Володи́мир Степа́нович Янчу́к (1970—2014) — сержант Збройних сил України, снайпер, 93-тя окрема механізована бригада, учасник російсько-української війни.
Життєпис Народився 1970 року в Харкові. У цьому місті закінчив школу № 76. На зламі 1980-х — 1990-х років проходив строкову військову службу в лавах ЗС СРСР. Брав участь у Карабаській війні.
Був розлучений, залишилась донька Янчук Поліна Володимирівна.
Навесні 2014 року визвався добровольцем на захист України (початок АТО).
Сержант, снайпер 93-ї ОМ бригади.
10 липня поранений в бою біля села Карлівка — натиску проросійських бандформувань-терористів протистояли підрозділи 93-ї бригади, частини батальйонів «Донбас» та «Дніпро-2».
Зазнав складних уламкових поранень, лікарі боролися за життя 21 день.
Помер у Харкові від поранень.
Похований на кладовищі селища Лідне.
Друга дружина військовослужбовця та її донька загинули миттєво в результаті резонансної ДТП, яка трапилася ввечері 18.10.2017 року на вул. Сумській в м. Харкові.
Нагороди та вшанування 21 жовтня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) вшановується 1 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування пам'яті загиблих військовослужбовців.
Примітки
Джерела Указ Президента №817/2014 Володимир Янчук http://glavnoe.ua/news/n188319 Український Меморіал В Міноборони вшанували пам'ять загиблих військовослужбовців. Дзвін Пам'яті пролунав 14 разів