Колекція професора В. М. Голубєва — зібрання творів мистецтва професора В. М. Голубєва яке знаходиться в постійний експозиції Алупкинського палацово-паркового музею-заповідника.
Історія експозиції У 1988 році професор Нікітського ботанічного саду Віталій Миколайович Голубєв подарував Алупкинському палацово-парковому музею-заповідникові зібрану ним колекцію живопису та графіки. Колекція нараховує 93 полотна живопису та 113 графічних листів і хронологічно охоплює все XX століття: від «Привидів» (1903) В. Е. Борисова-Мусатова до «Набережної Ялти» (1987) В. М. Разгуліна.
Тепер постійна експозиція розміщена в Шуваловському (Гостьовому) корпусі палацу.
Експозиція знайомить відвідувачів з відомими художніми товариствами та об'єднаннями початку XX століття у Російській імперії, з творами майстрів живопису та графіки, чиї роботи знаходяться в найбільших музеях світу.
Історія створення колекції
Про пошук найвидатніших творів В. М. Голубєв пише у Нарисі історії збирання зібрання і художньо-стилістичних особливостей картин (Очерке истории сложения собрания и художественно-стилистических особенностей картин, 1997), де з вдячністю згадує тих, хто доброчинно допоміг йому у підборі картин для своєї колекції. Полотна прийшли до зібрання В. М. Голубєва різними шляхами: закуповувалися у спадкоємців або самих майстрів, знаходилися дивним чином серед непотрібних речей. Яскраво представлені художні товариства 1900-1920-х років; складних та трагічних 1930-1960-х; окрему цінність цих творів мистецтва, судячи з датування, складає приблизно півсотні; вичерпно представлене піднесення образотворчого мистецтва, який припав на 1970-1980-ті роки.
Творчі товариства, представлені в експозиції
Світ мистецтва Художнє товариство «Світ мистецтва», засноване в 1898 році, до нього можна приписати картини, які є в збірці: «У саду» (Б. І. Анісфельда, 1908); «Натюрморт зі статуеткою» (М. О. Волошина, 1908); «Іспанський пейзаж» (1911). Сюди також слід віднести К. Ф. Богаєвського, який представлений пізніми малюнками Кримських гір.
Союз російських художників
«Союз російських художників» (1-а виставка відкрита 26 грудня 1903 року в Москві). У ній перебував неперевершений віртуоз мальовничо-пластичного виконання К. О. Коровін, до зібрання увійшли дві роботи: «Вечер в Крыму» (укр. «Вечір в Криму») та "Эскиз декорации к «Маскараду» М. Ю. Лермонтова (укр. "Ескіз декорації до «Маскараду»"М. Ю. Лермонтова") (1910).
Блакитна троянда
«Блакитна троянда» (1907 р.). Ідейно-художнім засновником цього напрямку є В. Е. Борисов-Мусатов. У зібранні можна побачити, що чільне місце займають його «Пруд» (укр. «Ставок») (1903) та графічний варіант «Привидів» (1903), який характеризує високий рівень живопису, умовність та символічні атрибути мистецтва. Яскравою фігурою цього художнього напряму був М. С. Сар'ян. У колекції також є його пізня, але характерна картина «Захолустная улочка» (укр. «Глуха вуличка», 1943).
Бубновий валет
«Бубновий валет» — товариство, яке веде початок з однойменої виставки, відкритої у 1910 році, поєднало у собі славні імена живопису першої половини XX століття: П. П. Кончаловського, І. І. Машкова, В. В. Рождественського, О. В. Купріна , Р. Р. Фалька та ін. В колекції представлені картинки А. В. Лентулова, О. В. Купріна та Р. Р. Фалька.
Московські живописці. Товариство станковистів
Багато з колишніх бубнововалетців утворили товариство «Московські живописці» (1925 рік), пізніше (1928 рік) перетворене у «Товариство московських художників» (ТМХ), яке займає одне з центральних позицій радянському образотворчому мистецтві. Одночасно з «Московськими живописцями» виникає «Товариство станковистів». Учасників об'єднання (у колекції представлені С. О. Лучишкін, О. А. Лабас, А. М. Козлов) цікавили питання художнього осягнення динамічних ритмів життя, атрибутів машинного століття.
Товариство «13» Останнім художнім товариством перед заснуванням єдиного Союзу художників СРСР було товариство «13», яке розпочало своє життя виставкою 1929 року. В наявності колекції графічні картинки Д. Б. Дарана, Н. В. Кузьміна, В. О. Милашенського, А. Ф. Софронової, Т. О. Мавриної та живописця О. Д. Древіна, які входили до цього товариства. До них долучається й В. В. Лебедєв, графічний лист якого «Обнаженная на коленях» (укр. «Оголена на колінах», 1926), виконаний ламповою кіптявою, також знаходиться в колекції.
