Hupmobile (Гапмобайл) — з 1908 року американський виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в місті Детройт, штат Мічиган. 1941 року компанія припинила виробництво автомобілів.
Роберт Крейг Гапп
Роберт Крейг Гапп народився в 1877 році в містечку Гренд-Репідс, Мічиган. Отримавши освіту в детройтській загальноосвітній школі, «Боббі» Гапп йде працювати в компанію, де працює його батько Чарльз Джеспер Гапп. Батько працював фрахтовим агентом у Мічиганській залізничній компанії. Незабаром юнак розуміє, що це не його покликання, і він вирішує взяти участь в авантюрах перших автомобільних виробників. Так, він брав участь при проєктуванні першого масового американського автомобіля Oldsmobile Curved Dash, працюючи на підприємстві Olds Motor Works, яке він покинув в 1903 році. Детройтський завод Олдса згорів, і Олдс перевів своє виробництво в Лансинг. Гапп вирішує залишитися в Детройті і переходить працювати до Генрі Форда. У Ford Motor Cо спільно з мотористом Джоном Доджем він працює над 6-циліндровим Model K, і потім над дешевшим 4-циліндровим Model N. 1907 року «Боббі» переходить в компанію Regal Motor Car Co, там був спроєктований автомобіль з низькою рамою underslang, тобто мости розташовувалися над рамою, а не під. Під капотом у неї розташовувався 4-циліндровий 20-сильний мотор, всього вдалося продати близько 50 екземплярів цієї машини, а взагалі ця марка залишила свій відбиток тим, що її наступна модель — Model 30, також спроєктована Гаппом, була продана в кількості 175 екземплярів, але машина була настільки «сирою», що довелося відкликати всі 175 проданих примірників, тим самим це було перше в світі масове заводське відкликання автомобілів для заміни дефектних вузлів.
Заснування компанії Однак у 1908 році Гапп залишає і цю компанію, але цього разу для того, щоб зайнятися власною справою. Пропрацювавши шість років в автомобільному бізнесі, Роберт Крейг Гапп, так само як і син іммігрантів з Ірландії та Бельгії Генрі Форд, приходить до висновку, що майбутнє за дешевими доступними автомобілями. Дешеві автомобілі існували і до Форда з Гаппом, але то були моторизовані вози, а ці пани спочатку ставили за мету будувати повноцінні «мотори», як тоді називали автомобілі. Першого листопада 1908 року був готовий перший прототип Гаппа, це була збірна солянка з деталями від Oldsmobile Curved Dash, Ford Model T (продажі якої почалися місяцем раніше) і Regal Model 30. Під капотом його автомобіля був 30-сильний двигун, однак машину при вдалому збігу обставин можна було продавати в районі 1000—1500 доларів, а в Генрі Форда відпускна ціна на його «Т» була в розмірі 850 доларів. Гапп захотів зробити ще дешевший автомобіль. У листопаді Гапп спільно з інженером Емілем Нельсоном, сином посла США в Китаї Едвіном Денбі і автомобільним ентузіастом Чарльзом Гастингсом, збирає 25 000 доларів (останній пан вклав у справу 8500 доларів) і відкриває фірму Hupp Motor Car Company, орендувавши невеликий завод для свого підприємства. Фірма стала малобюджетною автомобільною компанією в Детройті.
Початок виробництва автомобілів
Підприємство будує новий прототип, на який встановлюють 1.8 л двигун потужністю 17 к.с. У лютому 1909 року на Детройтській виставці автомобіль з кузовом ранебоут демонструють як Hupmobile B-Series. Гапп вирішує для милозвучності прибрати одну букву свого прізвища, яка і дала назву новій марці автомобілів. Оголошена ціна в 750 доларів зацікавила глядачів, і Гапп збирає із замовників по 15 доларів завдатку. Навіть Генрі Форд здивувався, як його колишньому підопічному вдалося створити такий хороший автомобіль і продавати його за такі малі гроші. Серійне виробництво машини, яка тепер називалася Model 20, почалося в березні того ж року.
