Арнольд Рерінг

Арнольд Кароль Рерінг (; 1840, Львів — 1913, Львів) — інспектор міських плантацій міста Львова у 1881—1913 роках. Опрацював проєкти всіх зелених насаджень у парках, на центральних бульварах та площах і наглядав за їхнім станом, доповнював малими архітектурними формами. Понад 200 садів і парків прикрашає різні місцевості у Галичині, Королівстві Польському, Росії, прусській Сілезії і в Угорщині, які були впорядковані згідно планів і під керівництвом Рерінга. Спільно з Каролем Бауером (1818-1894; директор ботанічного саду у Львові), розробив плани насаджень на горі Каленберг у Відні. На конкурсі ці плани здобули першу нагороду і були реалізовані. Пана Рерінга запрошували майже до всіх конкурсних комісій в галузі садівництваZłote gody // Nowości Illustrowane. — 1913. — r. X. — nr 8. — S. 17. .

Біографія Народився 1840 року у Львові в родині інженера львівського магістрату Антонія Рерінга. Він втратив батьків у віці 12 років, а далі його виховував дядько Літинський. Закінчив технічну школу у Відні, потім працював помічником Кароля БауераSmietański J. Ogrodnik-artysta // Bartnik Postępowy. — 1936. — r. 58. — nr 5. — S. 158—159. .

19 жовтня 1866 року у львівському часописі «Gazeta Narodowa» розміщене оголошення, що муніципальний плодовий розсадник пропонує наступні породи дерев та щеп, а також кущів за цінами згідно затвердженого допродажу, де пропонують звертатися до завідувача міського розсадника садівника РерінгаUwiadomienie. W miejskiej szkółce owocowej są następujące gatunki drzewek i szczepów, tudzież krzewów po cenach wedle zatwierdzonego dosprzedania // Gazeta Narodowa. — 1866. — nr 241. — S. 4. .

1871 року у тому ж часописі, у рубриці «Gospodarstwo przemysł i handel» опублікував критичну статтю про низький рівень садівництва у Галичині порівняно з високим рівнем у Франції, Німеччині, Чехії, МоравіїKilka Słów o sadownictwie w Galicji // Gazeta Narodowa. — 1871. — nr 286. — S. 3. .

Працював викладачем садівництва у Доброчинному інституті для сиріт та убогих графа Станіслава Скарбека в Дроговижі. Цього ж року у Дроговижі народився його син АдольфKsięga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» słuchaczów politechniki we Lwowie. — Lwów: Nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» słuchaczów politechniki, 1897. — 285 s. . У закладі графа Скарбека він уклав підручник «Садівництво» ()Röhring Arnold Sadownictwo: z 54 figurami w texcie i 1 tablicą litografowaną. — Lwów: Nakładem Towarzystwa Pedagogicznego, 1881. — 124 s. , придбати його можливо було у 1881—1885 роках також у книгарнях ВаршавиNowe dzieła otrzymane przez księgarnię, skład nót i fortepianów Gebethnera i Wolffa w Warszawie // Gazeta Warszawska. — 1881. — nr 86. — S. 5. (dodatek). Dzieła polskie z zakresu rolnictwa i przemyslu: 8) Ogrodnictwo // Gazeta Świąteczna. — 1885. — r. V. — tydzień 29. — № 237. — S. 6. . Рецензія на книгу була надрукована у № 17 за 1881 рік варшавського часопису «Ogrodnik Polski»E. Jankowski Piśmiennictwo ogrodnicze // Ogrodnik Polski. — 1881. — R. 3. — nr 17. — S. 405—407. .

1883 року отримав лист похвали як садівник міста Львова: «Za prace postępowe i współpracownictwo: Arnold Röhring, ogrodnik miasta Lwowa»Wystawa ogrodnicza we Lwowie // Gazeta Lwowska. — 1883. — r. 73. — nr 226. — S. 4. .

1888 року був відряджений до Парижу за кошти міського бюджету ЛьвоваKronika // Gazeta Lwowska. — 1890. — r. 80. — nr 242. — S. 2. .

У 1893—1894 роках він був членом «Товариства для розвитку та благоустрою міста» ()Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej / wyd. Towarzystwo dla Rozwoju i Upiększania Miasta. — Lwów: Z drukarni Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 10. .

1894 року за успішну працю при Загальній крайовій виставці у Львові відзначений Золотим хрестом заслуги з короноюНародна Часопись. — 1894. — № 250..

