Кри́кет () — вид спорту, командна . Гра найбільш поширена в Австралазії, Індії, Англії та ПАР.
Правила гри У крикет грають на прямокутному полі з () та парою () в центрі двома командами з одинадцяти гравців у кожній. Мета гри в тому, щоб збити поперечину () з ворітець. Одна з команд намагається зробити це, кидаючи м'яч, а друга захищає ворітця, відбиваючи м'яч за допомогою бити (але не жодною частиною тіла). При вдалому відбиванні гравці команди, яка захищає ворітця, роблять (), міняючись місцями. Якщо нападникам вдалося збити ворітця, спіймати м'яч в повітрі або ж команда-захисник порушує правила, один із її гравців вибуває з гри. Коли 10 гравців команди-захисника ворітець вибуває, команди міняються ролями. Виграє та з команд, яка зробила більше перебіжок.
У своїй найвищій формі — тест-матчі між збірними — гра складається із двох інінгів для кожної команди й триває п'ять днів.
Правила гри встановлює і змінює . Крім того, Міжнародна рада крикету розробила стандартні ігрові умови для тестових і одноденних міжнародних матчів. Створення і використання додаткових умов на рівні внутрішніх чемпіонатів перебуває у віданні національних федерацій крикету. У правилах гри передбачено кілька форматів проведення матчу, в тому числі за системою обмеженої кількості (). Система допускає проведення матчу в один або два інінги, які можна обмежувати за часом або за кількістю оверів. У правилах за традицією використовується англійська система мір, при цьому нові редакції правил включають і вимірювання в Міжнародній системі одиниць (SI).
Звід правил включає такі розділи: передмову, преамбулу, 42 правила і чотири додатки. У передмові наведено коротку історію правил і клубу «Мерілебон». Преамбулу внесли в правила відносно недавно. Цей розділ містить матеріали щодо етичних стандартів крикету. Самі правила змінювалися вісім разів. Поправки стосувалися проблем поганого освітлення, порядку жеребкування, етичних принципів гри та інших аспектів крикету.
Перелік правил гри та їхній короткий зміст наведено нижче.
Гравці та судді
У перших чотирьох правилах йдеться про учасників матчу: гравців, суддів і маркерів.
Правило 1: Гравці. Крикетна команда включає одинадцять гравців, в тому числі капітана. Поза рамками офіційних змагань команди можуть домовитися про більшу чисельність складу, при цьому на полі не можуть перебувати більш як одинадцять гравців.
Правило 2: Заміни. У крикеті можна проводити заміни травмованих гравців, однак гравець, що вийшов не заміну, не може відбивати, подавати, охороняти ворітця або діяти в ролі капітана. У випадку відновлення і за згодою арбітра замінений гравець повертається на поле. Нездатний бігати бетсмен може мати свого раннера, який буде виконувати перебіжки тоді як бетсмен продовжить відбивати. Якщо гравець виходить на поле без команди арбітра і торкається м'яча, то м'яч одразу стає мертвим (див. Правило 23), а команда, що відбиває, отримує 5 ранів.
Правило 3: Судді. На матчах працюють двоє суддів, які стежать за дотриманням правил, приймають всі необхідні рішення і повідомляють про них маркерів. Правила не вимагають наявності третього судді, проте в крикеті високого рівня він (перебуваючи поза полем і допомагаючи польовим суддям) може працювати на конкретному матчі або турнірі за особливих ігрових обставин.
Правило 4: Маркери. На грі присутні двоє маркерів, які стежать за сигналами суддів і ведуть рахунок.
Поле та інвентар
Наступна група правил описує основні вимоги до інвентарю спортсменів, лінії подачі й поля загалом.
