Ран (, «крадіжка», «пограбування») — в германо-скандинавській міфології — велетка, штормове божество моря, сестра та дружина Еґіра. Ран володіла чарівними тенетами, які накидала на кораблі, аби затягнути їх на дно й там поживитися здобиччю.
Ран любила золото, яке північні народи називали морським вогнем.
Коли бог Локі, який походив як й вона з роду йотунів, випадково вбив сина чарівника Грейдмара й мав заплатити компенсацію золотом (інакше могли постраждати його друзі аси, які перебували в заручниках в чарівника), Ран позичила йому свої тенета й Локі за їх допомоги зміг спіймати Андварі — цверґа-охоронця незліченних скарбів — й забрати його багатство. Але здобуте таким чином золото в майбутньому принесло багато бід..
В Еґіра та його дружини Ран було дев'ять дочок, яких називали дівами хвиль:
Бара () — «хвиля» Блодуґгадда () — «з кривавим волоссям» (колір хвиль після битви) Бюлґ'я () — «морський вал» Гефрінґ () — «хвиля, яка пульсує» Гімінґльова () — «хвиля, що відбиває небо» Грьонн () — «цупка хвиля» Дуфа () — «хвиля, яка мучиться» Колґа () — «жахлива хвиля» Унн () — «хвиля»
За однією з теорій дев'ять дочок Еґіра та Ран асоціюють з дев'ятьма матерями Геймдалля.
Примітки
Джерела Simek, Rudolf (2007) translated by Angela Hall. Dictionary of Northern Mythology. D.S. Brewer. ISBN 0-85991-513-1