Миха́йло Тимофі́йович Куц  — український історик, громадський діяч, доктор історичних наук (1968), професор (1970). Автор 50 наукових праць.

До життєпису Навчався в Городищенській і Стольненській школах. Закінчив Ленінградський автошляховий інститут (нині Санкт-Пе­тербург, 1938). Учасник Другої світової війни.. Після війни закінчив Київський університет (1948).

Відтоді працював у Львівському педагогічному інституті:

1952—1960 — завідувач кафедри марксизму-ленінізму; 1960—1964 — в Інституті суспільних наук АН УРСР (Львів); 1964—1970 — завідувач кафедри наукового атеїзму Львівського університету;

1970—1992 — завідувач, 1992—2001 — професор кафедри суспільних наук у Чернігівському філіалі Київського політехнічного інституту (зараз — Національний університет «Чернігівська політехніка»).

Досліджував проблеми релігієзнавства й аг­рарної історії України.

Похований на Чернігівському міському цвинтарі «Яцево».

Відзнаки Має бойові нагороди.

Основні праці Поширення передового досвіду в сільському господарстві. Л., 1956. Релігійне сектантство. Л., 1958. Деякі питання розвитку сільського господарства України. К., 1962. Єговізм без маски. Л., 1969. Хлеб — наше бесценное богатство. — К., 1993.

Джерела

Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Чернігівщини / Д. Калібаба. — Чернігів: Редакційно-видавничий відділ комітету інформації, 1998. — С. 124. Культура та традиції, туристичний потенціал