Лейтена́нт ( — заступник, від lieu — місце і tenant — посідає), чота́рЛейтенант // Російсько-український словник для військовиків / А. Бурячок [та ін.]; відп. ред. Д. Гринчишин. — Київ: Варта, 1995. — С. 109. — 384 с. — ISBN 5-7707-7108-9. — військове звання молодшого офіцерського складу в армії багатьох країн.
Вперше в Франції в XV століття лейтенантами стали називати осіб начальницького складу, що займали посади заступників начальників загонів (з кінця XV століття — заступників командирів рот). З другої половини XVII століття у Франції і інших країнах лейтенант — військове звання в армії і у флоті.
У збройних силах СРСР введено ухвалою ЦВК РНК СРСР від 22 вересня 1935 року. Надається як офіцерське звання військовослужбовцям, що закінчили військові училища, і військовозобов'язаним, таким, що пройшли військову підготовку в цивільних вишах, а також в інших випадках. Молодшим лейтенантам звання лейтенант надається після закінчення встановленого терміну вислуги при позитивній атестації.
У більшості країн світу флотське звання лейтенанта відрізняється за рангом від армійського. Так, наприклад, у ВМС США флотський лейтенант відповідає армійському капітанові, а молодший лейтенант — армійському першому лейтенантові. У Збройних Силах України армійські та флотські звання лейтенантів відповідають європейським.
Молодше званняМолодший лейтенант Збройні Сили УкраїниЛейтенантСтарше званняСтарший лейтенант
Див. також Військові звання України Лейтенант (ВМС) Підпоручик Унтерштурмфюрер
Примітки
Посилання Лейтенант // ЗАКОН УКРАЇНИ Про військовий обов'язок і військову службу Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців Статути збройних сил України International Encyclopedia of Uniform Insignia around the World Воинские звания военнослужащих России и СССР Воинские звания Звания воинские