Спочатку двигуни для машини поставляло підприємство братів Доджів, вони ж поставляли двигуни і для Ford Model T, тому головним конкурентом для Hupmobile Model 20 був Ford T. У плюсах у продукції Форда була наявність 4-місного кузова, тоді як новинка Гаппа продавалася в 2-місній версії, але авто Гаппа мало запалювання від магнето і фрикційну коробку передач, у Ford Model T було запалювання від тертя і планетарна трансмісія. У цьому ж 1909 році до бізнесу молодшого брата приєднується Льюїс Горам Гапп, який був старший за «Боббі» на 5 років. Льюїс закінчив вищу школу Детройта, після чого вступив до Мічиганського університету, де отримав диплом інженера, спочатку він працював там же, де і його батько з молодшим братом, але потім він почав свій власний бізнес — Hupp-Turner Machine Company. Тепер, коли обидві компанії злилися, автомобільна фірма могла самостійно забезпечувати себе деталями для своєї продукції, в тому числі і двигунами.
Для модельного ряду 1910 року Нельсон і Гапп модернізували задню підвіску, систему охолодження, систему зчеплення, змінивши конусну на дискову. Кузов типу ранебоут залишився колишнім, але сидіння стали ширшими, машини так швидко продавалися, що потужності маленького орендованого заводу не справлялися з виробництвом, в грудні 1909 року будується новий завод. 1910 року модельний ряд «20-ки» розширився до кузовів 20-C Coupe, 20-D Torpedo, Tonneau і 3-місного Rubabout, причому Hupmobile був одним з небагатьох, хто пропонував закритий кузов типу купе на машині такого цінового класу, криті кузови були дуже дорогими і важчими, що погіршувало динамічні характеристики автомобіля. 1910 року поліція Детройта обзаводиться своїми першими автомобілями, і вибір робиться на користь продукції Hupp Motor Co.
У листопаді 1910 року команда з трьох чоловіків вирушає на Hupmobile в навколосвітню подорож, це був не марафон на час, не пробіг на витривалість, просто три людини вирішили помандрувати. Все почалося з того, що джентльмени з прізвищами Хенлон, Дрейк і Джонс приїхали з Детройта в Сан-Франциско, що було непростою витівкою в той час. А вже звідти було вирішено рушити на Гаваї, потім авантюристи вирушили на Фіджі, у Австралію, Нову Зеландію, Тасманію, звідти на Філіппіни, Японію і в Китай. З Китаю вирушили до Індії, а звідти дісталися до Єгипту, звідки поромом відпливли до Італії, з Італії вирушили в Німеччину, Францію та Англію. За час подорожі, яка закінчилася в січні 1912 року в Нью-Йорку, екіпаж проїхав по дорогах 78000 км, відвідав 26 країн, причому в багатьох країнах автомобіль з'явився на дорогах взагалі вперше. З екіпажем американців зустрічалися імператори, королі і царі, а коли машина прибула до Риму, то мандрівники удостоїлися аудієнції самого Папи Римського — Пія Х.
За весь час подорожі машина серйозно ламалася один раз, в Японії зламався задній міст і місцевий коваль виготовив новий, і це при тому, що про автомобілі в Японії тоді тільки чули краєм вуха. Машина так і повернулася в Нью-Йорк з цим мостом, причому збереглася вона без реставрації до наших днів. Завод спонсорував цих мандрівників, адже це була прекрасна реклама, так до Нової Зеландії в той час було відправлено близько 200 автомобілів цієї марки.
Однак «Боббі» Гапп міг тільки порадіти за Hupmobile і за екіпаж, що подорожував на ньому, оскільки до того часу він змінив свої переконання і вірував тепер в електромобілі. Ще в 1911 році через розбіжності з кредиторами, які були проти виробництва електрокарів та інвестицій у виробничі потужності, Гапп змушений був продати свої 20 % акцій і залишити підприємство, біля витоків якого він стояв, босом Hupp Motor Co стає Вальтер Дрейк. Разом зі своїм братом в серпні 1911 року Гапп засновує нову компанію — Hupp Corporation, яка починає випускати електрокари марки Hupp-Yates Electric з електродвигунами фірми Westinghouse, це були непогані електромобілі, які могли автономно пересуватися на відстань до 130 км. Заснування фірми саме збіглося з електрифікацією приватної нерухомості в США, тобто будь-який власник житла з розеткою міг собі дозволити заряджати автомобіль у будинку, і Сполучені Штати стають лідерами по частині електротранспорту, в 1912 році було зареєстровано майже 34 тисячі електрокарів, причому середня ціна їх була цілком підйомна для транспортного засобу.
