«Каліакрія» (з 24 листопада 1926 — «Дзержинський») — ескадрений міноносець типу «Фідонісі», що належав до числа ескадрених міноносців типу «Новік». Пам'ятка археології та історії місцевого значення України під номером 332-Св.

Історія Зарахований до списку суден Чорноморського флоту 2 липня 1915. Закладений на стапелі Миколаївського адміралтейства 29 жовтня 1915, спущений на воду 14 серпня 1916. У 1917 році, після завершення швартовочних випробувань, перейшов з Миколаєва у Севастополь для остаточної добудови та прийомних випробувань. 12 листопада 1917 «Каліакрія» був прийнятий до складу 3-го дивізіону Мінної бригади Чорноморського флоту. Був названий на честь мису Каліакра в Болгарії, біля якого у 1791 році російський флот контр-адмірала Ушакова розбив турецькі та алжирські кораблі.

Участі в бойових діях корабель не брав. 16 грудня 1917 ескадрений міноносець «Каліакрія» увійшов до складу радянського флоту. У січні 1918 року брав участь у затвердженні радянської влади в Феодосії. Після пред'явлення німецьким командуванням 25 квітня ультиматуму радянському уряду щодо здачі Чорноморського флоту 29 квітня 1918 «Каліакрія» разом з частиною кораблів пішов з Севастополя. 1 травня 1918 корабель прибув до Новоросійська; 18 червня корабель за рішенням радянського уряду був затоплений екіпажем на глибині 28 метрів (щоб уникнути захоплення німецькими військами).

У період з 17 червня по 4 жовтня 1925 року в ході спеціальної операції есмінець «Калиакрия» було піднято Чорноморської партією ЕПРОН. 27 квітня 1926 корабель відбуксирували до Миколаєва для відновлювального ремонту. 24 листопада 1926 есмінець був перейменований у «Дзержинський». З 1 січня 1927 по 24 серпня 1929 корабель проходив відновлювальний і капітальний ремонти, після завершення яких 29 серпня 1929 був прийнятий в до Морських Сил Чорного моря, ставши флагманом 1-го дивізіону ескадрених міноносців. У грудні 1929 року «Дзержинський» завітав до Стамбулу. У 1933–1934 роках корабель пройшов другий капітальний ремонт на Севморзаводі.

До початку Німецько-радянської війни ескадрений міноносець входив до складу 1-го дивізіону есмінців. У ході війни брав участь в мінних постановках, ескортуванні транспортів на кавказькому узбережжя і обороні Одеси. З кінця вересня 1941 по березень 1942 «Дзержинський» перебував на середньому ремонті в ВМБ Поті, після закінчення якого брав участь в обороні СевастополяВерстюк А. Н., Гордеев С. Ю. Корабли минных дивизий. От «Новика» до «Гогланда». — М.: Военная книга, 2006. — С. 114.Чернышов А. А. «Новики». Лучшие эсминцы Российского Императорского флота. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007. — С. 217..

14 травня 1942 есмінець слідував з маршовим поповненням з Новоросійська до Севастополя. На підході до Севастополя в тумані «Дзержинський» відхилився від фарватеру і підірвався на міні радянського оборонного мінного загородження. Від вибуху міни корабель розломився і затонув на глибині близько 120 метрів в точці 44°27' пн.ш. 31°19' східної довготина траверсі мису Херсонес, координати:44 30, 33 07 (згідно з ДРНПУ). При цьому загинуло 158 членів екіпажу і 110 (за іншими даними 125) солдат маршового поповнення. Врятувати вдалося лише 27 осіб, у тому числі командира корабля. 24 червня 1942 есмінець був виключений зі складу радянського ВМФ.

Командири старший лейтенант Гернет Є. С. (1918) Юмашев І. С. (листопад 1927–1931) Харламов М. М. (1935) Коновалов. Г. А. (08-10 1937) Зубков А. І. капітан-лейтенант Шевченко П. І. (22 червня — 18 лютого 1941) капітан 2 рангу Валюх К. П. (18 лютого — 14 травня (1941)

Література

Верстюк А. Н., Гордеев С. Ю. Корабли минных дивизий. От «Новика» до «Гогланда». — М.: Военная книга, 2006. — ISBN 5-902863-10-4. Чернышов А. А. «Новики». Лучшие эсминцы Российского Императорского флота. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007 — ISBN 978-5-699-23164-5. Лихачев П. В. Эскадренные миноносцы типа «Новик» в ВМФ СССР 1920–1955 гг. Эсминцы и миноносцы Гражданская война в России: Черноморский флот .

Примітки