Стрілка Меркурія (Coenagrion mercuriale) — вид бабок з родини стрілкових (Coenagrionidae).
Таксономія Стрілка Меркурія — один з 36 видів палеарктичного роду, один з 5 видів роду у фауні України.
Популяція виду в Італії іноді розглядається як окремий підвид Coenagrion mercuriale castellanii, але відмінності підвиду від виду не є суттєвими.
Поширення та чисельність Головним чином, це атлантично-середземноморській вид, в інших кліматичних зонах чисельність та щільність виду знижується. Основний район поширення простягається від Франції (за винятком північного заходу) до Північної Африки: Марокко, Алжир, Туніс. Саме в цих країнах знаходиться значна популяція виду, але спостерігається безперервне зниження чисельності у Франції та Іспанії, де інтенсивна сільськогосподарська діяльність переміщується з луків на зрошувані землі.
Ареал виду поширюється також на Західну Європу (до південних районів Великої Британії) та Закавказзя (південь Вірменії та південь Азербайджану).
В Україні поодинокі особини були виявлені на території природного заповідника «Дунайські плавні» у 1976—1978 рр.
Морфологічні ознаки
Вид отримав свою назву, mercuriale, через малюнок на другому сегменті черевця, що нагадує астрологічний символ планети Меркурій — ☿.
Самці — особини блакитного та чорного кольору, самки — зеленого або синього кольору і трохи світліше, ніж самці. У міру старіння колір самиць стає коричневим. Крила у комах прозорі з невеликими чорними мітками на кінцях.
Особливості біології Місцем перебування виду є річки з повільною течією, заболочені струмки, ставки.
Вид має дворічну генерацію. В червні-липні самиця відкладає яйця у тканини водяних рослин або у намул біля берегів водойм. Ембріональний розвиток яєць триває 3-4 тижні. Личинки з'являються наприкінці літа. Розвиток бабки від личинки до стадії дорослої особини займає 2 роки. Повільний розвиток личинок зумовлений низькою температурою води у місцях перебування. Личинка перед зимівлею проходять 8-9 линянь. Наступного літа триває розвиток личинок, і вони зимують удруге. Личинка є ненажерливим хижаком. Влітку личинки линяють востаннє і перетворюються на імаго. Літ імаго спостерігається з середини травня по серпень. Політ комахи проходить на висоті 0,6—2,1 м — на одному рівні з травою та іншою рослинністю. Максимальна висота підйому зафіксована на рівні 6,5 м.
Заходи охорони Причинами зменшення чисельності виду є меліоративні роботи, інтенсивні методи ведення сільського господарства, забруднення водойм, зменшення кількості слабопроточних водойм з придатним для розвитку личинок температурним режимом.
У 2-му виданні Червоної книги України (1994) вид мав природоохоронний статус — 1 категорія; реліктовий середземноморський вид. Вид охоронявся на території природного заповідника «Дунайські плавні». У 2009 році стрілка Меркурія була виключена з Червоної книги України Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313.
МСОП включив Coenagrion mercuriale до Червоного списку зі статусом (Near Threatened) — Близький до загрозливого стану. З тією ж природоохоронною категорією вид включений до Європейського Червоного списку ().
За оцінками МСОП, вид знаходиться під загрозою зникнення у Великій Британії, Швейцарії, Італії, Алжирі, Тунісі, Словаччині; на межі зникнення — в Австрії, Бельгії, Німеччині, Ліхтенштейні. Вид є вимерлим у Люксембурзі, Нідерландах і Словенії. Інформація про стан виду в Чехії та Болгарії перевіряється. Дані з Албанії, Угорщини, Молдови та Румунії про наявність виду та його стан зараз розглядаються у МСОП як помилкові.
Крім того, Coenagrion mercuriale охороняється в Європі і занесений до Додатку ІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні).Закон України про ратифікацію Бернської конвенції
За прогнозом МСОП, погіршення стану популяції виду відбудеться протягом найближчих 20 років.
Примітки
Джерела
European Red List of Dragonflies (2010)
Література Определитель насекомых европейской части СССР. — М. — Л.: Наука, 1964 Горб С. М., Павлюк Р. С., Спурис З. Д. Стрекозы (Odonata) Украины: фаунистический обзор // Вестник зоологии. — 2000. — Отд. вып. 15. — 155 с. Красная книга СССР. — М.: Лесная промышленость, 1984. — С. 226. Матушкіна Н. О., Хрокало Л. А. Визначник бабок України (Insecta, Odonata): личинки та екзувії. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 72 с. Попова А. Н. Стрекозы — Odonata // Животный мир СССР. — М. — Л.: Изд — во АН СССР, 1953. — Т.4. — С.552 — 555. Dyatlova E.S., Kalkman V.J. The Odonata of southwestern Ukraine, with emphasis on the species of the EU Habitats Directive // Libellula. — 2008. — Vol. 27, № 3/4. — P. 275—290.