Джордж Рендольф Скотт (; 23 січня 1898, Орандж, Вірджинія, США — 2 березня 1987, Беверлі-Гіллз, Каліфорнія, США) — американський актор і кінопродюсер, один із найвідоміших виконавців головних ролей у класичних голлівудських вестернах. За понад тридцять років кінокар'єри знявся більш ніж у 100 фільмах, із яких понад 60 були вестернами. Вважається однією з ключових постатей американського вестерну поряд із Джоном Вейном, Гері Купером і Джеймсом Стюартом.

Кар'єру в кіно розпочав наприкінці 1920-х років, а в 1930-х роках знімався в пригодницьких, драматичних, воєнних, музичних і комедійних фільмах, співпрацюючи з провідними студіями Голлівуду. Найбільшої популярності досяг після Другої світової війни, коли майже повністю присвятив себе жанру вестерну. У 1950-х роках входив до числа найкасовіших акторів США, а створений ним образ стриманого, принципового героя Дикого Заходу став одним із найвпізнаваніших у класичному американському кіно.

Поза кінематографом Скотт здобув репутацію успішного інвестора, вкладаючи кошти в нерухомість, нафтову промисловість і цінні папери. Його внесок у розвиток жанру вестерну відзначено включенням до Western Performers Hall of Fame Національного музею ковбойської та західної спадщини.

Життєпис

Походження та навчання Рендольф Скотт народився 23 січня 1898 року в окрузі Оріндж, штат Вірджинія, у родині шотландського походження. Невдовзі родина переїхала до міста Шарлотт у Північній Кароліні, де він виріс. Був другою з шести дітей у сім'ї. Його батько, Джордж Грант Скотт, уродженець Франкліна (Вірджинія), став першим дипломованим сертифікованим бухгалтером (CPA) у штаті Північна Кароліна. Мати, Люсіль Крейн Скотт (уроджена — Крейн), народилася в місті Люрей (Вірджинія) й походила із заможної родини Північної Кароліни.

Завдяки матеріальному становищу родиниР. Скотт здобув освіту в престижних приватних навчальних закладах, зокрема в школі Woodberry Forest School у Вірджинії. Із ранніх років він виявляв значні спортивні здібності, досягнувши успіхів з гри в американському футболі, бейсболі, кінному спорті та плаванні.

Після вступу Сполучених Штатів до Першої світової війни Рендольф Скотт проходив службу в армії США у складі 2-го мінометного батальйону, де дослужився до звання другого лейтенанта. Військова служба сприяла формуванню дисципліни й витримки, які згодом стали характерними рисами створених ним екранних образів.

Після демобілізації Р. Скотт вступив до Georgia Institute of Technology, де навчався за спеціальністю текстильного виробництва та грав в команді американського футболу. Після отриманої травми спини він перевівся до University of North Carolina, де продовжив навчання за спеціальністю текстильної інженерії. Згодом працював у текстильній промисловості, однак наприкінці 1920-х років вирішив переїхати до Каліфорнії, щоб спробувати себе в кіноіндустрії.

У Голлівуді він познайомився з продюсером і авіатором Говардом Г'юзом, який допоміг йому встановити контакти у кінематографічному середовищі. Незабаром Р. Скотт отримав свої перші епізодичні ролі, після чого навчався акторської майстерності у Pasadena Playhouse. Його професійний дебют привернув увагу студії Paramount Pictures, з якою він уклав довгостроковий контракт.

Кар'єра За 35 років своєї кінокар'єри Скотт з'явився в різних жанрових фільмах, включаючи соціальні та злочинні драми, комедії, мюзикли, пригоди, військові фільми, а також в декількох фільмах жахів і кінофантастиці. Однак, його найбільш пам'ятні образи зіграні у вестернах, яких у його репертуарі переважне більшість. Перший значний успіх йому приніс вестерн Heritage of the Desert (1932), екранізація роману Зейна Ґрея. Успіх стрічки зробив його одним із провідних виконавців вестернів студії Paramount Pictures. Водночас актор не обмежувався одним жанром. Він зіграв разом із Фредом Астером і Джинджер Роджерс у музичних фільмах (1936), працював із Мей Вест у комедії та (обидва — 1936), а також із Ширлі Темпл у стрічці (1938). У 1940 році він виконав одну з головних ролей у романтичній комедії Моя кохана дружина, де його партнером був Кері Грант.

