Володи́мир Сергі́йович Воронко́в (* 1994) — головний сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис Народився 1994 року у родині Юлії Вікторівни та Сергія Володимировича Воронкових; виростав із молодшими сестрами. В мирний час проживав у місті Південноукраїнськ; закінчив місцеву щколу № 2; по тому — професійний ліцей, освоїв фах зварювальника. Подався до лав ЗСУ — навчальний центр «Десна», опісля — рік служби у в/ч 1673 у місті Мукачеве. Навесні 2013 року підписав контракт з 79-ю бригадою.
2014 року спочатку його батальйон направили до затоки Сиваш, звідти — на Донбас. Бої за Красний Лиман, Зеленопілля, Ізварине. Виходив з Ізваринського котла під вогнем російських військ; перебували в оточенні. Після виходу з Ізваринського котла частину направлено в Амвросіївку, потім для доукомплектації — на постійне місце дислокації, в частину. Після того — бої за Донецький аеропорт. У селищі Піски військові розгорнули артилерію вогневої підтримки; командир міномету Володимир Воронков з побратимами прикривали наступи на термінали.
Перебував на передовій до 2017 року; командир взводу. Після повернення з фронту вступив до Військової академії в місті Одеса.
Брав участь у параді військ з нагоди 27-ї річниці незалежності України в Києві.
З дружиною Марією виховують доньку Анну.
На 2025 рік — головний сержант-командир міномета 2-го взводу 4-го розрахунку мінометної батареї.Декларації
Нагороди За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни молодгий сержант Володимир Воронков нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.12.2014) Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» нагрудні знаки «За військову доблесть» та «Знак пошани» почесний знак «Учасник військового параду-2018»
Примітки
Джерела
Я знаю, що таке пекло, я був у ньому. Розповідь про Володимира Воронкова, атовця з Южноукраїнська