Ферґал Девітт (, 25 липня 1981, Брей, Віклов, Ірландія) — ірландський професійний реслер. На даний момент виступає у WWE на бренді RAW під ринг-іменем Фінн Балор (англ. Finn Bálor) і є учасником угруповання Судний День та чинниим Командним чемпіоном світу з Джей Ді МакДоною.
Балор розпочав свою кар'єру у 2001 році, до того, як стати загальновідомим за виступами у New Japan Pro Wrestling під ринг іменем Принц Девітт (англ. Prince Devitt), Під час виступів у промоушені, він став триразовим Юніорським Чемпіоном IWGP у важкій вазі, і шестиразовим Юніорським Командним Чемпіоном IWGP у важкій вазі, тримаючи титул двічі з Мінору, і чотири рази з Рюсуке Тагучі. Він також дворазовий переможець турніру Best of the Super Juniors, вигравши у 2010 і 2013 роках, а також він є одним із засновників і першим лідером угрупування Bullet Club. Завдяки партнерським стосункам NJPW мексиканським промоушеном Consejo Mundial de Lucha Libre (CMLL), Девітт також змагався там, ставши одноразовим Історичним Чемпіоном Світу NWA у середній вазі. Окрім цього, змагався на незалежних аренах, ставши одноразовим Чемпіоном ICW Zero-G, одноразовим Британським Чемпіоном RPW у напівважкій вазі, і дворазовим Чемпіоном Британської Співдружності NWA у важкій вазі.
Після приєднання до WWE та їх підготовчого майданчика NXT, і прийнявши теперішнє ринг-ім'я, Балор виграв Чемпіонство NXT, протримавши титул 292 дні, що було найдовшим рейном цього титулу аж до березня 2020 року. Також під час виступів в NXT, Балор став першим спів переможцем інавгураційного турніру Dusty Rhodes Tag Team Classic, разом з Самоа Джо. Незабаром після переходу в основний ростер, Балор став першим реслером, який виграв чемпіонство світу у своєму дебютному PPV, другим ірландським чемпіоном світу (після Шеймуса), а також ставши найшвидшим реслером в історії WWE, який виграв чемпіонство світу через 27 днів після дебюту в основному ростері ставши інавгураційним Чемпіоном Всесвіту WWE на SummerSlam 2016. Балор також є дворазовим Інтерконтинентальним Чемпіоном, і одноразовим Чемпіоном Сполучених Штатів. Балор став Чемпіоном Великого Шолому 2 вересня 2023 року, на Payback, вигравши Беззаперечне Командне Чемпіонство WWE, і загалом є п'ятиразовим командним чемпіоном у WWE. Раннє життя Фергал Девітт народився 25 липня 1981 року у Бреї, графстві Віклов, син Леоні та Фінтан Девітт. У нього є чотири брата і сестри. Перед тим, як стати реслером, він займався футболом і гельським футболом. У дитинстві, йому подобалося дивитися шоу World of Sport і WWF (зараз WWE), і був фанатом Британських Бульдогів, Шона Майклза, Містера Перфекта, Ріка Руда, Савіо Веги, і Коко Б. Вейр. Кар'єра в професійному реслінгу National Wrestling Alliance (2001–2007) Після тренування у NWA UK Hammerlock, Девітт здійснив свій дебют у професійному реслінгу 23 листопада 2001 року. Він швидко виграв Чемпіонство Британської Співдружності NWA у важкій вазі. Після закінчення школи, його реслінг кар'єра стрімко почала розвиватися, і він почав їздити в тури по Ірландії, Великій Британії та Сполученим Штатам. У середині 2002 року, Девітт, разом з Полом Трейсі, заснував NWA Ireland, свій реслінг промоушен, що базується в Ірландії. Незабаром, промоушен став сестринським промушеном NWA UK Hammerlock, так як обидва існували під банером NWA. Під крилом NWA Ireland, Девітт тренував майбутню реслерку WWE Беккі Лінч, майбутнього Європейського Чемпіона у важкій вазі й Чемпіона ICW Zero-G Енді Робертса, і майбутнього Чемпіона NXT у напівважкій вазі Джордана Девліна.
