«Рута-110» — радянська ЕОМ другого покоління, розроблена у 1969 році в СКБ обчислювальних машин в місті Вільнюс. На відміну від багатьох інших ЕОМ в літературі згадується як «комплекс пристроїв для обробки, введення, зберігання, виведення, а також дистанційного збирання і видавання алфавітно-цифрової інформації; призначений для створювання локальних систем обробки даних.»
Один з екземплярів «Рута-110» зберігається в Музеї історії комунікацій в місті Каунасhttp://www.teo.lt/en/museum/expositions/1459.
Особливості та характеристики
Основою ЕОМ був процесор «Рута 111» з наступними характеристиками: довжина слова — 8 біт, довжина команд змінна ємність ЗП 16 тисяч символів швидкодія від 5 до 9 тисяч операцій на секунду форма представлення чисел — двійково-десяткова з фіксованою комою.
Також до складу машини входили різноманітні периферійні пристрої: пристрій для роботи з перфокартами. Швидкість зчитування 350 карток на хвилину, запису (перфорації) — 160 колонок на секунду. пристрій введення-виведення інформації на перфострічку. Швидкість зчитування 1000 символів на секунду, перфорації — 80 символів на секунду. два запам'ятовувальні пристрої зі змінними касетами магнітних дисків. Ємніть одної касети — 1,3 млн символів. друкувальний пристрій АЦПУ-128-2М. пульт керування з друкарською машинкою для ручного введення інформації.
Крім того, можна було підключати додатково: до восьми ЗП на магнітних стрічках ще один пристрій для роботи з перфокартами пристрій збирання і передавання даних, який міг працювати з телефонними каналами (до трьох), телетайпами (до 30), іншими процесорами «Рута 111» до 228 пристроїв набирання даних Р901, які могли формувати цифрове повідомлення за допомогою клавіатури і перфокарт і передавати це повідомлення на відстань до 500 м оптичний читаючий пристрій «Рута 701». Швидкість зчитування друкарських та рукописних символів 150 знаків на секунду.
Примітки