1897 року повернувся з дослідницької поїздки: відвідав садівничу виставку у Гамбурзі, сади та парки таких міст як: Вроцлав, Берлін, Ганновер, Бремен, Галле, Лейпциг та ДрезденKronika // Słowo Polskie. — 1897. — nr. 233. — S. 2. .

У 1899—1900 роках був заступником голови Товариства професійних садівників ()Organizacya ogrodników krajowych // Dźwignia Przemysłowo-Handlowa Illustrowana. — R. 6. — nr 4. — 1899. — kwiecień. — S. 2. .

1901 року брав участь у виставці (у складі журі) у Відні, де був представлений 12 метровий план садів та парків ЛьвоваKronika // Słowo Polskie. — 1901. — nr. 591. — S. 2. .

У 1905—1906 роках — член правління Об'єднаного галицького товариства садівництва та бджільництва ()Skorowidz przemysłowo-handlowy Królestwa Galicyi. — Lwów, 1906. — S. . .

1906 року дарує 6 книг Товариству сприяння польській науці, які збирали для створення публічних бібліотекSprawozdanie Wydziału Towarzystwa dla Popierania Nauki Polskiej za rok 1906, та у 1907 році став членом цього товаристваSprawozdanie Wydziału Towarzystwa dla Popierania Nauki Polskiej za rok 1907. — Lwów: Nakładem Towarzystwa, 1907. — S. . .

Помер 1913 року у Львові та похований на Личаківському цвинтарі (поле 52). У некролозі, надрукованому у часописі «Gazeta Lwowska», є такі слова: «Львів буде довго пам'ятати заслуги померлого Арнольда Рерінга»Kronika // Gazeta Lwowska. — 1913. — r. 103. — nr 60. — S. 4. .

Реалізовані проєкти До нашого часу зберігся проєкт «старого» Стрийського цвинтаря, виконаний у 1863 році Арнольдом Рерінгом за ескізами головного садівника, ботаніка Львівського університету Кароля Бауера (1818—1894). За цим проєктом цвинтар поділявся на сім полів і мав два входи: один — з боку вул. Стрийської, другий — з боку сучасної вул. Паркової. Від входу з боку вул. Стрийської алея цвинтаря вела до невеликого рондо. На проєкті цвинтаря були показані основні алеї та зелені насадження.

Парк Кілінського (1877—1894; нинішній Стрийський парк; площею 47,61 га). 1877 року Рерінг виконав проєкт розпланування парку, врахувавши природні властивості ландшафту цієї частини міста, що дало можливість створити один із найгарніших парків тогочасної Європи. Використав мотив неокласичних композицій англійського архітектора Гамфрі Рептона з введенням регулярних композиційних елементів на верхній терасі. З 1887 року розпочалася робота: пагорби засаджували рідкісними видами кущів і дерев, розбивали алеї, планували галявини та партерні газони. Відповідно до планів Рерінга, на виділеній під парк території висадили 40 000 дерев. За інформацією М. Ковальчука, станом на середину 1890-х років на терені парку росли «червоні й яворові клени, каштани, вільхи, берези, плакучі буки, дуби, платани, акації, липи, сосни різних видів, смереки, ялівець, тиси, модрини, американські сосни й різні кущі»Miasto Lwów w okresie samorządu 1870-1895. — Lwów: Z drukarni W. A. Szyjkowskiego; nakł. Gminy Król. Stoł. Miasta Lwowa, 1896. — S. 320. . Він створив мальовничий ставок неподалік від головного входу, а також теплицю та будинок садівника. Окрім самого парку, заклав і навколишні сади віллової забудови, які особливо добре проглядалися з підвісної дороги. Відкриття парку відбулося разом із відкриттям Крайової виставки у 1894 році. Перший ситуаційний план був зроблений 1892 року А. Рерінгом та Ю. Гохбергером, зі змінами та доповненнями Ю. Захаревича. На території парку спорудили понад сотню павільйонів у різних історичних стилях. Авторами цих проєктів були Ф. Сковрон — головний архітектор виставки, а також Ю. Захаревич, Ю. Гохберґер, З. Ґорґолевський та інші відомі архітектори львівської школи. Арнольд Рерінг перетворив територію виставки на чудовий квітник. Окрім того, тісно співпрацював з електроінженерами Ф. Кржижиком та Ф. Яндуреком під час монтажу освітлення виставкової території та побудови електричного підіймача. Парк у Криніце (1880) перетворив у ландшафтний паркRoman Aftanazy Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. — Cz. 2: Ziemie ruskie Korony. — T. 6: Województwo bełskie, Ziemia Chełmska, województwa ruskie. — S. 50. . Дендропарк крайової Лісової школи (1880-х років; колишня садиба Мілашевських, нинішній дендрарій Лісотехнічного університету, на вул. О. Кобилянської, 1). Розпланував територію школи (0,8 га), де зростав фруктовий сад. Доріжки були залишені так, як вони вже склалися на той час. Фруктовий сад поступово замінили на декоративні дерева й екзоти. Із наявних, за професором В. Тинецьким, у 1896 році 130 таксонів на даний час збереглася лише чверть. Кліматична станція у Брюховичах (близько 1887 року)Drobne wiadomości. Stacya klimatyczna w Brzuchowicach // Krynica. — 1887. — nr 2. — S. 12. . Проєктом була намічена доріжково-стежкова мережа, місця для публічних забав. Особливо ефектними були вкриті мохом маленькі галявини, на які падало розсіяне сонячне світло, роблячи їх казково-радісними. Після остаточного засклепіння Полтви у 1888—1890 роках Гетьманські вали (нинішній пр-кт Свободи) перепланували під керівництвом А. Рерінга — розширили, оздобили клумбами, висадили дерева. Частину проспекту біля площі Марійської обсадили бузком, тому її називали «квітковий салон». Сквер на пл. Галицькій (1890—1893), біля вул. Валової на колишній торговиці, довкола якого почали виростати нові кам'яниці.

