Toto — американський музичний гурт, що виконує прогресивний рок, поп-рок, хард-рок та софт-рок. Спочатку до складу колективу входили Девід Пейч (співак, клавішні музичні інструменти), Стів Лукатер (гітара, вокал), Боббі Кімбелл (вокал), Стів Поркаро (клавішні), Джефф Поркаро (ударні музичні інструменти, перкусія), Девід Ганґейт (бас-гітара) .
Toto був утворений в Каліфорнії 1977 року. У своєму музичному стилі гурт зумів поєднати прогресивний рок, ритм-енд-блюз та хард-рок, що проявилося в їх дебютному альбомі Toto , а також й інші жанри, такі як: соул, фанк та джаз. Наприкінці 70-х та на початку 80-х гурт досяг успіху . Першим комерційно успішним синглом Toto стала пісня «Hold the Line», однак більшого успіху вони добилися після того, як в 1982 році був виданий їх найуспішніший альбом — Toto IV, завдяки якому вони були номіновані на «Нагорода Греммі» у номінації"Відкриття року". Колектив виграв «Греммі» в номінаціях «Альбом року» та «Запис року». Пісні з Toto IV — «Africa» І «Rosanna» довгий час панували в американському радіоефірі. Платівка отримала триразовий мультиплатиновий статус в США, а в Великої Британії стала золотою . Такі альбоми та сингли не змогли повторити цього успіху.
Крім альбомів, колектив написав музику, яка увійшла до саундтреку до фільму «Дюна». Попри смерть Джеффа Поркаро в 1992 році, Toto продовжували виступати з гастролями, виконувати пісні та записувати альбоми до 2008 року, коли гурт оголосив про розпад та повне припинення своєї діяльності . У 2009 році гурт був включений в Зал слави музикантів. У 2010 році гурт знову возз'єднався. За свою кар'єру до 2012 року Toto випустили 17 альбомів та продали 30 мільйонів копій своїх записів.
Історія гурту
Заснування і дебютний альбом (1976—1978)
В 1976 році барабанщик Джефф Поркаро та клавішник Девід Пейч, що працювали сесійними музикантами та відомі по своїй співпраці зі Steely Dan та Бозом Скегзом вирішили створити власну команду. Один з братів Поркарі — Джефф писав пісні, а також виступав виконавцем на альбомі Скегза Silk Degrees. Інші брати Поркаро Майк і Стів, що вже встигли внести вклад у розвиток жанру софт-рок, об'єднали свої зусилля разом з Пейчем, Боббі Кімболлом, співаком з Луїзіани, Стівом Лукатером, Джеффом та Девідом Ганґейтом (вибравши його члени гурту вважали, що він буде ідеальний як басист) та уклали контракт з лейблом Columbia Records в 1977 році.
Після формування гурту, Девід Пейч розпочав працювати над дебютним альбомом. Учасники славилися своїм досвідом роботи в студії, тому вирішили схрестити музичні жанри прогресивний рок, ритм-енд-блюз та хард-рок разом. Написавши матеріал для альбому, учасники прийшли в студію. Джефф Поркарі написав слово Toto на демоверсії гурту для того, щоб їх записи можна було легко виявити там. Він пояснив, що це слово на латинській мові означає «цілий». Так була названа дебютна платівка і сама назва гурту.
В 1978 році гурт випустив дебютний альбом під назвою Toto. Перший сингл з нього, «Hold the Line», написаний Девідом Пейчем та спродюсований самим колективом, був виданий в тому ж році і піднявся до 3 позиції в Швеції, в США композиція посіла 5 позицію у чартах. Такі сингли «I'll Supply the Love» і «Georgy Porgy» теж виявилися достатньо успішними: «Georgy Porgy» у Новій Зеландії дістався до одинадцятої позиції, а «I 'll Supply the Love» — до двадцять дев'ятого . Сам альбом також мав попит, і був помічений в хіт-парадах Швеції, де посів п'яте місце, а також Нідерландів, Норвегії та Нової Зеландії. Випустивши дебютний альбом, гурт встановив своєрідні стандарти в рок та поп-музиці. На пісні «Hold the Line», «I 'll Supply the Love» і «Georgy Porgy» режисером Майклом Коллінзом були зняті відеокліпи: на відміну від перших двох, кліп на «Georgy Porgy» являв собою лише концертний запис .
