоб у них завершилися засоби вести цю війну».
Відзнаки, нагороди та визнання
Нагороди Великий хрест ордена Зірки Румунії (2021) Командор Великий хрест Королівського ордена Полярної зірки (Швеція, 2023) Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (Україна, 24 квітня 2023) — за визначні особисті заслуги у зміцненні українсько-естонського міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності УкраїниЕстонія може бути впевненою, що перемога України у війні з РФ буде гарантією історичного результату для всіх народів Європи — Володимир Зеленський після переговорів із Каєю Каллас у Житомирі // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 24 квітня 2023 р.
Орден княгині Ольги I ст. (Україна, 31 березня 2026)
Визнання Кая потрапила до рейтингу найвпливовіших людей Європи (2025) за версією Politico. The Cassandra
Галерея
Див. також Партія реформ Естонії Перший уряд Каї Каллас Другий уряд Каї Каллас
Примітки
Посилання Профіль на сайті уряду Естонії Профіль на сайті Європарламенту