Правило 5: М'яч. Крикетний м'яч виготовляють з корка і покривають шкірою. Обвід крикетного м'яча має бути в діапазоні від 8 і 13/16 до 9 дюймів або від 22,4 до 22,9 сантиметрів. Снаряд повинен важити не менш як 5,5 і не більш ніж 5,75 унцій, тобто важити від 155,9 до 163 грамів. В рамках одного інінга зазвичай використовують один м'яч. Виняток становлять ті випадки, коли снаряд втрачено — тоді його замінюють на аналогічний. Крім того, польова команда може попросити про заміну м'яча після розіграшу деякого числа оверів (80 у тестових і 34 в одноденних міжнародних матчах)Поступове зношування м'яча впродовж інінга є одним з істотних аспектів гри..
Правило 6: Бита. Довжина бити не повинна перевищувати 38 дюймів або 97 сантиметрів, а її ширина — 4,25 дюймів або 10,8 сантиметрів. Гола рука або рука в рукавичці розцінюється як частина бити. Лопать бити має бути виготовлена з дерева1979 року Денніс Ліллі застосував алюмінієву биту в одному з міжнародних матчів (див. відео ). Після цього в правила внесли положення про матеріал бити.
Правило 7: Лінія подачі. Лінія подачі () — це прямокутна земляна ділянка завдовжки 22 ярди (близько 20 метрів) і завширшки 10 футів (близько 3 метрів), на якій росте дуже коротка трава. Підготовкою лінії подачі займається спеціальна служба, однак під час матчу за її станом стежать лише судді. Крім того, судді визначають, чи підходить лінія подачі для гри. Якщо вони визнають її непридатною, то за згодою обох капітанів, можуть вибрати іншу лінію подачіУ професійному крикеті матчі практично завжди проводяться на трав'яному покритті. Аматорські зустрічі можуть проходити на штучному покритті..
Правило 8: Ворітця. Ворітця () складаються з трьох вербових стовпчиків заввишки 28 дюймів (71 сантиметр). Стовпчики розташовані уздовж вузького краю лінії подачі на однаковій відстані один від одного. Ширина ворітець становить 9 дюймів (22,86 сантиметрів). На стовпчиках розташовані дві незакріплені дерев'яні поперечини (). У деяких випадках, наприклад, за наявності вітру, судді можуть ухвалити рішення про гру без поперечинРешту вимог щодо ворітець та їх складових наведено в Додатку «A»..
Правило 9: Боулінговий, поппінговий і повертальний кризи. Кризом ( — «складка») називають смугу, що відокремлює ту чи іншу ігрову зону від основного простору лінії подачі.
Боулінговий криз — смуга, в центрі якої розташовані стовпчики ворітець. Цей криз позначає задню межу зони бетсмена. Таким чином, він розташований паралельно до вузької сторони лінії подачі. Довжина боулінгового кризу становить 8 футів і 8 дюймів (2,64 метра). Поппінговий криз позначає передню межу зони бетсмена. Цей криз паралельний до боулінгового і відстоїть від нього на 4 фути (1,2 метра). Мінімальний показник довжини розраховують відносно центрального стовпчика ворітець, максимальна ж довжина кризу не встановлена. Внаслідок цього поппінговий криз завжди довший, ніж боулінговий. Зворотні кризи перпендикулярні до боулінгового і поппінгового, вони позначають коридор руху боулера, який виконує подачу. Кінці зворотних кризів упираються в поппінговий криз, а їх довжина обмежена лише знизу (8 футів або 2,4 метра). Кінці боулінгового кризу, в свою чергу, впираються в поворотні.
Правило 10: Підготовка та обслуговування ігрової ділянки. При подачі м'яч практично завжди відскакує від лінії подачі, тому поведінку снаряду багато в чому визначає стан покриття. Отже, прокатка, косіння та інші процедури, пов'язані з підготовкою і обслуговуванням лінії подачі, проводяться відповідно до деяких вимог.
