Юрій Олександрович Полканов (10 березня 1935, Сімферополь — 29 лютого 2020) — академік Академії технологічних наук України (1993), доктор геолого-мінералогічних наук, головний науковий співробітник Українського державного інституту мінеральних ресурсів в Сімферополі, відомий караїм, керівник наукового центру Асоціації кримських караїмів. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Біографія Закінчив школу № 14 міста Сімферополя в 1952 році. У 1957 році закінчив Дніпропетровський гірничий інститут. Одружений, має 4 дітей і 6 онуків.

Сім'я Батько Юрія Полканова — Олександр Іванович Полканов (1884-1971), адвокат за освітою, народився в Криму в сім'ї православного священика, який з 1891 року служив при Покровській церкві м. Судака. Після революції Олександр Іванович займав ряд посад у галузі охорони пам'яток мистецтва, старовини і народного побуту, був один з організаторів Російського товариства з вивчення Криму. У роки німецької окупації, будучи директором Кримського краєзнавчого музею, сховав і зберіг у тайниках і сховищах багато музейних експонатів і цінностей. У ті ж роки він активно займався діяльністю з порятунку караїмів від фізичного знищення, опублікувавши ряд робіт, що підкреслюють їх тюркське походження (1943 рік). Після війни репресований як «колабораціоніст». Реабілітований у 1956, однак його роботи були заборонені і не опубліковувались до 1989 року.

Мати — Кальфа Ганна Іллівна (1904-1960), караїмка.

Син — Дмитро Юрійович Полканов, заслужений працівник культури АРК, перший заступник голови Асоціації кримських караїмів, голова Сімферопольської караїмської релігійної громади «Чолпан» і Етно-культурного центру кримських караїмів «Кале», керівник ЖЕУ КП ЖЕО Центрального району міста Сімферополя.

Дочка — Ганна Юріївна Полканова, заслужений працівник культури АРК, старший науковий співробітник КРУ Бахчисарайський історико-культурний заповідник, лауреат премії АРК в номінації «Внесок у миротворчу діяльність, розвиток і процвітання Криму», автор багатьох публікацій з караїмської проблематики.

Наукова діяльність

Геологія Гірничий інженер-геолог, дослідник в галузі пошукової та технологічної мінералогії, провідний науковий співробітник Кримського відділення Державного геолого-розвідувального інституту. Вів роботи на Уралі, в Казахстані, Сибіру, в ​​Україні.

Основний напрямок наукової діяльності - це вивчення нетрадиційних дрібних алмазів (космогенні, метаморфогенні і т. д.); розробка методів діагностики, технології збагачення сортування дрібних природних алмазів.

Основні наукові досягнення - участь у відкритті та оцінці родовищ титану і титано-цирконієвих руд; виявлення нових типів алмазової сировини.

Один з авторів прогнозу і першовідкривачів унікальної підземної гідротехнічної системи під фортецею Джуфт-Кале (Чуфут-Кале), під Бахчисараєм.

Доктор геолого-мінералогічних наук, дійсний член Академії технологічних наук України (1993р. ). Автор понад 250 наукових публікацій та 12 винаходів.

Член Українського Інституту спелеології і карстології, член редакційної колегії журналу «Спелеологія і карстологія».

На честь Юрія Полканова названо мінерал полкановіт.

Вчення про караїмів Юрій Олександрович Полканов є відомим караїмом і активістом руху за відродження давньо-тюркської історичної та культурної спадщини у кримських караїмів. З 1989 року неодноразово обирався членом Президії Всеукраїнської Асоціації кримських караїмів і Кримської Асоціації «Кримкарайлар», 16 років є незмінним керівником Наукової Ради Асоціації, активно сприяв становленню та розвитку національно-культурного руху, брав участь в організації етнокультурних експозицій та реставраційних робіт у кенасі Чуфут-Кале, автор відкриття підземної гідротехнічної споруди біля міста-фортеці Чуфут-Кале, організатор і учасник міжнародних молодіжних трудових таборів на Чуфут-Кале.

Брав участь у розробці й ухваленні державної програми «Заходи щодо державної підтримки збереження культурної спадщини кримських караїмів і кримчаків на період до 2005 року», проведення другого національного з'їзду кримських караїмів, на якому був одноголосно обраний членом Вищої Ради кримських караїмів України. Активний учасник міжнародних конференцій і симпозіумів по караїмізму (Росія, Франція, Литва, Австрія, Кіпр та інші).

Автор робіт в області етнокультури кримських караїмів (близько 50 публікацій), упорядник збірника кримських караїмських легенд і переказів. Його точка зору на минуле кримських караїмів нерідко наводиться в російських і українських ЗМІ та наукових роботах інших авторів.

Будучи керівником Наукової Ради Кримської Асоціації «Кримкарайлар», Полканов є ключовою фігурою у формуванні історичної свідомості кримських караїмів.