Hydra і Turn Back (1980—1981)
В 1979 році Toto випустили другий студійний альбом під назвою Hydra, його звучання виявилося декілька більш жорстким у порівнянні з дебютним. Він не зміг повторити успіху свого попередника, хоча і потрапив у хіт-паради, де опинився далеко за межами найкращої двадцятки, але в Норвегії несподівано посів перше місце. Сингл «99» піднявся до 11 позиції в Новій Зеландії , а в США влаштувався на двадцять шостому місці. На створення цієї композиції музикантів Toto надихнув фільм Джорджа Лукаса «THX 1138», де людей замість імен називали по номерами . Решта сингли з альбому — «St. George and the Dragon» і «All Us Boys» — в хіт-паради не потрапили. В США альбом Hydra став золотим.
Випробувавши розчарування від прийому, наданому платівці Hydra, гурт, тим не менш, продовжив рух у бік ще більш жорсткого звучання. Наступний, третій за рахунком альбом Turn Back був набагато жорсткіше перших двох робіт і на радіо-ротацію не потрапив. До того ж, попри віртуозну виконавську майстерність, вчергове продемонстровану музикантами, на Turn Back їм не вдалося домогтися цілісного індивідуального звучання, і альбом повністю провалився . На думку критиків, його прослуховування не залишає ніяких вражень, а композиції не запам'ятовуються .
Toto IV. Успіх (1982—1983)
1982 рік став найуспішнішим в історії гурту. З минулих невдач були зроблені висновки, і колектив, змінивши творчі орієнтири, зі своїм новим альбомом Toto IV, що вийшов в квітні, досяг неймовірного та несподіваного, навіть для самих музикантів, успіху. Перший сингл з нового альбому, «Rosanna», написаний Девідом Пейчем, дістався до другого місця в Норвегії і до третього в Швейцарії. На батьківщині гурту він піднявся до другого рядка в Billboard Hot 100, де пісня перебувала протягом п'яти тижнів, що стало майже безпрецедентним для 80-х випадком. Другий сингл «Make Believe» потрапив на тридцяте місце в хіт-параді США. Третій сингл з альбому, «Africa», написаний Девідом Пейчем та Джеффом Поркаро, очолив американський хіт-парад Billboard Hot 100 та потрапив в Топ 10 в Австрії, Нідерландах, Бельгії, Новій Зеландії та Швейцарії.
На написання цієї пісні Пейча надихнув документальний фільм про Африці, в якому розповідалося про численні страждання населення континенту: і в тексті пісні також є відсилання до того, що в Африці голодують мільйони людей. Один музикознавець заявив, що ритм композиції може бути схожий на одну мелодію, яку грають в Малі. Четвертим синглом з альбому стала композиція «I Won't Hold You Back», що опинилася на першому рядку в американському чарті Hot Adult Contemporary Tracks. Також гурт випустив композицію «Waiting for Your Love» синглом, а «Afraid of Love» — промо-синглом. У тому ж 1982 році Стів Поркаро брав участь у записі альбому Thriller співака Майкла Джексона, написавши композицію «Human Nature» для нього у співавторстві з Джоном Беттісом.
Альбом Toto IV непогано ротувався в чартах, в американському чарті Billboard 200 він потрапив на восьме місце; що було великим досягненням для гурту порівняно з попередніми дисками Toto, Hydra і Turn Back. Альбом був сертифікований як платиновий в США, де він став другим платиновим диском після Toto. Після продажу 200 000 копій Toto IV отримав другий платиновий статус від Канадської асоціації звукозаписних компаній , а також він став платиновим у Франції. У Великій Британії платівка стала золотою.
З травня по листопад 1982 гурт влаштував турне Toto IV Tour на підтримку альбому. Однак басист Девід Ганґейт не зміг взяти в ньому участь, бо, ставши батьком, мав більше часу приділяти родині. Замість нього в турне поїхав ще один брат Джеффа, Майк Поркаро, який опинився відмінною заміною вибулому Ганґейту. Три кліпи на пісні «Rosanna», «Africa» та «Waiting for Your Love» були зняті вже з новим басистом. В музичному кліпі на пісню «Rosanna» задіяні безліч танцюристів, серед яких актриса Синтія Родс, як головна героїня, і актор Патрік Свейзі. Режисером цього ролика, а також кліпу на пісню «Africa», дія якого відбувається в бібліотеці, виступив ірландський кліпмейкер Стів Беррон.
