Олекса́ндр Лео́нтійович Тере́щенко — колишній військовослужбовець Збройних сил України (79 оамбр), захисник Донецького аеропорту, Народний Герой України. У березні 2019 — квітні 2021 року — заступник Міністра у справах ветеранів України.

Життєпис Працював відеооператором на ICTVАлександр Курбатов: «У него обожженное взрывом, покрытое свежезапекшейся кровью лицо. Наверное любая мимика болезненна, но он умудряется выглядеть смущенным…» (facebook.com) та миколаївської телекомпанії «НІС-ТВ», з дружиною виховував дітей. В часі війни зголосився добровольцем.

При обороні Донецького аеропорту 15 жовтня 2014-го потрапив під черговий обстріл терористів, важкопоранений, ушкоджено праве око. У споруду «Очі», в якій перебував Терещенко з іншими чотирма вояками, влетіла граната, яку Олександр схопив руками й намагався викинути. Граната вибухнула в руках, Терещенко повністю втратив праву руку та кисть лівої.

Після лікування заснував і очолював Миколаївську обласну організацію «Асоціація учасників та інвалідів АТО», працював заступником начальника Академії патрульної поліції з соціально-гуманітарних питань у Києві.

13 березня 2019 — 14 квітня 2021 року — заступник Міністра у справах ветеранів України (6 вересня 2019 — 13 травня 2020 року Міністерство мало назву «у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України»).

Інтерв'ю, які показують сучасну діяльність Олександра, зокрема його участь у волонтерстві та соціальних ініціативах, увійшли до документального вебфільму «Залізні переваги».

Громадська діяльність Засновник Благодійного фонду Олександра Терещенка.

У межах програми «Рівний — рівному» проводить майстер-класи «Життя після ампутації: побутова самозарадність та адаптація» в різних містах України.

У 2025 році у межах проєкту «Я зміг і Ти зможеш!» відзняв 14 відеопорад для людей, які мають ампутацію кінцівок.

Письменницька діяльність

Написав книгу «Життя після 16:30», яку презентував 26 січня 2019 року в Центральній міській бібліотеці імені М. Л. Кропивницького міста Миколаєва. Це документальна повість про перемогу людини над обставинами й над собою. У книжці автор описує період повернення до повноцінного життя після лікування та реабілітації. Олександр Терещенко акцентує увагу не на війні, а саме на внутрішніх проблемах людини, яка звідти повернулася. Повість, написана з гумором і самоіронією, водночас є практичним посібником для всіх, хто опинився в складній життєвій ситуації. Повість вийшла за редакцією миколаївського поета, члена НСПУ Володимира Пучкова у видавництві Ірини Гудим. Ілюстратором видання став миколаївський художник Вадим Пустильник. Книжку видали за підтримки Благодійного фонду «Миколаїв 2000».

Нагороди За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України під час російсько-української війни відзначений орденом «За мужність» III ступеня (4.12.2014); почесним знаком недержавного ордена «Народний Герой України» в 2014 р. в межах загальноміської програми м. Миколаєва «Людина року»; званням «Городянин року» в номінації «ЗМІ».

Примітки

Джерела

http://centersocial.org/pomoshh-dlya-soldata-ato-tereshhenko-a-l-2/ http://www.niknews.mk.ua/2014/12/11/nikolaevskij-kiborg-aleksandr-tereschenko-za-oboronu-donetskogo-aeroporta-nagrazhden-ordenom-za-muzhestvo/