Аранські острови, острови Аран (, вимова: [ˈɪlɑːn ˈɑːrənʲ]) або Арани (na hÁrainneacha, [nə ˈhɑːrənʲəxə]) — група з трьох островів, розташованих на виході з затоки Голвей на західному узбережжі Ірландії. Вони утворюють баронство Аран у графстві Голвей.

Із заходу на схід це острови Інішмор (Árainn Mhór/Inis MórОфіційна ірландська назва острова — ; назву Інішмор було винайдено British Ordnance Survey під час опису західної Ірландії, можливо, для уникення плутанини з островом Аран у графстві Донегал., [ˈɑːrənʲ woːr] чи ), найбільший, Інішмаан (Inis Meáin/Inis Meadhóin, ) та (Inis Thiar/Inis Oírr/Inis Oirthir, ), найменший.

Острів населяють 1200 жителів, що переважно розмовляють ірландською; більшість володіє англійською.

Геологія

Острови сформовані переважно з карстованого вапняку.

Вапняк відноситься до нижнього кам'яновугільного періоду і утворився з відкладень тропічного моря близько 350 млн років тому; складається зі скам'янілих решток коралів, морських лілій, морських їжаків та амонітів. Зледеніння після Намюру полегшило денудацію гірських порід, в результаті чого острови Аран є одним із яскравих прикладів гляціокарстового ландшафту. Очевидний вплив мав останній льодовиковий період, під час якого острови були вкриті льодом, а раніші ознаки карсту були усунуті. Тож карст, який на островах спостерігається зараз, є сучасним.

Клімат і сільське господарство Острови мають незвично помірний клімат. Середня температура повітря змінюється від 15 °C у липні до 6 °C у січні. Температура ґрунту зазвичай не падає нижче 6 °C. Оскільки трава росте при температурі вищій за 6 °C, це означає що острови мають один з найдовших вегетативних періодів в Ірландії та Британії, що сприяє різноманітному рослинництву. Кінець травня є найбільш сонячною порою і періодом цвітіння більшості квіткових видів.

Туризм Багато туристів відвідують острови у літній період. На островах є декілька фортів та пам'яток бронзової та залізної доби: Дун-Енгус (, , діалект Аранських островів: dūn aŋgəs) — форт бронзової і залізної доби, розташований на скелі висотою 100 м і звернений до Атлантичного океану на Інішморі. Він складається з серії концентричних колоподібних стін, внутрішнє з яких — цитадель — має близько 50 м у діаметрі і товщину кам'яних стін 4 метри. Чорний форт (Dún Dúchathair) Замок О'Браєна на Ініширі, збудований у XIV столітті Teampull Bheanáin — одна з найменших церков у світі, особлива орієнтація північ-південь замість звичний схід-захід.

У культурі Джон Міллінгтон Сінг написав книгу «Аранські острови» (1901, видано 1907). Аранські острови згадуються в оповіданні Джеймса Джойса «Мертві» (1914) як місце, де розмовляють справжньою ірландською. Документальний фільм «Чоловік з Арану» Man of Aran (1934). Перша збірка віршів Шеймуса Гіні «Смерть натураліста» (Death of a Naturalist, 1966) містить вірш «Закохані на Арані» (Lovers on Aran). Острови згадуються у піснях Ніка Кершоу, Карлоса Нуньєса, їм присвячений альбом гурту British Sea Power.

Примітки

Посилання Офіційна сторінка островів Аран Туристична інформація Офіційний сайт Dun Aonghasa