Ніїхау () — сьомий за розміром острів архіпелагу Гавайські острови, розташований за 29 км на захід від Кауаї.
Географія Острів має площу приблизно 179,9 км², ширину — 10 км, довжину — 30 км. Висота над рівнем моря — 381 м.
Із 1864 року острів належить родині Робінсон. Ніїхау часто називають «Забороненим островом», тому що відвідини острова дозволені лише членам родини Робінсон і мешканцям острова, а також державним службовцям і персоналу Військово-морських сил США.
Населення Зміна чисельності населення острова: Роки 2000 2009 2010 Населення, осіб 160 130 170
Історія
До об’єднання Гавайського королівства під владою Камеамеа I Ніїхау перебував під управлінням вождів. Кахелелані був першим з алії Ніїхау. Його ім’ям нині називають Niʻihau kahelelani — мушлі пука виду «бородавчастий тюрбан» (Leptothyra verruca), які використовуються для виготовлення знаменитих прикрас із мушель Ніїхау.
Каеʻокулані був правителем північного Ніїхау, який об’єднав острів після перемоги над своїм суперником — вождем Кавайхоа. Кам’яна стіна, що простягалася через чверть південного краю острова, позначала кордони між двома вождями: землі Каео визначалися чорним камінням, а землі Кавайхоа — білим. Зрештою відбулася велика битва, відома як Pali Kamakaui.
Двоє братів Каео з острова Мауї — Каʻіана та його зведений брат Каехекілі II, король Мауї, — воювали на боці Каео, і Ніїхау було об’єднано під його владою. Кавайхоа заслали на південний край острова, а Каео переїхав у центральну частину, щоб правити. Каео одружився з королевою Камакахелей, і в 1790 році народився майбутній король Ніїхау та Кауаї — Каумуалії. Вважається, що Кауаї та Ніїхау мали «найвищі родові лінії» серед Гавайських островів.
Камеамеа до 1795 року зумів об’єднати всі острови, окрім Кауаї та Ніїхау. Дві спроби завоювати ці острови завершилися невдачею, і Камеамеа зазнав значних втрат: узбережжя східного Кауаї були вкриті тілами загиблих.
У 1810 році Камеамеа зібрав великий флот, і Каумуалії — останній незалежний — здався, щоб уникнути подальшого кровопролиття. Після смерті Камеамеа в 1819 році незалежність знову стала можливою, але її було знищено, коли його вдова Кааʻгуману викрала Каумуалії й змусила його одружитися з нею. Відтоді Ніїхау залишався частиною об’єднаного Гавайського королівства.
Елізабет Макгатчісон Сінклер (1800–1892) придбала Ніїхау та частину Кауаї у Камеамеа V у 1864 році за 10 000 доларів США золотом (приблизно 1,75 млн доларів станом на липень 2025 року). Сінклер обрала Ніїхау серед інших варіантів, зокрема Вайкікі та Перл-Гарбор. Близько 1875 року населення Ніїхау становило приблизно 350 корінних гавайців і 20 000 овець.
Цей період ознаменував кінець традиції гавайського плетіння циновок, яким славився Ніїхау. (Cyperus laevigatus), місцева рослина родини осокових, росла на берегах трьох періодичних озер Ніїхау. Її стебла використовували для виготовлення — циновок, які вважалися «найкращими спальних циновок у Полінезії». Вони цінувалися як , так і іноземцями, однак наприкінці XIX століття ця традиція зникла через демографічні, культурні, економічні та екологічні зміни.
У 1915 році онук Сінклерів Обрі Робінсон закрив острів для більшості відвідувачів. Навіть родичі мешканців могли потрапити на Ніїхау лише за спеціальним дозволом. Після смерті Обрі у 1939 році острів перейшов до його сина Ейлмера, а у 1968 році — до молодшого брата Ейлмера, Лестера. Після смерті дружини Лестера Гелен співвласниками острова стали його сини — Брюс Робінсон і Кіт Робінсон, нинішні власники.
Родина Робінсонів неодноразово ставала об’єктом критики через суворі правила, запроваджені для мешканців острова, значною мірою під контролем дружини Брюса Робінсона — Леяни Робінсон. Ці правила включають заборону алкоголю й сигарет, заборону спілкування зі ЗМІ, постійну заборону повернення на острів для тих, хто залишив його надовго, а також заборону чоловікам носити довге волосся й бороди. На острові відсутні електропостачання та водопровід.
Інцидент на Ніїхау Ніїхау став місцем події, що сталася невдовзі після нападу на Перл-Гарбор і відома як Інцидент на Ніїхау. 7 грудня 1941 року японський пілот, чий літак Mitsubishi A6M Zero було пошкоджено, здійснив аварійну посадку на острові, сподіваючись зустріти рятувальний підводний човен. Пілота затримали, згодом він утік за допомогою місцевих жителів японського походження, але невдовзі був убитий.Інцидент на Ніїхау слугує тлом для роману Caroline Paul East Wind, Rain (2006) та вступного розділу книги Michelle Malkin In Defense of Internment.
Попри добровільну ізоляцію, Ніїхау має тривалі зв’язки зі Збройними силами США, що тривають з 1924 року. На острові є невеликий об’єкт ВМС США. Постійного військового персоналу там немає, однак американські військові використовували острів для підготовки підрозділів сил спеціальних операцій, залучаючи мешканців Ніїхау як «ворожих» слідопитів.
Клімат
Галерея
Примітки
Посилання Острів Ніїхау Острів Ніїхау