Михайло Петрович Марченков, в деяких документах Марченко  — генерал-лейтенант, начальник внутрішніх військ НКВС Українського округу з 17.03.43 до 12.07.45.

Ранні роки Народився у селі Шадимський Майдан Наровчатівського повіту Пензенської губернії (нині — с. Красний Шадим Ковилкінського району Мордовії) в селянській сім'ї. Росіянин. Закінчив 3-класне сільське училище.

З грудня 1919 до серпень 1919 — у РСЧА: червоноармієць 1-го Пензенського стрілецького полку ; серпень 1919 — лютий 1920 — на піхотно-командних курсах; лютий-червень 1920 — пом. коменданта штабу Приволзького сектору ВНУС (війська внутрішньої служби).

Член РКП(б) з липня 1920 року.

У 1938 році заочно закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.

В військах і органах ВЧК-ОГПУ-НКВД-МВД З травня 1938 — начальник штабу ордена Леніна Окремої мотострілецької дивізії особливого призначення військ НКВД ім. Ф. Е. Дзержинського (ОМСДОН НКВД). З березня 1941 — командир Окремої мотострілецької дивізії особливого призначення військ НКВД ім. Ф. Е. Дзержинського. З лютого 1943 — начальник внутрішніх військ НКВД Українського округу, з липня 1945 — начальник внутрішніх військ НКВД Білоруського округу. З листопада 1946 — начальник курсів удосконалення керівних працівників МВС ордену Леніна Червонопрапорного військового інституту МВС. З червня 1947 — заступник начальника Управління військ МВС СРСР по охороні особливо важливих об'єктів промисловості і залізниць. З січня 1949 — начальник Управління військово-навчальних закладів військ МВС СРСР. З квітня 1953 — начальник Управління навчальних закладів МВС СРСР З квітня 1957 р. — начальник 4-го відділу штабу ГУПВ КДБ при РМ СРСР.

Наказом КДБ при СМ СРСР № 133 від 7 квітня 1958 року звільнений в запас по хворобі.

Звання майор (22.04.36); полковник)13.02.38); комбриг (23.11.39); генерал-майор (04.06.40); генерал-лейтенант (17.11.44).

Нагороди орден Леніна (21.02.45); 2 ордени Червоного Прапора (1922, 03.11.44); орден Суворова 2 ст. (21.09.45); орден Кутузова 2 ст. (20.10.44); 4 ордени Червоної Зірки (23.06.39, 14.04.43, 30.01.51, 28.10.67); 12 медалей; знак «Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)» (29.08.36).

Див. також ОУН-УПА

Посилання Довідник «Хто керував органами держбезпеки. 1941–1954» Операція Захід