Правило 11: Укриття лінії подачі. Лінія подачі вважається укритою, коли персонал стадіону розміщує на ній спеціальні покриви, що запобігають ушкодженню від дощу або роси. Правила говорять, що порядок укриття потрібно заздалегідь узгоджувати з обома капітанами. Укриття лінії подачі істотно впливає на поведінку м'яча після відскоку від поверхні. Площина перед лінією подачі, де боулер розбігається перед подачею, повинна залишатися сухою, щоб уникнути травм. При потребі це місце також можна приховати.
Структура матчу Черговий блок правил визначає вимоги до ходу матчу.
Правило 12: Інінги. Перед грою команди домовляються, чи вони проведуть один інінг ( — «подача»), або ж переможця визначатимуть за підсумками двох партій. Крім того, суперники з'ясовують, чи будуть інінги обмежені за часом або за кількістю оверів. На практиці ці параметри визначаються регламентом того чи іншого змагання. Якщо в матчі з двома інінгами не оголосити фоллоу-он (див. Правило 13), то команди по черзі відбивають м'яч. Інінг вважається завершеним, коли всі бетсмени команди, що відбиває, виведені з гри, капітан повідомляє про оголошення або відмову від інінга, або коли закінчується ліміт за часом або за кількістю оверів. Перед грою проводять жеребкування, за підсумками якого капітан, що переміг, вибирає, чи буде його команда відбивати чи грати в полі першою.
Правило 13: Фоллоу-он. Це правило застосовують для матчів з двох інінгівМатчем з двох інінгів називають гра, що складається з чотирьох інінгів, у двох з яких відбиває одна команда, а в двох — інша.. Якщо команда, яка відбиває другою, набирає значно меншу кількість ранів, ніж перша, то перша команда може оголосити фоллоу-он, тобто змусити опонентів провести другий інінг в ролі команди, яка відбиває, одразу після першого. Іншими словами, команди будуть перебувати в ролі тих, хто відбиває, за принципом перша-друга-друга-перша, тоді як стандартна схема передбачає порядок перша-друга-перша-друга. Для матчу, який триває п'ять днів і більше, необхідний розрив в рахунку повинен становити 200 ранів, для три- або чотириденного матчу різниця повинна становити 150 очок. Дводенна гра допускає розрив у 100 очок, нарешті, в рамках одноденного матчу оголошення фоллоу-она стає можливим при розриві в 75 ранів.
Правило 14: Оголошення і відмова. Це правило застосовують для матчів з двох інінгів Якщо м'яч визнаний мертвимМ'яч визнають мертвим, якщо бетсмен не може здійснювати перебіжки, а польові гравці не можуть вивести бетсмена з гри (див. Правило 23)., капітан команди, що відбиває, може завершити інінг у будь-який момент. Цю процедуру називають оголошенням (). Капітан робить оголошення в тому випадку, якщо вважає, що команда набрала достатню кількість ранів для перемоги. Капітан також може відмовитися від проведення інінга до його початку. Інінги, від проведення яких команда відмовилася, вважаються за зіграні.
Правило 15: Перерви. Матч передбачає кілька типів перерв різної тривалості. Між інінгами команди відпочивають упродовж десяти хвилин. Існують перерви на ланч, чаювання і спеціальна перерва щоб втамувати спрагу. Розклад перерв потрібно погоджувати перед матчем. У деяких ситуаціях допускається зміна розкладу.
Правило 16: Початок гри, припинення гри. Сигналом до продовження гри після перерви є команда судді «Play» («гра»). Гру припиняють за командою «Time» («час»). Остання година гри повинна включати не менш як 20 оверів. Якщо зіграно меншу кількість оверів, то суддя продовжує ігровий час для виконання норми.
Правило 17: Тренування на полі. Гравці не можуть використовувати лінію подачі для тренувань у дні проведення матчів. Порушення правила карається видаленням гравця на деякий час. Заборонені пробні розбіги перед подачею, якщо на думку судді це може призвести до витрати ігрового часу.
Рахунок і результат