SS.11 (» — «Поверхня — Поверхня») — французька керована протитанкова ракета 1-го покоління класу «земля — земля», «повітря — земля» та «поверхня — земля» 60-х років ХХ століття.
Розроблена як модифікація SS.10 в 1953 (заводська назва — Nord-5210). Використовувалась як з автівок, так і з кораблів та вертольотів (піхотна версія була розроблена пізніше). Перша вертольотна ПТКР у світі. З 1962 почалось виготовлення версії «В», яка відрізнялась електронікою системи наведення. На озброєнні США мала позначення AGM-22.
Конструкція ПТКР з ручною системою наведення тобто наведення за методом трьох точок (приціл — ракета — ціль). Управління здійснювалося по дротах. Після пуску і протягом усього польоту до цілі ракета розмотувала пару тонких проводів, по яких передавалися команди управління від джойстика оператора.
Тактико-технічні характеристики Довжина: 1190 мм
Діаметр: 165 мм
Стартова маса: 30 кг
Швидкість: 190 м / с
Діапазон: від 500 до 3000 м
Боєзаряд 6,8 кг
Броні пробивальність 500 мм
Варіанти SS.11 / AGM-22 (американська назва)
SS.11A1 XAGM-22A
SS.11B1 XAGM-22B
SS.11B1 (навчальна) XATM-22B
AS.11 — ракета класу «повітря — поверхня» SS.11M — ракета класу «поверхня — поверхня» (протикорабельний варіант) HARPON SS.11
Країни-експлуатанти
— SS 11 B1, місцева назва «Rannikko-ohjus 63» або «RO-63».
Джерела Michael J.H. Taylor (1980). Missile's of the World. Charles Scribner's Sons. ISBN 0-684-16593-7.