8 жовтня 2005 року, у Нешвілі, Теннессі, на шоу 57 річниці NWA, Девітт здолав Дрю Онікса у матчі за свій другий титул Британської Співдружності. Після матчу, обох учасників було запрошено до New Japan у Санта Моніку, Каліфорнію, аби тренуватися. Наприкінці 2005 року, Девітт також почав змагатися у американському промоушені Millennium Wrestling Federation (MWF). Він здійснив свій дебют у матчі потрійної загрози на Soul Survivor III 5 листопада, змагавшись за Телевізійне Чемпіонство MFW проти чемпіона Едді Едвардса, і Р. Джей. Брюера. Він здійснив свій телевізійний дебют у листопадовому випуску MFW Ultra, у матчі проти Осіріса. Вразивши багато промоутерів та тренерів, його було запрошено до головного доджо New Japan у Токіо, де на початку 2006 року, він почав тренуватися японському стилю професійного реслінгу. Він програв Чемпіонство Британської Співдружності Карлу Андерсону у березні 2006 року.
У червні 2007 року, Девітт змагався у турнірі National Wrestling Alliance (NWA) під назвою "Reclaiming the Glory", у якому розігрувалося Чемпіонство Світу NWA у важкій вазі. Декілька років, чемпіонство було під контролем Total Nonstop Action Wrestling (TNA), але у 2007 році, NWA розірвало угоду з TNA. У першому раунді, Девітт здолав австралійського реслера Майкі Ніколлса, але програв у другому раунді Браяну Даніелсону.
New Japan Pro Wrestling (2006–2014) Control Terrorism Unit і RISE (2006–2008) Наступного дня після програшу Чемпіонства Британської Співдружності, Девітт підписав контракт з New Japan Pro-Wrestling (NJPW) у березні 2006 року. У квітні 2006 року, він здійснив свій дебют у NJPW проти Ель Самурая, використовуючи ринг-ім'я Принц Девітт. Пізніше, Девітт заявив у інтерв'ю PowerSlam Mag, що New Japan перейменували його на Прица Девітта тому, що японці не могли вимовити його справжнє ім'я. Спочатку, його планували називати Король Девітт, поки люди не почали питати, як 24 річний хлопець вже став королем.Зрештою, Сімон Інокі придумав ім'я Принц Девітт, яке зрештою Девітту також сподобалося. У травні 2006 року, New Japan почали проводити ексклюзивні івенти, і Девітта було відправлено на бренд Wrestle Land, дебютувавши у масці як другий Пегасус Кід, що призвело до порівняння з оригінальним Пегасусом Кідом, Крісом Бенуа.
Під час його туру з New Japan в кінці серпня і початку вересня, він знову почав змагатися як Принц Девітт, використовуючи образ ірландської суперзірки. Він зрештою став хілом, і почав виступати в команді з Control Terrorism Unit (CTU) як учень. Під час союзу з CTU, він розпочав програшний стрік, розлютивши своїх напарників настільки, що вони більше не хотіли мати з ним нічого спільного. Йому дали останній шанс 6 жовтня, де він був на висоті та вразив своїх напарників по CTU достатньо, аби продовжити співпрацю з ними. Аби закріпити свій статус в угрупуванні, Девітт змагався у команді з лідером CTU Джюшіном Тандером Лайгером проти Ватару Іноуе і Рюсуке Тагучі. У підсумку, Девітт був тим, хто утримав Іноуе після жорсткого брейнбастеру. Після цього, його офіційно визнали як члена CTU.
Його імпульс було зупинено у січні 2007, коли він зазнав серйозної травми коліна, усунувши його з виступів на рингу в New Japan до початку травня того ж року. Після травми, він повернувся до виступів, показавши значне покращення, і був названий майбутнім переможцем турніру 2007 Best of Super Juniors своїм напарником, Мінору. Однак, коли проводився турнір у червні 2007 року, Девітт не заробив очок, і вилетів зі змагання на ранній стадії. Після припинення існування CTU у серпні 2007, Девітт і Мінору приєдналися до угрупування RISE, сформувавши команду "Prince Prince", як відсилка до ринг-імені Девітта, і прізвиська Мінору "Black Prince". У листопаді 2007 року, TNA здійснили тур Японією, під час якого Девітт і Мінору програли реслерам TNA Сенші та Крістоферу Деніелсу.
