Іва́н Іва́нович Бе́нера — капітан (посмертно) 204-ї бригади тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис Закінчив школу «на відмінно», Вінницьке вище училище комп'ютерних технологій. Відслужив строкову службу, вирішив стати військовим. Закінчив Харківський університет військово-повітряних сил, направлений до Севастополя.
22 березня 2014-го, за кілька годин до штурму військової частини російськими окупаційними військами та їхніми пособниками з кримської «самооборони», одружився з Галиною Волосячик (1988, Рівненщина), лікарем бригади.
Після передислокації частини продовжив службу в Миколаєві. На початку листопада написав рапорт добровольцем у зону бойових дій. Загинув 2 грудня 2014-го, потрапивши під мінометний обстріл біля Авдіївки, міна впала за 1 метр від нього, до ротації не дожив 4 дні.
Залишились батьки, три сестри та дружина. Похований 4 грудня 2014-го в Чукові, в Немирівському районі оголошено жалобу.
Нагороди та вшанування пам'яті За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно). нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно, 30 липня 2015 р.)
У Чукові на фасаді загальноосвітньої школи, де вчився Іван Бенера, і на фасаді будинку, де він проживав, встановлено меморіальні дошки.
22 грудня 2015 року Миколаївська обласна державна адміністрація вручила дружині загиблого військовика Галині Волосячик ордер на квартиру.
Примітки
Джерела
Бенера Іван Іванович Іван Бенера і Галина Волосячик розписалися за кілька годин до штурму авіабази Родині загиблого офіцера АТО Івана Бенери вручили орден сина «За мужність» ІІІ ступеня