Наприкінці 1930-х років Р. Скотт активно співпрацював із режисерами Генрі Гетевеєм, Фріцем Лангом, Алланом Двоном, Майклом Кертісом та Кінгом Відором. У цей період він зіграв Ваєтта Ерпа у стрічці Frontier Marshal (1939), яка стала одним із найуспішніших вестернів свого часу.

Під час Другої світової війни Скотт регулярно грав головні ролі у військових стрічках, зокрема (1943), (1943) та (1945) (1945). Водночас він дедалі частіше знімався у вестернах, які поступово стали основним жанром його творчості.

Після виходу Переддень Різдва (1947) Р. Скотт практично повністю відмовився від інших жанрів і присвятив себе вестернам. У 1948 році він разом із продюсером Гаррі Джо Брауном заснував незалежну компанію Ranown Pictures, яка спеціалізувалася на виробництві малобюджетних вестернів. Саме в цей період були створені найвідоміші роботи актора, а цикл фільмів режисера Бадда Беттікера нині вважається класикою американського кінематографа.

На початку 1950-х років Рендольф Скотт належав до числа найкасовіших акторів Голлівуду. Упродовж 1950—1953 років він чотири роки поспіль входив до десятки найприбутковіших кінозірок США за результатами опитувань Motion Picture Herald та Quigley Poll.

Серед них фільми «Негідники» (1942), «Кольт сорок п'ятого калібру» (1950), «Санта Фе» (1951), «Петля ката» (1952), «Незнайомець з револьвером» (1953) і «Охранник диліжансів» (1954), «Семеро повинні померти» (1956) і «Великий страх» (1957). Останній раз на кіноекранах актор з'явився в 1962 році у фільмі «Скакай по високогір'я», після чого пішов на пенсію, та наступні роки провів безбідно у своєму заміському будинку в Каліфорнії.

Протягом кар'єри Рендольф Скотт працював із багатьма провідними режисерами Голлівуду, однак найбільшого творчого успіху досяг у співпраці з режисером Баддом Беттікером і сценаристом Бартом Кеннеді. У 1956—1960 роках вони створили цикл із семи вестернів, відомий як «Ranown Cycle» (за назвою продюсерської компанії Ranown Pictures, заснованої Скоттом і Гаррі Джо Брауном). До нього входять фільми Seven Men from Now (1956), The Tall T (1957), Decision at Sundown (1957), Buchanan Rides Alone (1958), Ride Lonesome (1959), Westbound (1959) та Comanche Station (1960). Кінознавці вважають цей цикл одним із найважливіших досягнень американського вестерну 1950-х років завдяки психологічній глибині персонажів, мінімалістичній режисурі та відходу від традиційного романтизованого зображення Дикого Заходу.

Не менш важливою була співпраця Скотта з режисером Генрі Гетевеєм. Вони разом працювали над пригодницькими й вестерновими стрічками ще у 1930-х роках, коли актор лише здобував популярність. Гетевей допоміг сформувати його екранний образ стриманого, фізично витривалого героя, який уникає зайвої емоційності та діє відповідно до власного морального кодексу.

У 1951 році Скотт зіграв головну роль у фільмі Man in the Saddle режисера Андре де Тота. Картина стала однією з перших, де традиційний герой вестерну був показаний більш психологічно складним персонажем. Подальша співпраця актора з де Тотом у стрічці Thunder over the Plains (1953) також отримала позитивні оцінки критиків завдяки реалістичнішому трактуванню конфліктів після Громадянської війни у США.

Останньою роботою Скотта в кіно став вестерн Ride the High Country (1962), поставлений Семом Пекінпою. На момент виходу фільму Пекінпа ще не мав репутації одного з реформаторів жанру, однак саме ця стрічка згодом була визнана класикою американського кінематографа. Критики неодноразово зазначали, що образ ветерана Дикого Заходу, створений Скоттом, набув символічного значення, уособлюючи завершення епохи класичного голлівудського вестерну.

