Несприятливе (або небажане) рискання літака — природна і небажана тенденція літального апарата рискати в протилежному напрямку до крену. Це зумовлено різницею аеродинамічного опору профілю між піднятим і опущеним вниз елеронами, різницею підйомної сили, а як наслідок і різниці індуктивного опору між правим і лівим крилами, а також протилежним обертанням кожного вектора підйомної сили кожного крила довкола поперечної осі, що пов'язана з траєкторією крену літака. Цей ефект можна значно мінімізувати за допомогою механізмів елеронів, які спеціально створюють більший опір при відхиленні вниз чи вверх або/і механізмів, які автоматично створюють координовані рухи стерна. Оскільки основні причини несприятливого нишпорення змінюються з підйомною силою, будь-який механізм із фіксованою пропорційністю повною мірою зможе вирішити цю проблему для всіх режимів польоту, таким чином при ручному керуванні будь-який літак потребуватиме деякого повороту керма, для підтримки координованого польоту (без бічного ковзання).
Причини Несприятливе рискання — це побічний ефект нахилу векторів підйомної сили на крилах через швидкість обертання і застосування елеронівPerkins, Courtland; Hage, Robert (1949). Airplane performance, stability and control. John Wiley and Sons. ISBN 0-471-68046-X.. Деякі навчальні посібники для пілотів зосереджуються в основному на додатковому опорі, спричиненому опущеним вниз елерономLangewiesche, Wolfgang (1944). Stick and Rudder. McGraw-Hill. pp. 163—165. ISBN 0-07-036240-8.Pilot's Handbook of Aeronautical Knowledge Ch. 5 , Federal Aviation Administration, 2008, p. 5-3, retrieved 2012-12-12 і приводять лише коротке або непряме описання ефектів, спричинених креном. Насправді крен крил створює зазвичай більший ефект, ніж елерони.
Див. також Зв'язана система координат літака Керуючі поверхні літака Рискання
Примітки