Теренова гра "Гурб-Антонівці" — наймасовіша в Україні спортивно-патріотична теренова гра, яка щороку проходить між селами Смига Рівненської області та Антонівці Тернопільської області.
Гра поєднує в собі елементи спортивного та морального вишколу. Прожити три дні в небезпечних умовах, постійно пересуваючись та ідучи на компроміс із собою, дається нелегко.
Організатор гри — всеукраїнська молодіжна громадська організація Молодіжний націоналістичний конгрес.
Про гру
Історія
Бій під Гурбами відбувся 21–25 квітня 1944 року в лісовому масиві урочища Гурби на межі сучасних Рівненська область та Тернопільська область. Це було одне з найбільших зіткнень між підрозділами Українська повстанська армія та військами НКВС СРСР за весь період їхнього протистояння.
Передумовою масштабної операції радянських сил став замах підрозділу УПА на командувача 1-го Українського фронту генерала Микола Ватутін у лютому 1944 року, від отриманих поранень він помер у квітні того ж року. Після цього радянське керівництво розгорнуло широкі каральні дії проти повстанських формувань, зокрема з метою ліквідації великого угруповання УПА в гурбівських лісах.
З боку УПА в бою брали участь з’єднання УПА-Північ і УПА-Південь загальною чисельністю до п’яти тисяч осіб, включно з місцевими добровольцями. Повстанці мали артилерію, міномети та протитанкові рушниці. Проти них НКВС зосередило близько 35 тисяч військовослужбовців, застосувавши артилерію, танки, кавалерію та авіацію.
Бої тривали кілька днів і мали запеклий характер. 23–24 квітня радянські війська здійснили масовані наступи, намагаючись оточити повстанців. Частина підрозділів УПА опинилася в оточенні, однак 25 квітня повстанці здійснили прорив у напрямку села Буща й зуміли вийти з кільця. За повстанськими даними, втрати УПА становили близько 150 загиблих і понад 100 полонених, тоді як радянська сторона зазнала значно більших втрат.
Бій під Гурбами увійшов в історію як одна з наймасштабніших операцій УПА проти радянських сил у роки Другої світової війни.
Дух історичної боротьби пронизує кожний квадрат терену. Тільки під час гри ти відчуваєш себе гідним сином Батьківщини, що здатен подолати страх та нерішучість заради однієї мети — спільної перемоги.
Перша теренова гра відбулася у 2003 році.
Нині на місці гри «Молодіжний націоналістичний конгрес» встановив довідкову табличку з інформацією про бій.
Мета
Правила гри Теренова гра триває безперервно протягом трьох діб у лісовому масиві площею 20 км². Близько 400 учасників діляться на дві команди — «Леви» та «Вовки». Команди називаються «куренями», кожен з яких поділяється на сотні, чоти, рої за зразком УПА. Є і третя команда — курінь «Їжаки», або диверсантів — менш чисельна та складається з досвідчених гравців. «Леви» та «Вовки» змагаються за перемогу — прапор одна одної, що захований у лісі.
Роль грає і кількість «убитих»: кожен учасник має життя — нарукавну пов'язку кольору свого куреня. Якщо пов'язку зірвано — учасник «убитий» (має право «поновити» життя і отримати нову пов'язку, щоб продовжити гру).
Курінь «Їжаки» не змагається за перемогу, а лише заважає іншим командам та робить гру ще більш насиченою.
За дотриманням командами та гравцями правил слідкують спостерігачі. Основні суддівські функції здійснює Рада Вищих Спостерігачів.
Перемагає курінь, який захоплює прапор противника і при цьому відстоює свій. З кожним наступним роком це робити стає складніше, адже командири куренів досконало вивчають терен гри, вдосконалюють тактику і стратегію, застосовують сучасні технічні можливості для вдалих маневрів. Учасники До змагань допускаються учасники віком 18—35 років, що мають необхідні навички (уміння користуватися засобами індивідуального захисту, надавати першу медичну допомогу потерпілим, орієнтуватися на місцевості тощо) та задовільний стан здоров'я.
У «Гурбах-Антонівцях» свого часу брали участь народні депутати України Олег Медуниця, Володимир Парасюк, вокаліст гурту «Широкий Лан» Святослав Бойко, заступник з навчально-виховної роботи 2-го батальйону Національної гвардії Олександр Бойко.