Нагороди і звання Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1996); Почесний розвідник надр України (2005); Заслужений працівник культури Автономної Республіки Крим; Лауреат премії Автономної Республіки Крим (1996); Лауреат премії імені Казаса (1997); Звання «Людина 1997 року» за досягнення в науці (Американський біографічний центр)

Ю. А. Полканов увійшов до списку «500 видатних учених XX сторіччя в галузі геології», представлений в міжнародному довіднику «Хто є хто в алмазному світі». Також він нагороджений:

8 медалями ВДНГ, СРСР і УРСР (1970 - 1990); Знаком і дипломом першовідкривача родовища технічних алмазів (1990); За впровадження винаходу створеного після 20 серпня 1973 року, вручений нагрудний знак «Винахідник СРСР» (1974); Медаллю імені Лучицького (2000).

На честь Полканова Ю. О. названий мінерал полкановіт.

Бібліографія

Геологія Мікроскопічна оцінка розміру зерен дрібних алмазів з теригенних відкладів / ВНДІ мінер. сировини; (Розробник. Полканов Ю. О. , Румянцев Г. С. ). — М. : ВИМС, 1987. — 5 с .; 20 см — (Метод. Рекомендації М-во геології СРСР, Наук. Рада з методами мінер. Исслед. ). Полканов, Юрій Олександрович. Мінерали Криму : Наук.-попул. нарис. — Сімферополь: Таврія, 1989. — 157, с. , л. мул. : Ил. ; 17 см. Библиогр. : с. 156 – 158. — 30000 екз. 

Путівники Полканов, Олександр Іванович. «Судак: Путівник» / А. І. Полканов, Ю. А. Полканов. — Сімферополь: «Таврія», 1981. — 127 с. : Ил. , 8 л. ил. ; 17 см.  Полканов, Олександр Іванович. Судак: Путівник / А. І. Полканов, Ю. А. Полканов. — Сімферополь: «Таврія», 1985. — 143 с. : Ил. , 8 л. ил. ; 17 см. 

Вчення про караїмів 1991 рік Ю. О. Полканов, «Караимское вероисповедание: истоки, отношения с другими конфессиями в Крыму и новейшая история»/ «Проблемы истории Крыма». Тези доповіді наукової конференції. Сімферополь, 1991.

1992 рік Ю. О. Полканов, «Пословицы и поговорки караимов»/ Матеріали із серії «Народы и культура», в. XIV. Караимы. Кн. 1. М. : РАН, Інститут етнології та антропології. 1992, с. 156 - 170; Ю. О. Полканов, «Караимские пословицы и поговорки, связанные с пищей»/ «Лебедева Э. И. Рецепты караимской кухни». Сімферополь, 1992, с. 261 - 263.

1993 рік Ю. О. Полканов, «Вступительное слово»/ С. Шапшал. «Караимы и Чуфт Кале в Крыму». Бахчисарай, 1993, с. 3 - 4; Ю. О. Полканов, «Кальф-Калиф С. М. Хаджи Серая Хан Шапшал». «Караимы и Чуфт Кале в Крыму». Бахчисарай, 1993, с. 34 - 37; Ю. О. Полканов, «Вероисповедание караимское»// «Наука и религия», 1993, № 9, с. 32 - 33; Ю. О. Полканов, «Культура крымских караимов. Вчера, сегодня, завтра»/ «Культура Крыма на рубеже веков (XIX—XX вв. )». Матеріали республіканської наукової конференції. Сімферополь, 1993, с. 24 - 26.

1994 рік Ю. О. Полканов, «Родовое гнездо караимов: Кырк-Ер-Кале-Чуфт-Кале (Чуфут-Кале): Стихи. Предания. Фольклор. Фотографии»/ Ю. О. Полканов; Караїмський національний центр благодійності, культури і розвитку «Карайлар». — М. : Б. и.  1994. — 40 с.  Ю. О. Полканов, «Обряды и обычаи крымских караимов-тюрков: Женитьба, рождение ребенка, похороны»/ Бахчисарай: Б. и. , 1994. — 52 с.  19 см; Ю. О. Полканов, «Предыстория»/ «Полканов А. И. Крымские караимы». Бахчисарай, 1994, с. 3 - 6; Ю. О. Полканов, «Национальный костюм крымских караимов»// «Известия Крымского Республиканского краеведческого музея», 1994, № 7, с. 22 - 31; Ю. О. Полканов, «Караїми-караї в Україні»/ «Буклет Караїмська культура в Україні: вчора, сьогодні…завтра?» Київ, 1994. — 8с  Ю. О. Полканов, «С. С. Крым, патриот Крыма»// «Къарай хабэрлер», 1994, № 4, с. 1; Ю. О. Полканов, «Кровная месть у крымских караимов (караев)»// «Къарай хабэрлер», 1994, № 7, с. 2; Ю. О. Полканов, «Крымские караимы: проблема сохранения этноса (тезисы доклада)»// «Къарай хабэрлер», 1997, № 27, с. 1.