Однак колишні компаньйони подають в суд на Гаппа, їм, як і Олдсу, забороняється використовувати власне прізвище в назві фірми, тоді Роберт Крейг Гапп називає свою компанію RCH Corporation (Ренсом Ерлі Олдс також використав свої ініціали в назві своєї нової компанії REO). Не дивлячись на зміну назви компанії, електромобілі продавалися і далі як Hupp-Yeats Electric, оскільки суд не побачив загрози марці Hupmobile, попутно в 1912 році починається виробництво бензинових автомобілів марки RCH. У Model 25 під капотом були досить потужні 28-сильні двигуни, об'ємом 2.7 л, серійно вони оснащувалися автоматичним ацетиленовим стартером, від якого відмовилися на початку 1913 року. Важіль 3-ступінчастої коробки передач розташовувався посеред підлоги спереду, він входив в Н-подібні прорізи, тобто як прийнято на сучасних автомобілях. На багатьох старовинних автомобілях важелі КПП розташовувалися збоку біля дверей водія, але ніяк не посеред підлоги. Автомобілі 1913 року в базовому оснащенні забезпечувалися електричним стартером, електричними фарами (причому один ліхтар був і ззаду, при цьому він підсвічував номерний знак), магнето фірми «Роберт Бош», дзеркалом заднього виду, складним дахом і брезентовими фіранками від негоди, автометром (прилад, який показував загальний, добовий пробіг і середню швидкість автомобіля), домкратом і обладнанням для ремонту покришок з протектором. Це все за 900 доларів, простіший і слабший Hupmobile Model 20 з довгою базою продавався в районі 1000 доларів, тому не дивно, що автомобіль користувався відмінним попитом.
Зробивши близько 1000 електрокарів і 16500 бензинових автомобілів, Роберт Гапп продає і це підприємство, на якому працювало 1600 працівників. Ще в січні 1913 року він зробив президентом підприємця на прізвище Хартц, а в липні продав йому компанію. Хартц протягнув рівно рік, оскільки в липні 1914 року він перепродав фірму, нові господарі перейменували фірму в Hupp-Yeats Electric Car Corporation, в 1915 році вони припинили виробництво бензинових автомобілів, електрокари дотягли до 1919 року, після чого фірма припинила своє існування.
Гапп разом з кузеном Джозефом Блумом купує завод фірми Carhartt Automobille Corporation, і на його території засновує нову фірму — Monarch Motor Car Co, яка починає випускати автомобілі серій 4-Series з 2.6 л 16 к.с. і 6-Series, оснащені 6-циліндровими двигунами 4.7 л 30 к.с. фірми Continental. Ці автомобілі мали похилий капот, виконаний у стилі De Dion-Bouton. Гапп спроєктував двигуни V8 і V12, Monarch Eight з 4.7 л V8, потужністю в 74 к.с., був анонсований, навіть було підписано угоду з фірмою Herschell-Spillman про виробництво двигунів, але в серію ці проєкти так і не пішли. Навесні 1916 року підприємство переживає банкрутство, його викуповує фірма The Carter Brothers, яка продовжує випускати ці автомобілі під маркою СB. Після цього Роберт Гапп переїжджає в Нью-Йорк, де в жовтні 1916 року засновує фірму Emerson Motor Co. Бази всіх автомобілів, які Гапп конструював після відходу з Hupp Motor Co, мали довжину в 2.79 м, та й об'єм двигуна був приблизно однаковим на всіх випущених ним автомобілях. 2.9-літровий мотор розвивав 23 к.с., було виготовлено 200 автомобілів, але постачальник трансмісії підвів виробника, і в підсумку автомобілі простоювали довгий час у пошуках потрібних коробок передач, це призвело до банкрутства. В тому ж році Луїс Горем Гапп, брат Роберта, заснував фірму Tribune Motor Car Compamy, але, продавши всього три машини з великим 5.3 л двигуном, він був змушений закритися, пізніше він зайнявся фермерським бізнесом і дожив до 1961 року, а його молодший брат помер в 1931 році.