Бартоломео Маранта (1500 — 24 березня 1571Hebrew University Studies in Literature and the Arts 13, Hebrew University of Jerusalem, Institute of Languages, Literatures & Arts, 1985, p. 178.) — італійський лікар, ботанік та теоретик літератури.
Родина багаторічних рослин Марантові названа на його честь.James Cook University, "Discover Nature, " Marantaceae. На його честь також названо вулицю у Римі.Google search results, retrieved January 13, 2009.
Біографія Маранта народився у Венозі, у 1500 або у 1514 році, у родині адвоката.M.N. Miletti, "Roberto Maranta", Dizionario Biografico degli Italiani. Закінчив навчання у Неаполі, близько 1550 він переїхав до Пізи, де став учнем ботаніка та лікара Лука Гіні.William A. Wallace, "Traditional Natural Philosophy," in The Cambridge History of Renaissance Philosophy (Cambridge University Press, 1990), p. 224 online.
З 1554 до 1556 року він працював у ботанічному саду Неаполя, заснованому Джаном Вінченцо Пінеллі, а близько 1568 року брав участь у створенні ботанічного саду в Римі.Paula Findlen, Possessing Nature: Museums, Collecting, and Scientific Culture in Early Modern Italy (University of California Press, 1996), p. 369; French Emblems at Glasgow, "Sambucus, Joannes: Les emblemes (1567)."
Він був другом натураліста Уліссе Альдрованді, збереглося двадцять два листи з їх листування. PubMed abstract. Маранта також був другом та суперником П'єтро Андреа Маттіолі. Вони сперечалися, хто з них буде наслідувати документи та гербарій Лука Гіні.Paula Findlen, Possessing Nature, pp. 131 and 369. Бартоломео Маранта помер 24 березня 1571 року в місті Мольфетта.Camillo Minieri-Riccio, Memorie storiche degli scrittori nati nel regno di Napoli, Tip. dell'Aquila di V. Puzziello, 1844, p.197
Медицина та ботаніка Маранта був лікарем герцога Мантуї, а згодом кардинала Бранда Кастильоні. Він об'єднав свої інтереси у медицині та ботаніці у праці Methodi cognoscendorum simplicium (1559), в якій він систематизував ботанічну фармакологію за номенклатурою, видовою ідентифікацією та лікувальними властивостями ,Andrea Ubrizsy-Savoia, "l'investigation de la nature," in L'Époque de la Renaissance, vol. 4: Crises et essors nouveaux (1560–1610) (John Benjamins, 2000) p. 342 online.
Серед найбільш відомих праць Маранти є його трактат про антидоти до отрут, Della theriaca et del Mithridate|mithridato, у двох томах (1572).
Див. також Список ботаніків за скороченням
Примітки