Креса́ня, також криса́няЖайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 316.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 307. (від — «лінія, криса», через ср.-верх.-нім або — «риска, лінія») — повстяний капелюх гуцулів. Зазвичай чорного кольору з невисокими боками. Має доволі широкі та трохи заломлені вгору криси (краї), через що й отримав свою назву (варіант «кресаня» пов'язаний з подібністю у вимові ненаголошеного [e] до [ɪ]).
Дно кресані прикрашають золотавим галуном, візерунком сплетеним з ниток та бісеру, «писаною» мідною бляхою-басаменом, байорками (різнобарвними шнурками) чи стрічками — черв'ячками. Кресаню підтримував ремінець із червоного сап'яну, вибитий мосянжними бляхами.
Кресаню оздоблюють пір'ям глухаря («готура») або павиними хвостами («когути», «павуки»). Збоку кресані звисали кулясті вовняні кутаси-дармовиси («бовтиці»)Степан Макарчук Етнографія України. 2008. Також прикрашають дрібними коралами («трясунки»).
Див. також Гуцульський стрій Клепаня
Примітки
Джерела Катерина Матейко. Одяг. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження.― Київ: Наук. Думка, 1987.― С. 189—203. Експрес: Космачанин виготовляє гуцульські капелюхи із символами «Євро-2012»