Павло́ Анато́лійович Пушня́к (21 лютого 1978, місто Богуслав, Київська область — 6 серпня 2014, село Дякове, Антрацитівський район, Луганська область) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис Народився в Богуславі, де у 1995 році закінчив місцеву загальноосвітню школу № 2. Вступив на інженерно-танковий факультет Київського інституту сухопутних військ. Коли інститут перевели до Одеси, продовжив службу в підрозділі спеціального призначення «Барс»; після розформування якого залишився жити і працювати в Києві — мешкав у Голосіївському районі. Любив мандрувати з сім'єю по країні; із сином часто ходив на риболовлю.
Активний учасник Євромайдану.
У час війни виконував обов'язки водія — електрика у складі 72-ї окремої механізованої бригади.
6 серпня 2014 року помер від численних осколкових поранень, яких зазнав близько 6:30 ранку поблизу села Дякове, що на Луганщині, під час масованого артилерійського обстрілу українських підрозділів, вчиненого російсько-терористичними військами.
Похований у Богуславі.
Без Павла лишились син; мама.
Нагороди та вшанування 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). у жовтні 2014 року на фасаді Богуславської ЗОШ № 2 урочисто відкрито меморіальну дошку пам'яті Павла Пушняка. його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 2, ряд 7, місце 15. медаль «За жертовність і любов до України». у Богуславі існує вулиця Павла ПушнякаБогуславська громада
Примітки
Джерела
Пушняк Павло Анатолійович Меморіальна дошка ім. Павла Пушняка Героям слава! КМДА Вічна пам'ять нашим землякам, які поклали голови на полі брані визволяючи нашу рідну Україну!