Ількевич Григорій Степанович (тж. Ількєвич; тж. використовував прибране ім'я Мирослав, відомий тж. як Мирослав з Городенки, () (, село Нове Село, Жовківського обводу (округу), тепер Жовківського району Львівської області — , з березня до травня, місто Городенка, тепер Івано-Франківська область) — український фольклорист, етнограф і педагог.
Біографія
Походив з руської греко-католицької родини. Володів польською, німецькою, російською мовами, знав латинську та грецьку мови. Починаючи з 1820 року провадив етнографічні експедиції. Працював вчителем у Коломиї (1822—1835) та в Городенці (1835—1841). Дискусійним лишається питання його належності до гуртка Маркіяна Шашкевича.
Сім'я
Лишилися відомості про молодшого брата Григорій — Матвія, який загинув 2 листопада 1848 року під час бомбардування Львова, трьох синів: Юліана, Еміліана, Корнилія та четвертого, Ісидора, що був народженний по смерті Григорія від подружжя його колишньої жінки Ю. Дашовської та Й. Киричинського.
Спадщина
Найбільш відому працю Ількевича, «Галицкіи приповѣдки и загадки» відредагували й видали брати Яків та Іван Головацькі. Матеріали цієї праці використовували наступні покоління українських мовознавців. Зокрема нею користувався Іван Франко готуючи «Галицько-руські народнї приповідки», слова й приклади з «Приповѣдок…» Ількевича можна побачити в Словнику виданого під порядкуванням Грінченка.
З великого «Збірника українських історичних пісень» (залишився в рукописі) дещо опубліковано в «Русалці Дністровій» і фольклорно-етнографічних виданнях Якова Головацького.
Видав кілька етнографічних статей польською мовою.
Зафіксував українську пісню про Віденську битву складену, за Франком, львівським єпископом Й. Шумлянським. Її опублікував Жегота Паулі під назвою в його двотомному («Пісні руського народу в Галичині», 1839—1840).
Творчий доробок та життя Ількевича вивчали Іван Франко та його син Андрій. Зокрема саме Франко-старший ідентифікував Мирослава з Городенки як Григорія Ількевича, а Андрій встановив обставини його життя, приблизну дату смерті, склав реєстр праць.
Імена, підписи та псевдоніми
Григорій Ількевич (Григор Ількєвич максимовичівкою в «Галицкіх приповѣдках и загадках») — справжнє ім'я. Myrosław Ilkiewicz — на рукопису зібрання українських пісень. Gregor Mirosław Ilkiewicz — підпис на рукописній збірці приповідок. Gr. Mir. Ilkiewicz — скорочений підпис перед її німецькомовною передмовою. (Ількевич займав посаду «тривіяльного вчителя») та (колекціонер) — на тій жі збірці приповідок. Mirosław I……cz — під розвідкою «O mitologii ruskiej według podania ludu» надрукованій в альманасі «Sławianin» (Львів, 1838).
Праці — (PDF)
Рукописне «Sobranyje Piseń ruskich historycznych czrez Mirosława Ilkiewicza» («Зібрання пісень руських історичних Мирослава Ількевича»)
Джерела Г. А. Нудьга. Ількевич Григорій Степанович. // — Т. 4. — 1979. С.В.Павчак. Мирослав. Етнограф Г.Ількевич і Городенка. // газ. ”Колгоспник Придністров‘я” з 14, 16 і 21 квітня 1988р., м.Городенка