27 січня 2008 року, Девітт і Мінору виграли Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі, що стало першим головним командним титулом у кар'єрі. Вони програли чемпіонство Акірі та Джюшину Тандеру Лайгеру у лютому, перед тим, як повернути титули 21 липня. Після близько тримісячного рейну, вони програли титули No Limit (Тетсуя Наіто і Юджіро) у жовтні. Аполло 55 (2009–2013) Девітт об'єднався у команду Аполло 55 (アポロ・ゴー・ゴー, Aporo Gō Gō) з Рюсуке Тагучі, і 5 липня 2009 року на Circuit 2009 New Japan Soul, вони здолали The Motor City Machine Guns (Алекс Шеллі та Кріс Сабін), вигравши Юніорське Командне Чемпіонство IWSP у важкій вазі. 30 травня, Девітт узяв участь на турнірі 2009 Best of Super Juniors. Після виграшу свого блоку в круговій системі турніру, Девітт вийшов до півфіналу, він здолав Кота Ібуші. У кінці, Девітт програв у фіналі турніру Коджі Канемото. У грудні, Девітт узяв участь у 2009 J-Cup. Після перемог над Атсуші Аокі, Даншоку Діно, і Ямато, Девітт знову програв фінал турніру, на цей раз Наомічі Маруфуджі. 4 січня 2010 року, на Wrestle Kingdom IV in Tokyo Dome, Девітт і Тагучі успішно захистили Юніорське Командне Чемпіонство IWGP проти Аверно і Ультімо Гереро. 21 квітня, Девітт і Тагучі були позбавлені титулу, після того, як вони не захищали його протягом 30 днів. 8 травня, обидва взяли участь у турнірі Super Tag J у спробі повернути чемпіонство, але їх здолали у фіналі команда Ель Самурая і Коджі Канемото.
30 травня, Девітт узяв участь у турнірі 2010 Best of Super Juniors, і через 2 тижні закінчив свій блок на другому місці з п'ятьма перемогами, вийшовши у півфінал турніру. 13 червня, здолав Таіджі Ішіморі у півфіналі, і згодом Кота Ібуші у фіналі, вигравши турнір, заробивши матч проти Наомічі Маруфуджі за Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі. 19 червня на Dominion 6.19, Девітт здолав Маруфуджі, вигравши Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі вперше. Одинадцять днів потому, Девітт, Тагучі і Хіроокі Гото виграли турнір J Sports Crown Openweight 6 Man Tag Tournament, здолавши Хіроші Танагаші, ТАДЖІРІ й Кушиду у фіналі. Девітт вперше успішно захистив титул Юніорського Чемпіонства у важкій вазі 11 липня, здолавши Атуші Аокі. Через тиждень, 19 липня, Девітт і Тагучі здолали Коджі Канемото і Ель Самурая, вигравши Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі вдруге як команда. У серпні, Девітт узяв участь у найбільшому турнірі New Japan - G1 Climax, замінивши травмованого Наомічі Маруфуджі. Девітт зміг виграти чотири зі своїх семи матчів у коловій стадії турніру, включаючи важливу перемогу над колишнім чотириразовим Чемпіоном IWGP у важкій вазі Хіроші Танагаші, але закінчив п'ятим у своєму блоці, і не зміг вийти у фінали через брак одного очка. 3 вересня, Девітт вдруге успішно захистив Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі, здолавши представника DDT Pro-Wrestling Кенні Омегу. Омега і Кота Ібуші, відомі як команда Golden☆Lovers, повернулися 11 жовтня на Destruction '10, і здолали Девітта і Тагучі, вигравши Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі.
11 грудня, Девітт втретє успішно захистив Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі, здолавши Дейві Річардса. 4 січня 2011 року, на Wrestle Kingdom V in Tokyo Dome, Девітт успішно захистив титул проти Кота Ібуші, помстившись за програш Юніорського Командного Чемпіонства IWGP. 23 січня на Fantastica Mania 2011, на спільному шоу New Japan і Consejo Mundial de Lucha Libre (CMLL) в Токіо, Девітт і Тагучі здолали Кенні Омегу і Кота Ібуші, повернувши Юніорське Командне Чемпіонство IWGP, зробивши Девітта вдруге подвійним чемпіоном. Девітт продовжив свій стрік, захищаючи свій Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі проти реслерів поза New Japan, коли він успішно захистив титул проти Така Мічіноку 20 лютого, і Кушіди 19 березня. У травні, взяв участь у Invasion Tour 2011, перший тур New Japan по Сполученим Штатам, під час якого він успішно захистив Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі проти Лоу Кі 14 травня у Нью-Йорку, і Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі проти Strong Style Thugz (Хомісайд і Лоу Кі) 15 травня у Філадельфії, Пенсильванії. 26 травня, Девітт узяв участь у турнірі 2011 Best of Super Juniors. Програвши матч відкриття проти Дейві Річардса, Девітт провів переможний стрік у 7 матчів, закінчивши першим у своєму блоці у турнірі по круговій системі. 10 червня, Девітт вилетів з турніру у півфіналі проти свого напарника по команді, Рюсукі Тагучі. 18 червня на Dominion 6.18, Девітт програв Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі переможцю Best of the Super Juniors, Кота Ібуші, закінчивши рейн у 364 дні.