Післявоєнний період
У живопису післявоєнного періоду, зібрання представлене достатньо різнопланово, відрізнилися різноманітні тенденції розвитку, різні пошуки соціально-етичного і мальовничого та естетичного характеру. В якійсь мірі успадковувало й стилістичні особливості живопису 20-х років та більш раннього часу. Ця схожість художніх засобів з переглянутими течіями та товариствами почала з'являтися у повній мірі з середини 50-х років, а також у наступні десятиліття, коли художня спадщина минулого — передреволюційного часу — стало доступним для перегляду та отримувати об'єктивні позитивні оцінки. Важке військове минуле, особисто пережиті та незабуті духовні та фізичні травми, втілюються у М. З. Рудакова. Досить виражено в цьому плані («Трагический натюрморт» (укр. «Трагічний натюрморт»), в якому відчуваються реалії минулих військових подій — кульові поранення, дим пожеж, колючий дріт.
У живописі О. Д. Соколова, теж учасника німецько-радянського Другої світової війни, навпаки переважає життєрадісне звучання, його полотна наповнені кольоровою стихією, овіяні щирим ліричним почуттям. Правдиво передається настрій суспільства, який переживав миролюбні почуття, оптимістичним є «Натюрморт с маками» (укр. «Натюрморт з маками» 1976). Інша картина, «Камбала» (укр. «Камбала» 1972), виділяється своїми мальовничими якостями: повз товщу блакитно-фіолетової води ледь просвітлюються морські камінчики, риба облямована кільцем сизої води, вихлопної при «приземленні» камбали, з переливанням сріблясто-блакитного відблиску.
Великий шанувальник Криму Єгошин Герман Павлович збагатив збірку картиною «Ночная улица» (укр «Нічна вулиця» 1979), яка була на виставках Дрездена та Цвінґера. У цьому полотні, як у дзеркалі, переломилися всі складнощі, хвилювання та тривоги сучасного життя, гостро сприйняті художником, що отримали адекватне художнє втілення. В ній уловлюються емоційна імпульсивність, колірна експресія, глибинний гомін переживань.
До серії картин Г. П. Єгошина, Ю. М. Чхаідзе близько стоїть картина І. Н. Зисмана «Гурзуф» (укр. «Гурзуф» 1986), у якій струнна мальовнича енергія надає головний зміст.
До цього кола єдності варто віднести і картини: І. А. Старженської — «Крымский апрель» (укр. «Кримський квітень»), Н. Л. Соколової — «Домик» (укр. «Будиночок»" 1971), «Дворик в Гурзуфе» (укр. «Будинок в Гурзуфі» 1980), Є. Є. Григорьєвої— «Натюрморт с иконой» (укр. «Натюрморт з іконою» 1978), В. П. Соколова — «Натюрморт с иконой» ( 1975), «Бахчисарай. Тополя» ( 1978), «Софийский мотив» («» 1981). Не зовсім далеко відходять від цієї групи і картини В. Ю. Брайніна «Большие деревья» ( 1977–1982), із серії «Рыбы» (1982), «Городской пейзаж» (1984). Художньо-мальовнича стилістика, яка належить до основи цього циклу картин, успадкувала принципи та досвід імпресіонізму, а у випадку В. Ю. Брайніна — і досягнення Тьорнера.
У дусі народного примітиву виконана картина І. П. Шкадінова «Прогулка к Адаларам» ( 1974), а професійно-художній (культурний) примітивізм цілеспрямовано розроблює Н. І. Нестерова, представленою картиною «Дом Альмы Дунги» (1980). Разом з тим він зосереджений м'яким побутовим гумором, який робить його ще більш доступним незацікавленому глядачеві.
Цікаві артефакти Інфанте-Арана Франческа, московського художника, який очолюючи взаємодію мистецьких об'єктів та природного середовища, сформував у зібранні доволі представницьку серію: «Вектор поляны» ('1966), Игра жестов (, «Ипостаси круга» ( 1977), «Зимний квадрат» ( 1978), «Король треугольника» (1978) «Очаги искривленного пространства» (1979). Художник виконує для своїх композицій дзеркальні плівки, трикутні, квадратні, круглі дзеркала, які з допомогою легших конструкцій розміщені на галявині серед поля, на березі моря і т. д. Технофілізм Інфанте гармонійно поєднується з дитячою любов'ю до феноменів живої природи. На перетині цих структурно-колірних категорій і народжуються його «артефакти», які фіксуються за допомогою фотографії.
Живопис
Анісфельд Борис Ізралійович. 1879–1973
1. В саду. 1908–1910. Полотно, олія. 67,5 х 98,5 см.
Богомазов Олександр Костянтинович. 1880–1930
2. Каміння у воді. 1911. Картон, олія. 32,5 х 40,5 см.
Бонтя Олена Павлівна. 1936
3. Натюрморт з молочаєм. 1988. Картон, темпера. 38 х 68 см.
Борісов-Мусатов Віктор Ельпідефорович. 1870–1905
4. Ставок. 1901–1903. Полотно/картон, олія. 38 х 49,6 см.