Суть гри «Гурби-Антонівці» — це не змагання заради змагання. Організатори вкладають значно більше сенсу в цей проєкт:
- Патріотичний. «Теренова гра» означає, що вона проходить на певній території — терені. У нашому випадку — це ліси біля урочища Гурби, що на межі Тернопільщини та Рівненщини. Це легендарне історичне місце найбільшого бою УПА проти військ НКВС. Учасники поринають в атмосферу національно-визвольних змагань, вивчають історію не з книжок, адже саме на місці гри, у квітні 1944 року, відбулася ця битва.
- Виховний. «Гурби-Антонівці» — екстремальний захід, який гартує волю та характер учасників, ставить на шлях самовдосконалення, дає зрозуміти, що кожен здатен на більше. Також це зона здорового способу життя (на шкідливі звички тут просто немає часу).
- Екологічний. Обов'язковою складовою заходу є прибирання лісового масиву на місці гри. Організатори та учасники, користуючись нагодою, після закінчення гри разом очищують територію лісу від сміття.
- Консолідуючий. Це жива школа братерства, боротьби і командної роботи. Гра триває 60 годин безперервно, за цей час учасники стають частиною одного цілого: розподіляють побут, пліч-о-пліч змагаючись за перемогу.
Присвята гри
«Гурби-Антонівці» 2015 року присвячені пам'яті Володимира Гарматія, який неодноразово був учасником гри в попередні роки та загинув влітку 2014 року під Луганськом у ході російсько-української війни. На урочистому відкритті організатори гри — представники Молодіжного Націоналістичного Конгресу, передали його рідним відзнаку «За екстремальні та бойові акції» та «Ідея. Кадри. Боротьба», що присуджуються лише дійсним членам МНК за особливі заслуги.
«Гурби-Антонівці» 2016 року присвячені пам'яті Романа Атаманюка, який загинув у травні 2015 року під Донецьким аеропортом від уламка міни. Роман неодноразово брав участь у грі та керував куренем, був чотовим.
У 2025 році гра присвячена пам’яті загиблих учасників, які віддали своє життя, захищаючи Україну у російсько-українській війні.
Учасники теренової гри “Гурби-Антонівці” активно займаються громадською та волонтерською діяльністю. Багато з них стали на захист України у російсько-українській війні й продовжують боротися за її свободу.
Примітки
Література Теренова гра "Гурби-Антонівці" [Текст] // Рада. — 2009. — № 4. — С. 16-17.
"Гурби-Антонівці - 2010" оголошують мобілізацію [Текст] : [про спортивно-патріотичну теренову гру "Гурби-Антонівці"] // Шлях перемоги. — 2010. — С. 8.
Гра "Гурби-Антонівці" зібрала відважну українську молодь [Текст] : [спорт.-патріот. теренова гра пам'яті загиблих вояків УПА] / Л. Ісевич // Свобода. — 2011. — № 34 (6 трав.). — С. 3.
Стежками подвигу повстанців [Текст] : [військово-патріотична гра "Гурби-Антонівці-2012"] // Свобода. — 2012. — № 34 (9 трав.). — С. 5.
"Гурби-Антонівці-2014: сьогодні - гравець, завтр - боєць [Текст] // Шлях перемоги. — 2014. — № 21 (21 трав.). — С. 7.
"Гурби Антонівці" гартують український дух [Текст] : на терноп. вишкіл приїхала молодь зі Сходу та Білорусії / Ю. Томчишин // Наш день. — 2015. — № 17 (6-12 трав.). — С. 3.
"Гурби-Антонівці" згуртували молодь з усієї України [Текст] : [14-та спортивно-патріотична теренова гра "Гурби-Антонівці"] // Свобода. — 2016. — № 37 (13 трав.). — С. 1.
Будь партизаном! [Текст] : Найбільша теренова гра в Україні: як хлопців та дівчат вчать жити в екстремальних умовах та перемагати : [молодіжна теренова гра "Гурби-Антонівці"] / І. Батюк // Експрес. — 2018. — № 18 (3-10 трав.). — С. 7.
Джерела Офіційний сайт гри . Теренова гра «Гурби-Антонівці» // Сайт Молодіжного націоналістичного конгресу.
Див. також Молодіжний націоналістичний конгрес Бій під Гурбами Українська повстанська армія Гарматій Володимир Михайлович Атаманюк Роман Олександрович
Посилання
«Гурби-Антонівці» зібрали 400 хлопців і дівчат зі всієї країни // Galinfo. — 2015. — 6 травня. Учасників «Гурбів-Антонівців» благословили прапором від бійців батальйону «Торнадо» // Терен. — 2015. — 2 травня.