Гімнокаліціум голий, гімнокаліціум денудатум ( (Link & Otto) Pfeiff. ex Mittler, 1844) — кактус з роду гімнокаліціум (підрід ).
Назва
Видова назва цього гімнокаліціума походить від — оголений, голий, що відноситься до голої чашечки рослиниGymnocalycium denudatum на сайті «Au Cactus Francophone». Tout l'univers des plantes grasses et succulentes .
Місцева назва «катус-павук» (spider cactus)Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6. Стр. 80 вказує на характерний вигляд колючок, які нагадують павучків.
Загальна біоморфологічна характеристика Рослини поодинокі від приплюснуто-кулястих до кулястих, глянцево-зелені, 2-3 см заввишки (за Боргом 5-10 см), 6-8 см в діаметрі (за Боргом 15 см).
Ребер 5-8, плоскі, широкі зі слабко вираженими горбками.
Ареоли небагаточислені, округлі, злегка опушені, розташовані на відстані 1-2 см одна від однієї.
Колючок 3-5, білувато-жовті, вигнуті до стебла, іноді притиснуті до нього, 1-1,5 см завдовжки.
Квіти, чисто-білі, до 5 см завдовжки і 7 см в діаметрі, квіткова трубка тонка. Зовнішні пелюстки, тупі, зелені, з білою окантовкою, середні — білі або рожеві, з зеленуватою центральною смугою, внутрішні пелюстки — білі, загострені, з зубчастим краєм. Тичинки — білі, трубчасті; рильце маточки розділене на 6-8 блідо-жовтих сегментів.
Плоди довгасті, зелені.
Ареал розповсюдження в природі Цей вид зустрічається в Бразилії (штат Ріо-Гранде-ду-Сул), північному Уругваї (Мело) і, ймовірно, в Парагваї. В Аргентині було зареєстровано у провінції Місьйонес (Апостолес і, ймовірно, в Санта-Ана).
Екологія Виростає на кам'янистих відслоненнях на пасовищах пампи на висоті від 100 до 250 м над рівнем моря.
Різновиди Gymnocalycium denudatum є надзвичайно мінливим видом. Виділяють декілька підвидів і варитетів цього гімнокаліціума. Деякі з них: Gymnocalycium denudatum var. Bruennowii Haage — форма з 12 ребрами. Gymnocalycium denudatum var. paraguayense Haage — має випукліші ребра. Gymnocalycium denudatum var. roseiflorum Hildm. — внутрішні пелюстки — рожеві.
Гібриди В колекціях є популярним також гібрид Gymnocalycium denudatum cv. Jan Suba, названий на честь померлого чеського кактусівника Яна Шуби, який успішно створив цей культивар. Після численних спроб перехресного запилення Gymnocalycium denudatum з Gymnocalycium baldianum, він врешті-решт отримав рослину, яка має типовий зовнішній вигляд гімнокаліціума голого і цвіте красивими червоними квітками, притаманими гімнокаліціуму Бальда. Цей гібрид в більшості випадків є автофертильним і дає дуже одноманітні сіянці.
Існують також різні природні гібриди з Gymnocalycium multiflorum.
Загорози та охорона у природі Гімнокаліціум голий входить до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, стан — під загрозою вимирання. Цей вид також занесено до списку зникаючих видів в Ріо-Гранде-ду-Сул, Бразилія.
Gymnocalycium denudatum має порівняно широкий ареал, однак популяції неухильно скорочуються. За оцінками, скорочення чисельності рослин в Бразилії та Уругваї протягом останніх 30 років (час життя генерації — 10 років) досягло 60 %.
Основними загрозами цього виду є випас худоби та витоптування худобою, сільське господарство, лісове господарство евкаліпта, інвазивні трави і пожежі. Цей кактус також збирають як декоративну рослину.
На природоохоронних територіях цей вид не присутній.
Культивування Gymnocalycium denudatum і споріднені йому види ростуть в трав'янистій пампі субтропічної зони, тому влітку надають перевагу радше напівтіні, ніж палючому сонцю.
У період вегетації потрібен рясний полив і родючий ґрунт.
Щоб запобігти зморщуванню протягом зимового періоду спокою, рекомендується не залишати рослини абсолютно сухими.
Найкраща зимова температура — близько 10 °C.
Примітки
Джерела Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 p. 352 Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon — Milborne Port: DH Books, 2006. J. Borg. «CACTI a gardener's handbook for their identification and Cultivation» — London, Reprinted — 1956 . Gymnocalycium: A Collector's Guide. A. A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD / 1995, 1995. 332 pages. ISBN 905410192X; ISBN 9789054101925. P. 63-64 Gerhardt Frank. Genus Gymnocalycium/ Cact. Succ. Y. (U.S.) 5, 215—218, 1976 Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. Стр. 108
Література Taschenb. Cactusliebhaber 2:124. 1844 (L. K. G. Pfeiffer & C. F. Otto, Abbild. Beschr. Cact. 2: sub t. 1, in adnot. 1845) Zuloaga, F. O., O. Morrone, M. J. Belgrano, C. Marticorena & E. Marchesi. (eds.) 2008. Catálogo de las plantas vasculares del Cono Sur. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 107(1-3): I-XCVI, 1-3348. Турдиев С. и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, «Кайнар», 1974 г.
Посилання Український сайт про кактуси та кактусистів SucculentCity: Gymnocalycium Page The genus Gymnocalycium: Genus & Species information Gymnocalycium denudatum на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США Gymnocalycium denudatum в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду Gymnocalycium denudatum на сайті «Desert-tropicals» Taylor, N.; Santos, M. R.; Larocca, J.; Zappi, D. Cactaceae in Lista de Espécies da Flora do Brasil. Jardim Botânico do Rio de Janeiro. Cactus Home Page from Japan by Takashi Shimada Gymnocalycium denudatum на сайті Cactiguide База даних по роду Gymnocalycium Gymnocalycium denudatum // Московский клуб любителей кактусов Gymnocalycium denudatum на сайті «Gymnocalycium.org» Gymnocalycium denudatum // Официальный сайт российской группы по изучению рода Gymnocalycium