Пастельняк Павло Пантелеймонович (15.08.1903, с. Цареборисово Ізюмського повіту Харківської губернії — 1963, Москва) — радянський розвідник, учасник Атомного проекту, заступник народного комісара-міністра ДБ Естонської РСР 01.03.45-18.05.51, полковник, один з організаторів депортації населення з Прибалтики 1949 р.
Біографія Народився в сім'ї селянина (батько убитий в 1920). Українець. У комуністичній партії з травня 1919.
Освіта: початкова сільська школа, Цареборисово 1912; робітничий факультет при Донському державному університеті, Ростов-на-Дону 1922—1925.
В органах ВНК-ОГПУ-НКВС-НКДБ-МДБ квітень 1919-березень 1920 — червоноармієць-доброволець загону особливого призначення, Ізюм; секретар слідчого відділу ОВ ВЧК 13 армії, Південний фронт; березень 1920 — січень 1921 — секретар і помічник начальника агентурного відділення ОВ ВНК 13 армії Південного фронту, Південно-Західного фронту; січень-березень 1921 — секретар і помічник начальника оперативного штабу по ББ (боротьба з бандитизмом) ОВ ВЧК, Київ ; березень-травень 1921 — помічник начальника оперативного штабу по ББ ОВ ВНК Першої Кінної армії; травень 1921 — квітень 1924 — помічник начальника оперативного штабу по ББ ОВ ПП ВНК-ГПУ по південному Сходу Росії і СКВО; квітень-вересень 1924 — помічник начальника 2 відділення КРО ПП ОГПУ Північно-Кавказського краю; 09.1924-02.1925 — помічник начальника східної секції ПП ОГПУ Північно-Кавказського краю ; 02.1925-10.1926 — уповноважений групи СО ПП ОГПУ Північно-Кавказського краю; уповноважений КРО ПП ОГПУ УРСР 10.1926-03.1929; начальник секретно-оперативного відділення Шевченківського окремого відділу ГПУ Черкаси 03.1929-07.1930; начальник ОВ ОГПУ Молдавського облікового відділу ГПУ і 25 прикордонного загону, Тирасполь 07.1930-15.08.32; помічник начальника 24 прикордонного загону по СОЧ (секретно оперативна частина), Могилев-Подільський 15.08.32-11.1936; навчання у Вищій прикордонній школі НКВС 11.1936-04.1937; у відрядженні в Парижі: комендант охорони радянського павільйону на Паризькій виставці 04.1937-01.1938; заступник начальника 8 відділення 3 відділу ГУДБ НКВС СРСР 10.01.38-05.1938; начальник 9 відділення 3 відділу 1 управління НКВС СРСР 05.38-11.38; начальник 10 відділення 3 відділу ГУДБ НКВС СРСР 11.1938-03.1939; у відрядженні в Нью-Йорку 03.1939-11.1943; у відрядженні в Мехіко 11.1943-05.1944; у резерві призначення НКДБ СРСР 09.1944-05.02.45; начальник 11 відділення 7 відділу 2 управління НКДБ СРСР 05.02.45-01.03.45; заступник народного комісара-міністра ДБ Естонської РСР 01.03.45- 18.05.51; у розпорядженні управління кадрів МДБ СРСР з 18.05.51.
Пенсіонер з 11.1951, Москва.
Звання майор 15.05.36; підполковник ДБ 22.02.44; полковник 07.09.45.
Нагороди орден Леніна 21.02.45; 3 ордени Червоного Прапора 03.11.44, 25.07.49, 24.08.49; орден Вітчизняної війни 1 ст. 31.05.45; орден Трудового Червоного Прапора 20.07.50; 2 ордени Червоної Зірки 14.12.36, 16.06.41; 4 медалі; знак «Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)»
Посилання Довідник з історії КПРС Довідник «Хто керував органами держбезпеки. 1941—1954» Опергрупа НКГБ — МДБ Естонської РСР