Мормі́ри (Mormyrus) — рід прісноводих риб родини Мормірові (Mormyridae). Представники роду живуть у річках Африки. Віддають перевагу водоймам з мулястим дном.
Опис Морміри — невеликі риби, з тілом до 40 см завдовжки. Характерною рисою є витягнута передня частина голови (рильце або хоботок), за яку вони отримали свою іншу назву — «слонорили» (). Деякі види мормірів (Mormyrus lacerda, Mormyrus longirostris) зовуть в англійській мові bottlenose mormyrid — «пляшконосими».
Харчуються морміри дрібними донними тваринами — червами, рачками, личинками комах та молюсків, а також водоростями та падлом.
Подібно до електричного вугра і ската, морміри є «електричними» рибами. Орган з м'язових та нервових клітин, що створює електричний заряд, у мормірів розташований трошки нижче хвоста. Проте, струм, вироблюваний мормірами, має напругу всього в 1 Вольт (для порівняння: електричний вугор виробляє струм у 1 000 В, а скат — 6 000 В). Морміри використовують його не для самозахисту або полювання, а для орієнтування у каламутній воді, а також для пошуку їжі, аналогічно ехолокації кажанів та дельфінів. У різних видів сигнали можуть значно розрізнюватися за тривалістю, розміром та частотою.
Акваріумні морміри Деякі види мормірів розводять як акваріумних рибок.
Види Mormyrus bernhardi Pellegrin, 1926 — Слонорил Бернарда Mormyrus caballus Boulenger, 1898 Mormyrus caballus asinus Boulenger, 1915 Mormyrus caballus bumbanus Boulenger, 1909 Mormyrus caballus caballus Boulenger, 1898 Mormyrus caballus lualabae Reizer, 1964 Mormyrus casalis Vinciguerra, 1922 Mormyrus caschive Linnaeus, 1758 — Довгоплавцевий слонорил Mormyrus cyaneus T. R. Roberts & D. J. Stewart, 1976 Mormyrus felixi Pellegrin, 1939 Mormyrus goheeni Fowler, 1919 Mormyrus hasselquistii Valenciennes, 1847 — Слонорил Гасселквіста Mormyrus hildebrandti W. K. H. Peters, 1882 — Слонорил Гільдебрандта Mormyrus iriodes T. R. Roberts & D. J. Stewart, 1976 Mormyrus kannume Forsskål, 1775 — Слонорил Каннуме Mormyrus lacerda Castelnau, 1861 — Західний довгорилий слонорил Mormyrus longirostris W. K. H. Peters, 1852 — Східний довгорилий слонорил Mormyrus macrocephalus Worthington, 1929 — Великоголовий слонорил Mormyrus macrophthalmus Günther, 1866 Mormyrus niloticus (Bloch & J. G. Schneider, 1801) — Нільський слонорил Mormyrus ovis Boulenger, 1898 Mormyrus rume Valenciennes, 1847 Mormyrus rume proboscirostris Boulenger, 1898 Mormyrus rume rume Valenciennes, 1847 Mormyrus subundulatus T. R. Roberts, 1989 Mormyrus tapirus Pappenheim, 1905 — Тапіроподібний слонорил, камерунський слонорил Mormyrus tenuirostris W. K. H. Peters, 1882 — Слонорил Аті Mormyrus thomasi Pellegrin, 1938 — Слонорил Томаса
Цікаві факти Дослідники з Вебстерського Університету в Сент-Луїсі (США) та Університету Шеффілда, вивчивши поведінку мормірових, дійшли висновку, що деяким видам мормірів електричні сигнали здатні слугувати не тільки для орієнтування, але й для спілкування між собою. Зокрема, риби використовують їх для відбору статевого партнера. Мірмілони (myrmillones, murmillones) — тип давньоримських гладіаторів, найменування яких походить від одного з варіантів грецької назви цієї риби (μόρμυλος, μορμύρος)μορμύρος // Greek-English etymological dictionary (Ελληνικά-Αγγλικά ετυμολογική λεξικό). .. Гладіатор-мірмілон, можливо, носив на шоломі срібляне зображення морміра. Втім, не виключено, що словом μόρμυλος, μορμύρος могли звати й інший вид риби, яка водилася у Середземному морі.
Джерела Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2011). Species of Mormyrus in FishBase. June 2011 version. Содержание рыб. Икра с икрой Слонорылы / Mormyridae
Примітки