На відміну від багатьох голлівудських зірок своєї доби, Рендольф Скотт виробив надзвичайно стриману манеру виконання ролей. Його герої рідко демонстрували бурхливі емоції або довгі монологи; натомість характер персонажа розкривався через поведінку, жести та вчинки. Саме така лаконічність акторської гри стала однією з найхарактерніших рис його творчості.

У більшості вестернів Р. Скотт виконував ролі досвідчених, морально стійких чоловіків, які керувалися власним почуттям справедливості, навіть якщо це суперечило законам або суспільним очікуванням. Його персонажі, як правило, були небагатослівними, самотніми й не прагнули слави чи влади. Кінознавці відзначають, що саме завдяки такому образу Скотт став одним із головних представників «зрілої» течії американського вестерну 1950-х років.

Британський кінознавець Джим Кітсес відзначав, що екранний образ Р. Скотта істотно відрізнявся від героїв Джона Вейна чи Гері Купера. Якщо персонажі Вейна уособлювали силу та авторитет, а Купера — моральний ідеалізм, то герой Скотта був людиною внутрішньої дисципліни, яка прагнула уникнути насильства, але не вагалася застосувати його за необхідності.

Сучасні дослідники американського кіно також вважають, що саме стримана акторська манера Рендольфа Скотта істотно вплинула на подальшу еволюцію жанру. Зокрема, його персонажі стали одним із прообразів героїв «ревізіоністського» вестерну 1960—1970-х років, які вже не поділяли світ на абсолютне добро і зло.

Фінансова діяльність На відміну від багатьох голлівудських акторів свого покоління, Рендольф Скотт здобув значний успіх не лише в кінематографі, а й у сфері інвестицій. Ще під час активної акторської кар'єри він вкладав кошти в нерухомість у Каліфорнії, акції промислових компаній, нафтовий бізнес і цінні папери. Завдяки консервативній фінансовій стратегії його статки постійно зростали навіть після завершення кінокар'єри.

У 1948 році. Скотт разом із продюсером Гаррі Джо Брауном заснував компанію Ranown Pictures, яка займалася виробництвом вестернів. Використання незалежної моделі виробництва дозволяло акторам контролювати бюджети, творчий процес і розподіл прибутків. Такий підхід став одним із ранніх прикладів успішної незалежної кінопродукції в Голлівуді. Після завершення акторської кар'єри у 1962 році Р. Скотт практично не з'являвся на публіці, присвятивши себе управлінню власними інвестиціями. За оцінками біографів, на момент смерті його капітал становив десятки мільйонів доларів, що зробило його одним із найбагатших акторів класичного Голлівуду. Значну частину доходів забезпечували операції з нерухомістю та довгострокові інвестиції, здійснені ще в 1930—1950-х роках.

Історики кіно зазначають, що фінансова незалежність дала Рендольфу Скотту можливість уже в 1950-х роках відмовлятися від ролей, які не відповідали його творчим принципам, і самостійно обирати бажані проєкти. Завдяки цьому він зміг зосередитися майже виключно на вестернах, що остаточно закріпило його репутацію одного з найвизначніших акторів цього жанру.

Особисте життя Скотт був двічі одружений, ставши батьком двох дітей від другої дружини. Також були поширені чутки про гомосексуальні вподобання актора, зокрема про його романтичні відносини з Кері Грантом в 1940-х роках.

Рендольф Скотт помер у 89-річному віці в Беверлі-Гіллз через хворобу серця. Його поховали на кладовищі Елмвуд у Шарлотті (Північна Кароліна). Він і його дружина Патрісія прожили в шлюбі 43 роки. Вона померла в 2004 році і похована поруч зі своїм чоловікомWilson, Scott. Resting Places: The Burial Sites of More Than 14,000 Famous Persons, 3d ed.: 2 (Kindle Location 42306). McFarland & Company, Inc., Publishers. Kindle Edition..

Фільмографія

Примітки

Посилання

Randolph Scott at Virtual History