Помаранчевий карлик або зоря головної послідовності класу K — це зоря головної послідовності спектрального класу K і V класу світності. Ці зорі перебувають посередині між червоними карликами (зорі спектрального класу M головної послідовності) і жовтими карликами (зорі спектрального класу G головної послідовності). Вони мають маси від 0,6 до 0,9 мас СонцяA Modern Mean Stellar Color and Effective Temperatures (Teff) # Sequence for O9V-Y0V Dwarf Stars , E. Mamajek, 2011, website і температури поверхні між 3900 і 5200 К.Empirical bolometric corrections for the main-sequence , G. M. H. J. Habets and J. R. W. Heintze, Astronomy and Astrophysics Supplement 46 (November 1981), pp. 193—237., Tables VII, VIII.

Найвідомішими прикладами помаранчевих карликів є Альфа Центавра B (спектральний клас K1 V) і Епсилон ІндіанцяSIMBAD, запити про Альфа Центавра B та Епсилон Індіанця , accessed on line June 19, 2007..

Помаранчеві карлики є предметом особливого інтересу при пошуку позаземного життя, оскільки вони стабільні на головній послідовності дуже тривалий час (15–30 мільярдів років, порівняно з 10 мільярдами для Сонця). Це може дати можливість розвинутися життю на планетах земного типу, що обертаються навколо таких зір. Вони також приблизно в три-чотири рази більш поширені, ніж схожі на Сонце зорі, що полегшує пошук планет , retrieved on May 6, 2009..

Спектрально стандартні зорі Уточнена система Єркського Атласа (Johnson & Morgan 1953)Fundamental stellar photometry for standards of spectral type on the revised system of the Yerkes spectral atlas H.L. Johnson & W.W. Morgan, 1953, Astrophysical Journal, 117, 313 містила 12 спектрально стандартних карликів класу K, однак не всі вони досі залишилися стандартними. «Якірними точками» системи MK класифікації серед зір головної послідовності класу K, тобто тими, що з роками не змінилися, є Епсилон Ерідана (K2 V) і 61 Лебедя A (K5 V).MK ANCHOR POINTS , Robert F. Garrison Інші первинні стандартні зорі цієї класифікації: 70 Змієносця A (K0 V); 107 Риб (K1 V); HD 219134 (K3 V); TW Південної Риби (Фомальгаут B) (K4 V); HD 120467 (K6 V); 61 Лебедя B (K7 V)The Perkins Catalog of Revised MK Types for the Cooler Stars , P.C. Keenan & R.C McNeil, «Astrophysical Journal Supplement Series» 71 (October 1989), pp. 245—266.. Ґрунтуючись на принципі, викладеному в деяких посиланнях (напр. Johnson & Morgan 1953Fundamental stellar photometry for standards of spectral type on the revised system of the Yerkes spectral atlas , H.L. Johnson & W.W. Morgan, 1953, Astrophysical Journal, 117, 313, Keenan & McNeil 1989), багато авторів уважають перехід між спектральними класами K7 V і M0 V однією сходинкою, тому в літературі рідко можна побачити класифікацію K8 чи K9. Однак нещодавно зорі HIP 111288 (K8V) і HIP 3261 (K9V) були запропоновані як спектрально стандартні зоріIntrinsic Colors, Temperatures, and Bolometric Corrections of Pre-main-sequence Stars , M.J. Pecaut & E.E. Mamajek, 2013, «Astrophysical Journal Supplement», 208, 9.

Планети Найближчі до Сонця помаранчеві карлики, що мають планети: Альфа Центавра B, Епсилон Ерідана, HD 192310, HD 13445 і 54 Риб.

Див. також Зоря спектрального класу K Жовтий карлик Червоний карлик Чорний карлик Білий карлик Коричневий карлик Блакитний карлик

Примітки