Ян Янович Анвельт (18 квітня 1884 — 11 грудня 1937) — радянський військовий і політичний діяч, професійний революціонер, один з керівників Комуністичної партії Естонії, письменник, публіцист.
Життєпис Народився в сім'ї селянина в селі Оргу Фелінського повіту Ліфляндської губернії. Закінчив учительську семінарію, юридичний факультет Петербурзького університету (екстерн). Помічник присяжного повіреного. У РСДРП з 1907 року, більшовик. У 1917 році — член ВЦВК, член виконкому Естляндської Ради, делегат I і II Всеросійських з'їздів Рад РСД. У 1918 році — голова уряду Естляндської Трудової комуни. У 1924 керував повстанням в Естонії, після його поразки втік до СРСР. Делегат XIV—XVI з'їздів ВКП(б).
Дати біографії 1919—1921 — на керівній політичній роботі в Червоній Армії. 1926—1929 — комісар Військово-повітряної академії ім. Жуковського. 1929—1935 — заступник начальника, а потім і начальник Головного управління цивільного повітряного флоту. 1935—1937 — член і відповідальний секретар Інтернаціональної контрольної комісії Комінтерну. Грудень 1937 — заарештований. Розстріляний, за іншою версією, помер під тортурами. У 1956 році реабілітований.
Примітки
Посилання Ян Анвельт на сайті «Хронос» Ян Анвельт на сайті «protivpytok.org»