Кишинів

Кишині́в (, ) — столиця Республіки Молдова. Найбільше місто Молдови, її економічний і культурний центр, розташований в центрі країни на річці Бик.Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467 Кишинів володіє особливим статусом в адміністративному розподілі Молдови — він є муніципієм. До складу муніципію Кишинів входять: власне муніципій Кишинів, 6 міст (Синджера, Дурлешти, Ватра, Кодру, Вадул-луй-Воде, Криково) і 25 населених пунктів, об'єднаних у 13 комун (сіл).

Кишинів вперше згадується в грамоті 1436 року. Статус міста отримав у 1818 році незабаром після входження до складу Російської імперії. Населення міста на 2018 рік становить 690 тис. мешканців. Площа міста становить близько 120 км², а всього муніципію — 635 км².

Назва Найпоширеніша версія, зазначена понад 125 років тому в Новоросійському календарі, відносить назву міста до давньорумунського терміну Chișla Noua [кішла ноуе] — новий хутір. Саме слово chișla є запозичення турецького слова kışla зі значенням «барак» (кишлак). В Бессарабії це слово означає «невелике селище, хутір». Через будову утворення назви (одна частина тюркська, інша — румунська) сучасні дослідники сумніваються в справедливості цієї точки зору.

Спочатку топоніми з елементом Кишенев зустрічаються в документах з терен населених тюрками в XV столітті і потім протягом декількох століть залишалися місцем кочівлі племен, тому деякі дослідники припускають, що назва міста має не романське, а тюркське походження. Вони вважають, що слово походить від половецького слова Кишеня («kesene»), означає «місце поховання, мавзолей». У багатьох місцях, у назві яких є складова частина кишенев, наприклад, Кишенькі, колись мали давні поховання — мавзолеї, кургани. Такі поховання могли належати печенігам і половцям, що мешкали в Причорномор'ї на початку II століття н. е. або ж татаро-монголами, що зайняли цей край в XIII столітті. Про існування в районі сучасного Кишинева печенізьких поховань, свідчать археологічні розкопки.

Інші версії назви пов'язують з угорським Kisjenő — «маленький Йено» (Йено — одне з угорських племен, які прийшли в Європу в 896). У західній Румунії на кордоні з Угорщиною є місто Kisjenő, або Chişineu, але доказів, що підтверджують зв'язок в походженні назв цих міст, не знайдено. Зважаючи на те, що значну частину населення Молдавського князівства складали русини і староукраїнська мова була мовою діловодстваЗолтан А. «Из истории русской лексики». — Будапешт, 1987. — С. 35. , правомірним може бути також виведення назви Кишинів від українського слова «кишеня».

Географія Кишинів розташований в центральному районі Молдови на висоті 85 м над рівнем моря на Східноєвропейській рівнині. Місто стоїть на семи пагорбах і витягнуте вздовж річки Бик — правої притоки Дністра. Частина Кишинева по правому березі Бика займає надзаплавні тераси, розділені долиною струмка Дурлешті, і декількома балками (Мала Малина, Велика Малина та розгалужена Мунчештська балка). Лівобережний схил долини Бика складається з двох терас, перша з яких полого опускається до річки, а друга розташована на висоті 60-90 м.

Місто розташоване на піднесеній лісистій місцевості Кодр. У ґрунті переважає чорнозем, який ідеально підходить для розвитку сільського господарства. З корисних копалини поширений вапняк, багатий добре збереженими скам'янілостями. Глибше залягають крейдяні піски і мергелі.

У межах Кишинева знаходиться Гідігіцьке водосховище та 23 озера.

Центральний проспект Кишинева названо на честь національного героя Штефана чел Маре.

Клімат Кишинів розташований в зоні з достатньо м'яким, помірно-континентальним кліматом з помірно жарким літом та помірно м'якою вітряною зимою.

Протягом року нараховується близько 2215 сонячних годин, з них 329 годин в липні і лише 54 години в грудні. Середньорічна температура становить 9,6 °C, а рівень опадів — 547 мм/м². Літо починається на початку травня. Середня температура становить 20-25 °C, а в центрі міста іноді досягає 35-40 °C. Дощі рідкісні, але рясні. Середня температура січня близько −3,2 °C, стовпчик термометра рідко опускається нижче позначки в −10 °C. Навесні і восени температура коливається між 18-22 °C, опади більш рясні ніж влітку.