В 1983 році тиражі Toto IV досягли мільйона копій. Завдяки успіху альбому та супутніх синглів, Toto були представлені у ряді номінацій премії «Греммі» та виграли шість з них, включаючи найпрестижніші: «Найкращий альбом» і «Запис року», а також номінацію «Продюсер року». В одній з ключових номінацій, «Пісня року», «Rosanna» все ж поступилася композиції «Always on My Mind» від ветерана кантрі Віллі Нельсона, однак гурт встановила рекорд за кількістю статуеток «Греммі», отриманих на одній церемонії. Ще одна, сьома статуетка дісталася Стіву Лукатеру, як одному з авторів пісні «Turn Your Love Around», виконаної Джорджем Бенсоном та визнаною найкращою в жанрі ритм-н-блюз .
Isolation і Dune (1984—1985) До того моменту, як Toto отримали загальне визнання та опинилися на вершині успіху, в студії вже повним ходом йшла робота над п'ятим студійним альбомом гурту. Однак у колективі назрівали розбіжності. За спогадами вокаліста Боббі Кімболла, всі музиканти більшою чи меншою мірою вживали наркотики, причому сам Кімболл був серед перших. Кімболла звільнили з гурту, Toto втратили підтримку CBS Records, а більш ніж наполовину готовий матеріал нового альбому довелося переписувати з іншим вокалістом, якого ще належало знайти . Поркаро заявив, що їм потрібен великий виконавець, і притому ідеально відповідний для гурту. Пропозицію відправили Річарду Пейджу з Mr. Mister, але той відмовився. У підсумку Кімболл був замінений на Фергі Фредеріксена з гурту Le Roux і в 1984 році робота над альбомом відновилася.
Fahrenheit і The Seventh One (1986—1988) Після відносно слабкого альбому, Фергі Фредеріксон був замінений на Джозефа Вільямса. Учасники гурту розраховували, що запишуть альбом схожий з Toto IV по музичним структурам. Стиль альбому включає джазові композиції в стилі Майлза Дейвіса, рок-н-рольні балади, пісні в стилі поп і фанк. Більшість композицій вже було написано до приходу Джозефа Вільямса, а робота над диском велася 8 місяців. У записі диска брав участь сам Майлс Дейвіс, Дон Хенлі, Майкл Макдональд та Девід Сенборн.
Сингл «I 'll Be Over You» був успішний та продавався непогано, однак кінець надій на успіх був близький. В Європі і в США інтерес до творчості гурту почав стрімко вгасати, сингли «Without Your Love» і «I 'll Be Over You» практично обійшли стороною чарти, за винятком Нідерландів, там сингл «Without Your Love» зайняв шістдесят четверту місце, а «I 'll Be Over You» добрався до тридцять восьмої позиції. Хоча Fahrenheit посів третє місце в Японії та сьоме в Фінляндії.
У цей час Стів Люкатер подорожував по Японії, де йому вдалося виступити на одній сцені з легендарними гітаристам Джеффом Беком та Карлосом Сантаною. Також він зустрівся з Саймоном Филипсом — сессіонщіком, який грав разом з The Who, Майком Олфілдом та Міком Джаггером. Після його повернення Toto вирушили в турне Fahrenheit World Tour. Турне в підтримку альбому проходило в 1986 році, в цей час Вільямс вперше побував в Японії.
В 1988 році був виданий альбом The Seventh One, спродюсований Джорджом Мессенбургом. Пісні «Stop Loving You» і «Pamela» стали хітами, так «Stop Loving You» у Нідерландах і в Бельгії добарлась до другого рядка, «Pamela» зайняти двадцять другий рядок у США. Сам альбом виявився успішнішим ніж Fahrenheit, і посів перше місце в хіт-параді Нідерландів, в Швеції, Норвегії та Швейцарії він потрапив в найкращу п'ятірку, а в Австрії посів дев'яте місце. У 1989 році вокаліст Джозеф Вільямс залишив гурт в самий розпал туру The Seventh One Tour.
Past to Present і Kingdom of Desire (1989—1992)
Після відходу Вільямса в 1989 році до гурту повернувся Боббі Кімболл. За задумом музикантів саме він повинен був виконувати пісні, проте лейбл змусив їх прийняти невідомого Жана Мішеля Байрона, і вже записаний з Кімболлом матеріал був відхилений. Пісня «Goin' Home» з вокалом Кімболла вперше з'явилася в 1998 році на ювілейному збірнику Toto XX. А в 1990-му вийшов перший збірник найкращих пісень Toto під назвою Past to Present, куди увійшли хіти з виданих альбомів гурту, а також чотири нові пісні, написані за участю Жана Мішеля Байрона і в його ж виконанні.