Парк в Бужанах (1890 рік; площею 100 га) був закладений А. Рерінгом спільно з відомим планувальником парків В. КроненбергомRoman Aftanazy Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. — Cz. 2: Ziemie ruskie Korony]. — T. 5: Województwo wołyńskie. . Личаківський парк (1892; площею 8,4 га) влаштували в регулярному стилі у північно-східній горбистій частині Львова за Личаківською рогаткою. Засипали піщані і глиняні кар'єри, розбили доріжки, що йшли по периметру парку — біля вулиць Личаківської і Пасічної і звивалися на схилах ярів. Особливістю деревостану парку є домінування чорної сосни. Тут ростуть також клени, липи, каштани, є декілька видів чагарникової флори. Парк Вільшина (1894—1898 роки; нинішній парк імені Тараса Шевченка у Стрию). 6 травня 1894 року відбулася нарада у присутності Арнольда Рерінга та ради міста щодо питань облаштування парку після чого згодом було створено комісію з облаштування міського парку під керівництвом Олександра Стояловського. 3 липня Рерінг запропонував свій проєкт бургомістрові Людвікові Гетінгеру. Згодом була проведена санітарна рубка, розмітки проєктованих доріг та стежок, зачистка парку (згідно з планом Рерінга). Парк Вісьньовського (1895 рік; площею 2,8 га) на честь Теофіла Вісьньовського, навколо Гори Страт. Нижня тераса Міського парку (Парк імені Івана Франка) наприкінці XIX століття зазнала перепланування та була оздоблена згідно з проєктом А. Рерінга вигадливими клумбами та квітниками, розташованими симетрично щодо осі центрального входу до Львівського університету. Перебуваючи у 1896 році у Сяніку, вніс пропозицію про трикутне розташування школи, будівлі «Соколу» та ресторану біля входу в міський парк (нинішня пл. Гарцерська)Kronika // Gazeta Sanocka. — 1896. — nr 63. — S. 3. . Сквер на пл. Святого Юра (1897). Майстерність А. Рерінга виявилася у вмілому створенні мальовничих галявин, на яких є групи дерев першої величини (30-40 м): модрина європейська, сосна чорна, ялина європейська, клен гостролистий, липа серцелиста та липа широколиста тощо. Посеред скверу — велетенський дуб звичайний. Ці види слугують структуроутворювальними породами скверу. У ході інвентаризації насаджень на території скверу на площі св. Юра було визначено 49 видів та різновидностей дерев і кущів із 32 родів і 16 родин.

Пам'ятник Корнелю Уєйському перед головним входом до Міського казино на вул. Академічній (нинішній пр-кт Шевченка) оточив сквером (1902)Kronika // Dziennik Polski. — 1902. — nr 305. — S. 2. . Після відкриття у 1904 році пам'ятника Адамові Міцкевичу впорядковано ландшафтну композицію пл. Марійської (нинішня пл. Міцкевича), цим займалися А. Рерінг та архітектори Т. Тальовський і З. Гендель.