«Наступного разу я стрілятиму в серце» () — французький трилер, поставлений у 2014 році режисером Седріком Анже на основі реальних подій.
Синопсис Упродовж декількох місяців, між 1978 і 1979 роками, мешканці Уази постійно відчувають тривогу і страх: на вулицях лютує жорстокий маніяк, мішенню якого є молоді жінки. Злочинець ранить і вбиває обраних навмання людей, що голосують на дорозі, — немов знаходячись скрізь і ніде одночасно, він з легкістю вислизає з пасток правосуддя, уникаючи будь-яких можливих перешкод. Що і не дивно, адже насправді він — молодий і несміливий жандарм, що веде про очі колег нудне і монотонне життя. І як зразковий жандарм, він із задоволенням розслідує свої власні злочини.
В ролях Ґійом Кане ···· Франк Нойхарт |-valign="top" |align="right"| Ана Жирардо || ···· ||Софі Жан-Ів Бертело ···· Лакомб |-valign="top" |align="right"| Патрік Азам || ···· ||Тонтон Арно Анрієт ···· Локре |-valign="top" |align="right"| Дуглас Аттал || ···· ||Ноно П'єрік Турньє ···· Карпентьє |-valign="top" |align="right"| Александр Кар'єр || ···· ||Оссар Франсуа-Домінік Блен ···· Ніель |-valign="top" |align="right"| Френк Андріє || ···· ||Озір Артур Дюжарден ···· Бруно |-valign="top" |align="right"| Еліс де Ланкесе || ···· ||Мелісса
Визнання Нагороди та номінації фільму «Наступного разу я стрілятиму в серце»Повний перелік нагород та номінацій фільму «Наступного разу я стрілятиму в серце» на сайті IMDb Рік Нагорода Категорія Номінант РезультатПремія «Люм'єр»Найкращий акторҐійом Кане Найкраща молода акторкаАна Жирардо Премія «Сезар»Найкращий акторҐійом Кане Найкращий адаптований сценарійСедрік Анже
Цікаві факти Основою для сценарію фільму, написаного режисером фільму Седріком Анже за документальною книгою журналіста Івана Стефановича, стали реальні події, що відбувалися у Франції наприкінці 1970-х років. З травня 1978 по квітень 1979 року у північному департаменті Франції Уазі, сталося кілька злочинів. Було убито 19-річну дівчину, а декілька чоловік дивом вижили після нападів, але отримали важкі ушкодження. До того ж злочинець писав анонімки правоохоронцям і залишав докази, але розслідування щоразу стикалося з новими труднощами. У результаті один з відставних поліцейських став підозрювати жандарма Алена Ламара, який збирав докази у справі «вбивці з Уази». Ламар майже завжди першим опинявся на місці злочинів, відбитки також вказували на нього. Під тиском доказів Ламар визнав свою провину, однак його не було ув'язнено через визнання неосудним, і досі він знаходиться у психіатричній лікарні. Зйомки фільму проходли протягом 36 днів на Півночі Франції, але не в департаменті Уаза, де сталися реальні злочини, а в Нор — Па-де-Кале.
Примітки
Посилання
Офіційний сайт (станом на 9 серпня 2015) (станом на 9 серпня 2015) Наступного разу я стрілятиму в серце на сайті ArtHouse