Джованні ді Паоло(, також 1398, Сієна — 1482, Сієна) — італійський художник доби кватроченто з міста Сієна.
Життєпис
Належить до призабутих художників. Його художній авторитет був відновлений лише в 20 столітті. Відбулось його повернення в історію мистецтв.
Він мешкав в містечку Поджіо, тому в літературі його також позначають як Джованні дель Поджіо. Невідомо, у кого саме він отримав первісні художні навички. Майстер Джентіле да Фабріано, що працював у місті Сієна у 1425-1426 рр., можливо, був одним із його вчителів, як і Таддео ді Бартоло. Водночас він мав впливи декількох своїх попередників, серед котрих називають Стефано ді Джованні, Мартино ді Бартоломео, Грегоріо ді Чекко та ін., що закономірно для художника-початківця. Він робив ілюстрації до рукописних книг і саме в цій якості про нього згадували в ранні роки. Серед творів в цій галузі — ілюстрації до твору-копії Данте.
Згодом від виробився у талановитого послідовника сієнських майстрів з власною, пластичною манерою і іноді сміливо дозволяв собі працювати з яскравими фарбами. 1426 року він створив поліптих для родини Бранчіні, тобто вівтарний образ для церкви Сан Доменіко в Сієні. 1428 року він став членом місцевої гільдії художників.
Джованні ді Паоло сучасник Лоренцо Гіберті та Мазаччо, можливо, бував у Флоренції і міг бачити їх твори. Але сам залишався в полоні старовинних сієнських художніх традицій з їх фантастичними і консервативними якостями, збереженням готичних елементів і нечіткою перспективою. Тому існують припущення, що він ніколи не полишав Сієни.
Він довго жив, багато працював і мимоволі став плідним майстром. Серед творів митця — уславлення і місцевих святих. Ним створена художня серія зі сценами житія Катерини Сієнської.
Вибрані твори
«Мадонна з немовлям і янголами», 1426 «Мадонна з немовлям на троні», 1427 «Св. Ансано хрестить неофітів», 1440, Християнський музей, Єстергом, Угорщина «Архангел Михаїл», 1440. Ватиканська пінакотека «Мадонна з немовлям і чотирма святими», вівтар 1445 «Св. Катерина Сієнська надиктовує переписувачу діалоги, натхнені Христом», бл. 1449 р., Детройт. «Вигнання з рая Адама і Єви», 1445. Музей мистецтва Метрополітен «Св. Стефан», 1450. Сієна «Св. Іван хреститель, янгол пустелі», 1454. Художній інститут Чикаго « Св. Миколай Толентинський», 1455. Музей мистецтв Філадельфії « Коронування Діви Марії», 1455. Музей мистецтва Метрополітен « Різдво Христове», 1460, Християнський музей, Єстергом, Угорщина « Св. Катерина перед папою римським у Авіньйоні», 1460 « Поклоніння волхвів», 1460. Музей мистецтва Метрополітен
Вибрані твори серед збережених
Джерела
Cesare Brandi: Giovanni di Paolo. Florenz 1947 Janneke Johanna Anje Panders: The underdrawing of Giovanni di Paolo. Berlin 1997 ISBN 90-367-0836-2 Carl B. Strehlke: Giovanni di Paolo in Ausstellungskatalog Painting in Renaissance Siena, 1420—1500 Metropolitanmuseum New York 1988 ISBN 0-87099-529-4 Ingeborg Bähr: Die Altarretabel des Giovanni di Paolo aus S. Domenico in Siena Kunsthistorisches Institut in Florenz MittKIF 31 1987: Seiten 357—366. Pope-Hennessy J.W. Giovanni di Paolo. New York: Metropolitan Museum of Art, 1988. Pope-Hennessy J.W. Paradiso: the illuminations to Dante's Divine comedy by Giovanni di Paolo. New York: Random House, 1993 http://www.britannica.com/EBchecked/topic/234104/Giovanni-di-Paolo http://www.artcyclopedia.com/artists/giovanni_di_paolo.html (Джованні ді Паоло на артциклопедії)
Посилання
Див. також
Мистецтво Італії Кватроченто Сієнська школа