Температурний мінімум був встановлений 20 лютого 1954 (- 28,9 °C), а максимум 19 липня 2007 (+ 39,4 °C).

Флора

Кишинів вважається одним із найзеленіших міст Європи. Майже на всіх вулицях міста ростуть дерева і влітку місто потопає в зелені. У Кишиневі безліч скверів і парків, у яких виростають понад 50 видів дерев, чагарників та ліан, як типових для Молдови (тополя, кінський каштан, акація, клен, верба, липа, горобина, катальпа, береза, ялина, дуб, бук, граб, ялина сиза (синя), ясен звичайний, сосна звичайна, модрина європейська та інші), так та рідкісних видів (кедр, канадський бундук, гліцинія, коркове дерево, віргінський ялівець).

Фауна У парках міста мешкають близько 14 видів птахів та 14 видів земноводних. З ссавців у місті зустрічається їжак, європейський кріт, тхір, куниця та кажан. Крім цього є білки та польові миші, а також безпритульні пси. Відомі заходи до міста лисиць та зайців. Серед птахів поширено кілька видів голубів, а також сороки, ворони, сойки, стрижі, шпаки, ластівки, синиці, дятли та горобці. У деяких районах міста було помічено на прольоті сапсан. Видовий склад плазунів та амфібій небагатий. Зустрічаються звичайний вуж, гадюка звичайна і гадюка Нікольського, прудка ящірка, зелена жаба, озерна жаба, звичайний тритон та інші. Зустрічаються шкідники дерев та чагарників: попелиця, щитівка, павутинний кліщик, шовкопряд. Були повідомлення про невелику кількість жуків-оленів та жуків вусачів у деяких парках. Іноді з'являються в масовій кількості сонечко, американський білий метелик.

Історія

Вперше в історичних документах Кишинів, як монастирське село, згадується 17 липня 1436 року в грамоті воєвод Молдови Іллі І та Штефана II. Поселення належало монастирям Галата та Фрумоаса аж до 1818. Згідно з радянською історіографією, перша згадка про місто датується 1466. За часів панування Османської імперії, починаючи із середини XVI століття, внаслідок економічного гніту та постійних набігів турків та татар, місто розвивалось уповільненими темпами. Кишинів двічі спалювався під час російсько-турецьких війн у 1739 та 1788 році.

Внаслідок російсько-турецької війни (1806—1812), місто, разом із Бессарабією, увійшло до складу Російської імперії. 22 квітня 1818 року Кишинів, разом із прилеглими селами, був подарований державі єрусалимським патріархом. Цього ж року Кишинів офіційно отримує статус міста і стає адміністративним центром Бессарабської області, а з 1873 — Бессарабської губернії. У 1892 році було запущено міський водогін. А наприкінці XIX століття до складу міста включили навколишні села: Вестерничень, Ришкановка (Гецеоань), Вовінцень, Мунчешть, Боюкань.

XX—ХХІ століття 6—7 квітня 1903 року відбувся Кишинівський погром під час котрого загинуло 49 чоловік, 586 поранено (покалічено), знищено більше 1500 будинків (більше третини всіх будинків Кишинева). На початку XX століття було створено кілька металообробних підприємств (заводи Сербова, Ланге і Мокану та інші).

Після жовтневого перевороту, 21 листопада 1917 розпочав свою діяльність «Сфатул Церій» (Рада краю), який 2 грудня проголосив створення Молдовської Демократичної Республіки. 27 березня 1918 року «Сфатул Церій» проголосував за приєднання Бессарабії до Румунії.

Діяла філія українського товариства «Просвіта». Нова румунська влада заборонила діяльність товариства.

Під час міжвоєнного періоду, у місті активно розвивалась промисловість, розпочали діяльність ряд закладів культури та освіти: гімназія ім. Міхая Емінеску, Національна консерваторія, Національний театр, Національний музей, філіал Румунського інституту соціальних наук. Станом на 1940 рік населення міста становило 110 тис. чоловік.

28 червня 1940 року радянські війська увійшли в Кишинів, а 2 серпня сформована Молдовська Радянська Соціалістична Республіка зі столицею в Кишиневі. На початку Німецько-радянської війни, 16 липня 1941 року, місто знову було зайнято румунськими військами, ставши центром губернаторства Бессарабія. 24 серпня 1944 року, під час Яссько-Кишинівської операції, до міста увійшли радянські війська.

