Бакай Олександр Степанович (, Харків — , Харків) — радянський та український фізик-теоретик, академік НАН України (2009), лауреат Державної премії України, лауреат премії Фонду Сороса.
Життєпис Після закінчення Петрівсько-Роменської середньої школи в 1955 був прийнятий до Харківського державного університету, закінчив його у 1961 р.
Від 1961 працював у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут»: молодший науковий співробітник, згодом старший науковий співробітник; від 1976 — завідувач лабораторії теоретичної фізики, від 1981 — завідувач відділу теоретичної фізики.
Під керівництвом Д. В. Волкова почав наукову працю з побудови електродинаміки фотонів у теорії Редже.
Під керівництвом Г. Я. Любарського брав участь у розрахунках накопичувача електронів і позитронів з енергією 2.2 ГеВ і виконав дослідження зі стохастичної динаміки електронів у накопичувачі. В 1966 захистив кандидатську дисертацію, а в 1972 році — докторську.
Паралельно викладав: професор Харківського університету (1977—1999) та Бєлгородського університету (1994—1998).
В 1960 в альптаборі «Ельбрус» зробив перші кроки в альпінізмі. З 1960 по 1977 рік здійснив близько 70 сходжень, з них більше десятка — найвищої категорії складності.
Наукова діяльність Разом із О. I. Ахієзером (1971) запропонував теорію стохастичного прискорення частинок на основі моделі Фермі-Улама, а з В. Г. Бар'яхтаром вивчав процеси параметричного збудження звуку однорідним магнітним полем у феромагнетиках.
Зробив значний внесок у розвиток сучасних уявлень про аморфний стан твердих тіл та переохолоджені рідини. Сформулював полікластерну модель аморфних твердих тіл і дослідив фізичні властивості полікластерів.
Побудував структурно-фазові діаграми бінарних сплавів, що перебувають під дією реакторного опромінення. Розвинув теорію нелінійних багатохвильових явищ у таких суцільних середовищах, як плазма, іоносферна плазма та тверде тіло; запропонував теорію поміркованої турбулентності в плазмі.
Встановив зв'язок адіабатичних інваріантів з інваріантами Пуанкаре–Картана, обґрунтувавши, що ентропія стохастичної динамічної системи є адіабатичним інваріантом. Автор праць з історії фізики.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992, за роботи з теорії полікластерних аморфних тіл) та Премії ім. О. Лейпунського НАН України (2007, за роботи з ядерної енергетики).
Є автором понад 300 наукових робіт, з яких 5 монографій. Був науковим керівником у 12 кандидатів і 4 докторів наук.
Основні праці
Вопросы теории нелинейных колебаний и их применение в физике. Х., 1971; Адиабатические инварианты. К., 1981 (співавтор); Поликластерные аморфные тела. Москва, 1987; Многоликая турбулентность. Москва, 1989 (співавтор); О термодинамике переохлажденных жидкостей и стекол // ФНТ. 1998. Т. 24; On correlated heterogeneities of glass-forming liguids // ФНТ. 2002. Т. 28.
Примітки
Джерела Некролог-Біографія// Сайт НАНУ, 11.8.2025
Посилання Олександр Бакай на сайті Ін-ту теоретичної фізики