Брайнін Володимир Юстимович. 1951
5. Великі дерева. 1977–1982. Полотно, олія. 97 х 75 см.
6. Із серії «Риби». 1982. Полотно, олія. 55,5 х 55,5 см.
7. Міський пейзаж. 1984. Полотно, олія. 30 х 49,5 см.
Бурдей Олег Григорійович. 1913
8. Портрет художника О. Заріпова. 1984. Полотно, олія. 40 х 49,8 см.
Бурлюк Давид Давидович. 1882–1967
9. Яблучний сад. Полотно, олія. 67,5 х 52 см.
Билінський Андрій Миколайович. 1929
10. Гурзуф, ранок. 1980. Полотно, олія. 49 х 72 см.
Бялиніцкий-Бируля Вітольд Каетанович. 1872–1957
11. Затихлі поля. 1911. Полотно, олія. 84 х 105 см.
Волошин Максиміліан Олександрович. 1878–1932
12. Іспанський пейзаж. 1911. Картон, темпера. 36,5 х 80,5 см.
Гауш Олександр Федорович. 1873–1947
13. Ослик. Полотно, олія. 34,5 х 43 см.
Глущенко Микола Петрович. 1901–1977
14. Паризька кава. Картон, олія. 50 х 70 см.
Гогуадзе Альберт Йосипович.1935
15. Осінь. 1975. Картон, олія. 70,3 х 49,7 см.
Григорьєва Катерина Євгенівна. 1928
16. Натюрморт з іконою. 1979. Полотно, олія. 54 х 50 см.
Древін Олександр Давидович. 1889–1938
17. Барка. 1932. Полотно, олія. 61 х 80 см.
18. Стан в степі. 1932 (написана на звороті попередньої). Полотно, олія. 61,5 х 80 см.
Єгошин Герман Павлович. 1931–2009
19. Нічна вулиця. 1979. Полотно, олія. 89,5 х 80 см.
Зарипов Аннамухамед Зарипович. 1947
20. На віслюку. 1979. Полотно, олія. 65 х 85 см.
21. Зима 1941 року. 1982. Полотно, олія. 70 х 79,5 см.
22. Їл травня. 1981. Полотно, олія. 79,5 х 90 см.
Зісман Йосип Натанович. 1914
23. Гурзуф. 1986. Полотно, олія. 73 х 83 см.
Іванов Юрій Петрович. 1939
24. Воронові очі. 1975. Картон, олія. 85 х 66,5 см.
25. Лісовик. 1975. Картон, олія. 70,3 х 50,5 см.
26. Домовик. 1975. Картон, олія. 80 х 50,3 см.
Ісупов Олексій Володимирович. 1889–1957
27. Пейзаж з рікою. Картон, олія. 27 х 45,3 см.
28. Сільський пейзаж. 1915. Картон, олія. 29,3 х 29,5 см.
Козлов Олександр Миколайович. 1902–1946
29. Портрет Н. К. Піменової. 1940. Папір, олія. 65 х 60 см.
30. Вид з тераси дачі Лентулова. Полотно/ картон, олія. 50,8 х 43,4 см. Полотно
31. Пейзаж. Полотно, олія. 65 х 55 см.
Коровін Костянтин Олексійович. 1861–1939
32. Вечір в Криму. Полотно, олія. 64,5 х 83 см.
Крилов Євгеній Ігнатійович. 1926
33. Краснокам'янка. 1979. Полотно, олія. 50 х 65 см.
Куліков Володимир Опанасович. 1918
34. Весна, Малоярославець. 1978. Картон, олія. 24,5 х 35 см.
Купрін Олександр Васильович. 1880–1960
35. Куток старого Бахчисараю. 1957. Полотно, олія. 70,5 х 102,6 см.
36. Феодосійський залив. Ранок. 1948. Полотно, олія. 67,5 х 102 см.
37. Вулиця Бахчисарая. Полотно, олія. 73 х 120 см.
38. АюДаг. Досвіток. Полотно, олія. 68,2 х 90 см.
Лабас Олександр Аркадійович. 1900–1983
39. Станція метро «Динамо». 1949. Картон, олія. 34,5 х 43,5 см.
40. Пейзаж в Коктебелі. 1957. Полотно, олія. 55 х 81 см.
Лентулов Аристарх Васильович. 1882–1943
41. Чоловік і жінка. 1910. Полотно, олія. 70 х 84 см.
42. Крим. Алупка. 1908. Полотно, олія. 32,3 х 42,7 см.
43. Стара купальня. 1918. Полотно, олія. 59,5 х 62,5 см.
Лучишкін Сергій Олексійович. 1902–1989
44. Арбатська площа. 1923. Полотно, олія. 50 х 60 см.
45. Композиція. 1922. Полотно, олія. 58,5 х 43 см.
46. Ріка Азау. Кавказ. 1936. Полотно, олія. 50 х 60 см.