Тетраєвангеліє Івана Александра () — ілюстроване рукописне Євангеліє, переписане близько 1355–1356 років монахом Симеоном за царя Івана Александра.
Історія
Рукопис Тетраєвангелія датується 1355–1356 роками. Прийнято вважати, що воно було перекладено монахом Симеоном на замовлення болгарського царя Івана Александра. Допускається можливість того, що ілюстрації Тетраєвангелія були зроблені власноруч перекладачем.
Дослідники звертають увагу на те, що почерк перекладача Тетраєвангелія Івана Александра подібний до хронік Константина Манасія (1344—1345), що відносяться до Тарновської книжної школи.
У 1393 році, коли Тирново було захоплено турецькими військами, Тетраєвангеліє Івана Александра було перевезено до Молдови, де було придбане молдавським господарем Олександром Добрим (занатовано на аркуші 5а). У XVII столітті рукопис потрапив, ймовірно, як дар молдавських князів, до афонського монастиря «Святого Павла». У 1837 році англієць Роберт Керзон відвідав монастир і (за його власними словами) отримав Тетраєвангеліє разом з Відінським Євангелієм як подарунок від настоятеляCurzon R. Visits to Monasteries in the Levant / R. Curzon. — London, 1850. ; Куев К. Съдбата на старобългарската ръкописна книга през вековете / К. Куев. — С., 1986. — C. 258—260. . Дорогоцінний рукопис залишався власністю родини Керзон до 1917 року, коли дочка Р. Керзона, баронеса Zouche, подарувала його разом з іншими книгами зі своєї колекції своєї до Британського музея в Лондоні. Звідти, у 1973 році рукопис було передано Британській бібліотеці, де він і перебуває до нашого часу.
Вперше дослідив рукопис Тетраєвангелія Івана Александра відомий болгарський політик Петр ГудевГудев П. Български ръкописи в библиотеката на барон Zouche / П. Гудев // Сборник за народни умотворения, наука и книжнина. — № 7. — С., 1892. — С. 159—223. . Влітку 1925 року рукопис досліджував також болгарський археолог та мистецтвознавець Богдан Філов.
Зміст рукопису
Книга містить 268 пергаментних аркушів з текстом чотирьох Євангелій. Варто зазначити, що переписувач монах Симеон залишив чимало особистих нотатків на аркушах 274б-275аБ. Христова, Д. Караджова, Е. Узунова. Бележки на българските книжовници Х-XVIII век. Т.1. — С., 2003, № 56. . Текст оздоблений 366 кольоровими мініатюрами, що робить Тетраєвангеліє одним з найрозкошніших ілюстрованих болгарських рукописів. За винятком королівських портретів (аркуш 2б, аркуш 3а), його ілюстрації схожі на грецький рукопис № 74 у Національній бібліотеці в ПарижіЛихачова В. Д. Етюди по средновековно изкуство / В. Д. Лихачева. — С., 1986. .
Царські портрети на початку Тетраєвангелія супроводжуються такими написами:
Євангелія прикрашені великою кількістю мініатюр у стилі характерному для Західної Європи пізнього середньовіччя, але, тим не менш, наслідують давні традиції ранніх візантійських рукописів Священного Писання.
Примітки
Див. також Тарновська книжна школа Петр Гудев Богдан Філов
Література Божков А. Българска историческа живопис. Ч. I. / А. Божков. — С., 1972. Киров М. Миниатюрите в четвероевангелието от 1356 г. и епохата на цар Иван Александър / М. Киров // Проблеми на изкуството. — 1978. — № 1. — С. 40-44. Живкова Л. Четвероевангелието на цар Иван Александър / Л. Живкова. — С., 1980. Попова Т. За календара на Лондонското евангелие / Т. Попова // Старобългаристика. — 1992. — № 4. — С. 13–16. Славова Т. Четвероевангелието на цар Иван Александър: особености на превода / Т. Славова // Българска реч. — 1996. — № 2. — С. 17–19. Гардзанити М., Альберти А. Славянская версия греческого текста Евангелия: Евангелие Ивана Александра и правка перевода Священного писания / М. Гардзанити, А. Альберти // Кирило-Методиевски студии. — 2007. — № 17. — С. 180—190. Дограмаджиева Е. История на богослужебния апарат в Четириевангелието на цар Иван Александър / Е. Дограмаджиева // Старобългаристика. — 2007. — № 3. — С. 3–40.
Посилання Опис рукопису Детальне факсиміле рукопису