1995 рік Ю. О. Полканов, «Пословицы и поговорки крымских караимов» / Бахчисарай: Б. и. , 1995. — 78 с. , 20 см; Ю. О. Полканов, «Караимская семья: история, традиции, проблемы сохранения»/ «Семья-94». Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Сімферополь, 1995, с. 22 - 24; Ю. О. Полканов, «Русские караимы»// «Брега Тавриды», 1995, № 4 - 5, с. 216 — 218; Ю. О. Полканов, «Предисловие»/ «Полканов А. И. Крымские караимы (караи — коренной малочисленный тюркский народ Крыма)». Париж, 1995, с. 7 - 14; Ю. О. Полканов, «Культ священных дубов»// «Караимские вести», 1995, № 16, с. 1; Ю. О. Полканов, «Патриот Крыма (С. Крым)»/ Новий град, Сімферополь, 1995, с. 42 - 494; Ю. О. Полканов, «Легенды и предания караев (крымских караимов-тюрков)»/ Ю. О. Полканов ; Асоціація кримських караїмів «Крымкарайлар», Молодіжний караїмський центр — Сімферополь: Б. и. , 1995. — 66,с.  20 см.

1996 рік Ю. О. Полканов, «Караимы-тюрки в многонациональной семье народов Крыма»/ «Проблемы политической истории Крыма». В. 1. «Проблемы межнациональных отношений в Крыму в XX столетии». Сімферополь, 1996, с. 29 - 31; Ю. О. Полканов, «Караи — крымские караимы — тюрки»/ «Сквозь века. Народы Крыма». В. 2. Сімферополь, 1996, с. 16 - 40; Ю. О. Полканов, «Положение караимов (караев) в Крыму: прошлое и настоящее»/ Матеріали науково-практичної конференції «Проблемы политической истории Крыма: итоги и перспективы». Сімферополь, 1996, с. 67 - 70; Ю. О. Полканов, «Караимы»// «Крымуша», 1996, № 9, с. 5 - 6; Ю. О. Полканов, «Караимская кухня»// «Къарай хабэрлер», 1996, № 24, с. 1; Ю. О. Полканов, «Кальф-Калиф С. М. Хаджи Серая Хан Шапшал (1873 – 1961)» (коротка справка)// «Брега Тавриды», 1996, № 4 - 5, с. 176 — 177.

1997 рік Ю. О. Полканов, «Занятия и быт караимов Крыма» // «Караимские вести», 1997, № 27, с. 4; Ю. О. Полканов, «Слово о древних обрядах»// «Караимские вести», № 28, с. 1; Ю. О. Полканов, «Бизим йол», «Меджума»// «Караимские вести», № 29, с. 2; Ю. О. Полканов, «Казас Борис Ильич»// «Караимские вести», № 30, с. 2; А. Ю. Полканова,  О. Полканов, «Последний слуга старой России генерал Яков Кефели»// «Брега Тавриды», 1997, № 23, с. 251 - 253; Ю. О. Полканов, «Караи — крымские караимы — тюрки. История, Этнография. Культура». Сімферополь, 1997. — 149с. (на російській і англійській мові); Ю. О. Полканов, «Занятия и быт караимов Крыма»// «Къарай хабэрлер», 1997, № 27, с. 1; Ю. О. Полканов, «Пословицы и поговорки»/ «Караимская народная энциклопедия». М. , 1997, т. 3, с. 275 - 316; Ю. О. Полканов, «Легенды и предания караев»/ «Караимская народная энциклопедия». М. , 1997, т. 3, с. 317 — 338.

1998 рік Ю. О. Полканов, «Если судьбе будет угодно»/ «Вдохновленный Крымом». «Полуденный альманах». Москва-Сімферополь, 1998, с. 188 - 194, 282; Ю. О. Полканов, «Караимский фольклор»/ «Караимские вести», 1998, № 5, с. 1.

1999 рік Ю. О. Полканов, Т. А. Богославська, «Культура коренных народов Крыма во времени и пространстве: крымские татары и крымские караимы»//«Аргамак», 1991, № 1, с. 168 — 175; Ю. О. Полканов, «Перекресток согласия (интервью)»// «Остров Крым», 1999, № 4, с. 50-51; Ю. О. Полканов, «Караїмська релігія та її історична доля»/ «Історія релігії в Україні. Навчальний посібник». Київ: «Знання», 1999, с. 446 - 455; Бараш Я. И., Ю. О. Полканов, «Особенности национальной кухни крымских караимов (караев»)/ «III Конгресс этнографов и антропологов России. Тезисы докладов». М. , 1999. с.235; Ю. О. Полканов, «Забытый журнал»/ «Таврика», 1999, с. 103 — 107;