Миха́йло Андрі́йович Гончаре́нко (1991—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис Народився 1991 року в місті Запоріжжя. Закінчив Класичний приватний університет, протягом 2012—2013 років проходив строкову службу в Президентському полку. Мобілізований у квітні 2014-го, номер обслуги, 93-тя бригада.
23 липня 2014-го біля села Лозового терористи із засідки обстріляли колону військовиків; Михайло перебував у першій машині колони, зазнав важкого поранення. Його довезли до лікарні, але там він помер.
25 липня відспіваний у Запоріжжі. Похований у Балабиному Запорізької області.
Без Михайла лишились мама Галина Гончаренко, брат та сестра.
Нагороди та вшанування 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно). У травні 2015 року на будинку, де народився Михайло, відкрили меморіальну дошку його честі. У лютому 2016 року на території Класичного приватного університету відкрито меморіальну дошку пам'яті Михайла Гончаренка. У лютому 2016 року в Запоріжжі вулиця Панфіловців перейменована на вулицю Михайла Гончаренка. 18 травня 2017 року в Запоріжжі встановили дошку з іменами полеглих військовослужбовців 93-ї бригади на одному з будинків на вулиці, названій на честь підрозділу — «Героїв 93-ї бригади».
Джерела Указ № 873/2014 Гончаренко Михайло Андрійович Михайло Гончаренко У запорізькому університеті відкрили меморіальну дошку загиблому бійцю