Після закінчення Другої світової війни розпочалась суттєва реконструкція міста, що сильно постраждало під час війни. Станом на 1944 рік у місті проживало лише близько 25 тис. чоловік. У 1945—1947 роках затверджується генеральна схема реконструкції Кишинева, у розробці якої брав участь архітектор О. В. Щусєв. У 1946 році відновився трамвайний рух, а 1949 року — відкрилася перша тролейбусна лінія.

До 1950 року в місті було збудовано 85 фабрик та заводів, серед яких трикотажна фабрика «Стяуа рошие», меблевий комбінат, швейна фабрика № 1, взуттєва фабрика, тютюновий комбінат. У 1950 році в Кишиневі населення становило 134 тисячі чоловік.

Вирішальним поштовхом для розвитку міста стала постанова Радміну СРСР 1971 року «Про заходи щодо подальшого розвитку міста Кишинева», у рамках котрої місту із союзних фондів було виділено близько мільярда рублів. Протягом 1960—1970-их років в місті було запущено такі промислові підприємства, як «Віброприбор», «Мікропровод», «Електромашина», «Волна», «Плодсельхозмаш», «Зоріле» тощо. Були введені в експлуатацію 1,6 млн кв. метрів житла, 16 шкіл, 7 лікарень, 36 дитячих садків.

У 1990 році в місті була введена посада примара і першим обраним головою став Н. Костін. 27 серпня 1991 прийнята декларація незалежності Республіки Молдова, у якій Молдова проголошувалась суверенною державою зі столицею в Кишиневі.

Адміністративний поділ Кишинів володіє особливим статусом в адміністративному поділі Молдови — він є муніципієм. До складу муніципія Кишинів входять: власне місто Кишинів, 6 навколишніх міст (Синджера, Дурлешти, Ватра (місто), Кодру, Вадул-луй-Воде, Криково) та 25 населених пунктів, об'єднаних в 13 комун (села) (Бечой, Бик, Бреїла, Бубуєч, Будешть, Бунець, Ведулень, Гідігіч, Гоян, Гоянул-Ноу, Гретьєшть, Гулбоака, Гумулешть, Доброджа, Думбрава, Келтуйторі, Колоніца, Кондріца, Крузешть, Ревака, Стеучень, Стрейстень, Тогатін, Трушень, Феурешть, Фрумушика, Чероборта, Чореску).

Кишинів поділений на 5 секторів (районів): Центр (); Чекани (); Боюкани (); Ботаніка (); Ришкановка (). Кожен сектор управляється претурою, на чолі з претором.

Органи влади

Примар 1990 року в Молдові було відновлено інститут примарства. Першим примаром Кишинева став Ніколае Костін. Потім — Серафім Урекян.

У 2005 році було 4 спроби провести вибори примара, проте вони провалилися через недостатню явку. З 2005 року по 2007 в. о. мера був Василь Урсу. 25 січня 2007 року Василя Урсу було призначено міністром транспорту, а виконувачем обов'язків мера став В'ячеслав Йордан. Після виборів у червні 2007 року примаром став Дорін Кіртоаке, якого переобрали на виборах 2011 року та виборах 2015 року.

На дострокових виборах примара Кишинева 3 червня 2018 року перемогу у другому турі здобув голова партії «Гідність і правда» Андрій Нестасе, проте 19 червня 2018 року міський суд Кишинева скасував результати виборів, що викликало протести. 21 червня рішення про відміну було підтверджено Апеляційною палатою Кишинева.

20 жовтня та 3 листопада 2019 року (у два тури) пройшли чергові вибори примара Кишинева, перемогу у другому турі здобув Йон Чебан (примар з 11 листопада 2019 року).

Муніципальна рада Муніципальна рада Кишинева складається з 51 радника, обраних у результаті виборів, які проводяться за пропорційною системою. Останні вибори проводились у 2019 році, внаслідок яких сформувався наступний склад: +ПартіяКількість радниківВідсоток від загальної кількості радників %Партія соціалістів2243,14 %Виборчий блок «ACUM Platforma DA și PAS»1019,61 %Партія «Дія та солідарність»917,64 %Ліберальна партія35,88 %Європейська соціал-демократична партія24 %Шор24 %Нова сила11,97 %Партія комуністів11,97 %Партія національної єдності11,97 %

Демографія