Ква́сір, Ква́зір (Слово може бути з руської мови, пор. , см.J.J. Mikkola Kansallinen liike Böömissä. Kansanvalistusseura стр. 331, також в параграфах про квас та хміль . Може бути пов'язано з: «знесилювати», «чавити, витискати сік», н.-в.-н. quatschen «витискати». см. Vries J. de. Altnordisches etymologisches Wörterbuch. 2. Aufl. Leiden, 1977. S. 336.Квасір // Щеглов Г., Арчер В. Мифологический словарь, 2006 г.Квасір (norroen.info)) — в германо-скандинавській міфології істота, яка виникла зі слини асів та ванів, які провели обрядове змішання слини в чаші при підписанні миру. Можливо, спочатку уособлював хмільний напій, який отримується в результаті процесу квашення (сусло, пиво, квас тощо). В «Колі Земному» в «Сазі про Інґлінґів» належить до ванів.
Квасір був настільки мудрим, що міг відповісти на будь-яке питання. Помиривши асів та ванів, він вирушив вчити людей мудрості, але ті мало прислухалися до слів маленького мудреця. Тоді Квасір вирушив до Свартальфагейму. Там він зустрів двох братів-цвергів — Ф'ялара та Галара. Вони вбили Квасіра, а з його крові приготували напій. Кожен, хто хоча б раз його пробував, ставав вправним поетом, за що напій було названо «медом поезії». Асів брати переконали, що Квасір помер від власної мудрості, якої жодні питання не могли в ньому применшити.
Примітки
Джерела Александр Николаевич Афанасьев (1865—1869). Поэтические воззрения славян на природу. Директ-медиа (2014) том. 1, ISBN 978-5-4458-9827-6. Georges Dumézil. Loki. 1st edition (1948): Les Dieux et les hommes, Paris, G. P. Maisonneuve (Французькою). 2nd edition (1958): Trans. by Inge Köck, Stuttgart, Wissenschaftliche Buchgesellschaft (Німецькою). 3rd edition (1986): Paris, Flammarion, ISBN 2-08-211159-8 (Французькою). Georges Dumézil (1974). Gods of the Ancient Northmen. University of California Press. ISBN 9780520035072 Anthony Faulkes (Trans.) (1995). Edda. Everyman. ISBN 0-460-87616-3 Richard Heinzel (1889). Über die ostgothische Heldensage. Sitzungsberichte der Wiener Akademie der Wissenschaften. Phil.-hist. Kl. 1889. Bd. 119. Abb. 3 (Німецькою). Lee Milton Hollander. (Trans.) (2007). Heimskringla: History of the Kings of Norway . University of Texas Press. ISBN 978-0-292-73061-8 Jooseppi Julius Mikkola. Bidrag till belysning af slaviska lånord i nordiska språk. Arkiv för nordisk filologi, vol. 19 (1903), pp. 325-333. Eugen Mogk (1923). Novellistische darstellung mythologischer stoffe Snorris und seiner schule: Magische Ursprungsgsrumen der Finnen. Folklore Fellows Communications, vol. 51. Helsinki, Suomalainen Tiedeakatemia Rudolf Simek (2007) translated by Angela Hall. Dictionary of Northern Mythology. D.S. Brewer. ISBN 0-85991-513-1 Karl Joseph Simrock (1st edition: 1855, 2nd edition 1864). Handbuch der deutschen Mythologie mit Einschluss der nordischen. Bonn, Marcus. R. Stübe (1924). Kvasir und der magische Gebrauch des Speichels. Published in Festschrift Eugen Mogk zum 70. Geburtstag 19. Juli 1924. Halle a. d. Saale: Niemeyer, pp. 500-509. Albert Morey Sturtevant (1952). Etymological Comments upon Certain Old Norse Proper Names in the Eddas. PMLA, Vol. 67, No. 7 (Dec. 1952), pp. 1145-1162. Олег Николаевич Трубачёв и др. Этимологический словарь славянских языков. Академия наук СССР, Москва, т. 13 (1987) (Російською) Jan de Vries (2000). Altnordisches etymologisches Wörterbuch. 4th edition, Leiden (Німецькою) Adolfo Zavaroni (2006). Mead and aqua vitae: Functions of Mímir, Oðinn, Viðófnir and Svipdagr. Amsterdamer Beiträge zur älteren Germanistik, Eds: Erika Langbroek et al., vol. 61 (2006), pp. 65-86. ISSN 0165-7305
Див. також Квашення Закваска Квас